Принаймні 30 із 37 слонів пережили цю подорож.
Двоє біологів дослідили маршрут, обраний Ганнібалом під час переходу через Альпи зі своєю армією та слонами у 218 році до н. е. під час Другої Пунічної війни, щоб напасти на Рим.
Використовуючи карту Альп і таблиці витрати калорій людьми, кіньми та слонами, Еміліо Берті з Єнського університету (Німеччина) та Фріц Фоллрат з Оксфордського університету розрахували енерговитрати, необхідні для перетину Альп, і визначили маршрут, який заощадив би армії дорогоцінну енергію. Як пише antena3.ro, вони виявили, що бойові слони, завдяки своїм жировим запасам, майже всі дісталися до Італії, тоді як чисельність армії скоротилася вдвічі через голод і холод.
Вони вважають, що оптимальним маршрутом стала стежка через гору Монвізо. Незважаючи на те, що її висота становить 2 900 метрів, вона була найкоротшим маршрутом і могла бути подолана з витратами енергії в 5,42 тераджоуля. На думку двох дослідників, саме цей маршрут, ймовірно, обрав Ганнібал.
Як зазначається в дослідженні, не можна було очікувати, що карфагенська армія зможе перевозити достатні запаси провіанту для слонів, 7 000 коней і 46 000 осіб. Щоб покрити 5,42 тераджоуля енергії, витраченої на перехід через Альпи, знадобилося б 232 тонни продовольства.
Проте, незважаючи на холод і нестачу провіанту, принаймні 30 із 37 слонів пережили цю подорож, хоча 15-денний похід вичерпав їхні жирові запаси на 4%.
Однак люди та коні постраждали більше. Згідно з дослідженням, перші втратили 19 % жирових запасів (ця цифра пояснює великі втрати серед людей, помер приблизно кожен другий), другі – 11 %.
Проте всі слони загинули наступної зими, за винятком Суруса – особистого слона полководця. Лише для того, щоб підтримувати свою вагу, африканські слони мали б харчуватися по 14 годин на день. Поповнення їхніх величезних жирових запасів і підтримання маси тіла після того, як вони опинилися на ворожій території, без провіанту, у розпал зими та в країні, чужій їхньому середовищу існування, було неможливим.
Раніше міжнародна група вчених змоделювала майбутню еволюцію нашої планети й дійшла висновку, що приблизно через 1,9 мільярда років середня температура на її поверхні може піднятися до 65 °C. У таких умовах не виживуть навіть найвитриваліші наземні рослини.