У глибинах океану дослідники 53 місяці поверталися до одного місця - і щоразу бачили ту саму самку, яка не залишала кладку ні на хвилину.
Більшість восьминогів живуть недовго: самки відкладають яйця, кілька тижнів або місяців охороняють кладку, часто не харчуються і гинуть невдовзі після появи потомства. Та у глибинах Тихого океану існує вид, що довів батьківську відданість до крайності. Як пише видання Forbes, глибоководний восьминіг Graneledone boreopacifica, який мешкає біля узбережжя Каліфорнії та Британської Колумбії, утримує рекорд за найдовший задокументований період інкубації яєць у тваринному світі – близько 4,5 року.
Цю неймовірну історію вперше описали у дослідженні, опублікованому у 2014 році в журналі PLOS One. У квітні 2007 року морські біологи, працюючи з дистанційно керованими апаратами на глибині майже 1,4 км у каньйоні Монтерей, виявили самку восьминога, яка охороняла кладку яєць. Протягом наступних 53 місяців науковці поверталися до цього місця ще 18 разів - і щоразу бачили її на тому ж місці, де вона безперервно пильнувала потомство.
На відміну від більшості мілководних восьминогів, які іноді залишають кладку або ховають її в укриттях, цей вид постійно тримає яйця у щупальцях: очищає їх від осаду, захищає від хижаків і вентилює слабкими потоками води. Холодна вода на глибині близько 3–4 °C значно уповільнює розвиток ембріонів, тому процес, який у тепліших морях триває місяці, тут розтягується на роки.
Найдивовижніше те, що весь цей час самка майже не залишає кладку і не харчується. За даними дослідження, вона здатна голодувати близько 4,5 року, витрачаючи енергію лише на підтримку метаболізму та догляд за яйцями. Вчені вважають, що така екстремальна стратегія - еволюційна адаптація до суворих умов глибокого океану.
Вони пояснюють таку стратегію кількома факторами. Низькі температури уповільнюють розвиток ембріонів, тому яйця потребують тривалого захисту. Безперервна присутність матері також зменшує ризик хижацтва на найвразливіших етапах розвитку. Крім того, у глибокому океані їжі небагато, тому для виду вигідніше мати менше, але краще розвинене потомство, яке має більше шансів вижити після вилуплення.
Науковці також припускають, що таку поведінку можуть регулювати гормональні та нейронні механізми. У деяких інших восьминогів під час розмноження активізуються так звані зорові залози, що пригнічують апетит і посилюють материнську турботу. Восьминоги мають складну й дуже пластичну нервову систему, частина якої розташована навіть у щупальцях, що може допомагати підтримувати довготривалу поведінку, зокрема багаторічний догляд за яйцями.
Раніше УНІАН писав, що у тропічних лісах Нової Гвінеї вчені виявили два види сумчастих, яких вважали вимерлими приблизно 6 тисяч років тому. Йдеться про карликового довгопалого опосума та кільцехвостого летягу, які належать до так званих "таксонів Лазаря" - видів, що зникають із наукових записів і згодом знову знаходяться живими. Дослідники встановили їхнє існування завдяки фотографіям, музейним зразкам і експедиціям у важкодоступні райони півострова Фогелькоп.
Додамо, що науковці пояснили, чому комарі кусають одних людей частіше за інших. Це відбувається через особливості запаху тіла, який формується хімією шкіри, генетикою та мікроорганізмами, що живуть на ній. Дослідження показують, що люди з вищим рівнем карбонових кислот на шкірі можуть приваблювати комарів у десятки разів сильніше. Комахи також орієнтуються на вуглекислий газ із дихання, тепло тіла та інші сигнали, щоб знайти потенційну жертву.