Легкоброньована машина зі слабкою гарматою виявилася важчою за основний бойовий танк.
Армія США офіційно відмовилася від програми легкого танка M10 Booker, визнавши, що проєкт не відповідає початковим завданням. Простіше кажучи, "легкий танк" у підсумку виявився надмірно важким. Про цю насправді типову для Пентагону історію розповідає на сторінках 19fortyfive оглядач оборонних технологій Ісаак Зейтц.
Історія M10 Booker бере початок у 2013–2014 роках, коли армія США запустила програму Mobile Protected Firepower. Її метою було надати піхотним бойовим групам захищену мобільну бронемашину безпосередньої вогневої підтримки. Фактично йшлося про заміну для застарілих і списаних легких танків M551 Sheridan. Концепція передбачала створення відносно легкої машини, яку можна було б швидко перекидати транспортними літаками і бажано навіть десантувати з повітря.
Переможцем відповідного тендеру стала компанія General Dynamics Land Systems, яка запропонувала машину на базі платформи ASCOD 2 зі 105-мм гарматою M35, сучасними прицільними системами та підвищеною живучістю. M10 Booker позиціонувався як штурмова машина для підтримки піхоти, здатна знищувати укріплення, вогневі точки та легкоброньовані цілі з меншим логістичним навантаженням, ніж у основного бойового танка.
Однак у процесі розробки вимоги до машини постійно змінювалися. Платформа ASCOD, спочатку створена для бойових машин піхоти, виявилася більшою і важчою, ніж було необхідно для штурмової машини. З часом на M10 додавалися нові системи захисту та обладнання, що призвело до стрімкого зростання маси. У підсумку вага Booker сягнула приблизно 38–42 тонн – рівня, порівнюваного з японським основним бойовим танком Type 10, але з меншою гарматою та слабшим бронюванням.
До 2023 року програма перейшла до етапу низькосерійного початкового виробництва. На початку 2024 року армія США демонструвала M10 Booker на публічних заходах і під час випробувань; за офіційними матеріалами, близько 80 машин проходили тестування та обмежене використання. Водночас саме на цьому етапі стало очевидно, що ключова мета програми не досягнута: через надмірну вагу машину більше неможливо було десантувати з повітря або ефективно транспортувати літаками C-130. Повідомлялося навіть про проблеми з інфраструктурою полігонів, де мости не були розраховані на таке навантаження.
У травні 2025 року армія США офіційно скасувала програму M10 Booker. Серед причин назвали "розширення вимог", зростання вартості, проблеми з технічним обслуговуванням і, головне, невідповідність ваги машини ролі швидкого розгортання. Попри те, що до цього моменту було поставлено близько 26 серійних машин, військове відомство вирішило зупинити закупівлі, а не намагатися виправдати вже понесені витрати.
Міністр армії США Деніел Дрісколл публічно визнав помилку, коротко підсумувавши долю проєкту фразою: "Ми помилилися з Букером".
"Таким чином, злет і падіння M10 Booker є одночасно повчальною історією та поштовхом до реформ, нагадуючи планувальникам, що переконлива концепція є настільки довговічною, наскільки довговічною є інженерна та закупівельна дисципліна, яка зберігає її аж до реалізації", – резюмує автор публікації.
Як писав УНІАН, у 2026 році Україна посіла 20-те місце у глобальному рейтингу військової могутності Global Firepower, який оцінює потенціал 145 країн за понад 60 показниками.
Сильними сторонами України укладачі рейтингу назвали масштаби дієвої армії, військово-морський потенціал, розвинену залізничну мережу, видобуток вугілля та рівень оборонних витрат, тоді як слабкими – відсутність підводних човнів і великих бойових кораблів, власних танкерів, а також високе споживання енергоресурсів.