Підпишіться на нас в Google
У сучасному цифровому світі великі корпорації постійно збирають інформацію про своїх клієнтів – від історії покупок і місцезнаходження до вподобань та особливостей поведінки. Компанії використовують ці дані, зокрема, для персоналізації реклами й прогнозування майбутніх дій користувачів. Водночас масштаби такого збору інформації дедалі більше турбують людей, які не завжди розуміють, скільки саме даних про них накопичують і як їх можуть використовувати.
Справжню глибину цієї "кролячої нори" спробував виміряти журналіст видання Wired Ріс Роджерс. І результат виявився вражаючим.
Автор публікації, який живе в Каліфорнії, багато років користувався застосунком McDonald’s і програмою лояльності заради знижок. Він визнає, що розумів сам факт збору певної інформації, однак не усвідомлював масштабів її подальшого використання. Скориставшись законодавчим правом отримати власні дані, він подав відповідний запит через центр конфіденційності McDonald’s.
За кілька днів автор отримав електронний файл обсягом 515 сторінок. У документі містилися не лише відомості про попередні покупки, а й оцінки та прогнози, сформовані алгоритмами компанії. Як зазначає журналіст, у вступі до звіту McDonald’s пояснює, що в ньому зібрано конкретні персональні дані клієнта, знайдені в інформаційних системах компанії.
Найбільше автора здивували не самі записи про минулі замовлення, а те, як McDonald’s використав їх для прогнозування майбутніх покупок. Алгоритм оцінив, що протягом наступних шести тижнів клієнт відвідає ресторани в середньому 2,16 раза. Очікувані витрати за одне замовлення становили $13,49, а загальна прогнозована сума – $29,15.
Крім того, система визначила ймовірність втрати клієнта як нульову. У звіті також були вказані його типові сценарії поведінки – "післяобідній перекус" та "обід на ходу в поспіху". Найчастіше покупець замовляв велику дієтичну колу, а серед категорій меню алгоритм найвище оцінив курячі роли.
Експерти, яких опитав автор публікації, зазначають, що масштаб такого збору інформації може здаватися надмірним, хоча для великих американських компаній подібна практика у програмах лояльності не є незвичайною. Водночас професорка Карнегі-Меллонського університету Лоррі Кранор назвала отриманий звіт приводом замислитися над тим, наскільки багато інформації накопичують компанії.
"500 сторінок – це своєрідний тривожний сигнал", – сказала Кранор. Вона додала, що проблема полягає і в тому, що пересічному користувачеві складно зрозуміти такий документ і усвідомити, які висновки компанія може робити на основі зібраних даних.
Як пише автор публікації, окремі відомості у звіті можуть здаватися цілком невинними. Проте їх накопичення протягом багатьох років дозволяє скласти досить точний профіль поведінки людини – зокрема зрозуміти, де, коли і що вона зазвичай купує.
Після ознайомлення з документом автор скористався ще одним передбаченим для жителів Каліфорнії правом – попросив McDonald’s видалити всі зібрані про нього дані. За його словами, тепер він навіть хоче припинити відвідувати мережу, щоб перевірити, чи зможе таким чином "перехитрити" алгоритм, який прогнозував його подальші покупки.
Інші новини про McDonald’s
Як писав УНІАН, американська блогерка Келлі Грейс порівняла McDonald’s в Україні з американським і була здивована різноманітним меню та якістю страв в українському закладі. Її особливо вразили свіжі салати, сезонні пропозиції, десерт "МакПопс" із фісташковим кремом та спеціальне футбольне меню з міжнародними новинками.
Вона зазначила, що за великий набір із бургером, картоплею фрі та манговим МакФізом заплатила близько 15 доларів, і якість їжі перевищила її очікування.
