Підпишіться на нас в Google
"Білий" природний водень – енергетичний "скарб", справжній потенціал якого досі багато в чому залишається загадкою. Але саме ця "чиста енергія" знаходиться буквально під ногами.
Видання Futura Sciences пише, що у французькому регіоні Лотарингія в результаті глибокого буріння виявили значні скупчення природного водню, що дозволяє припустити наявність одного з найбільших потенційних родовищ у Європі.
І Лотарингія – не поодинокий випадок. У Канаді вчені виявили природний водень, що витікає з глибоких підземних пластів, що викликало інтерес до подальших досліджень осадових басейнів Північної Америки. Тим часом в Африці природний водень уже видобувається в Буракебугу (Малі) для виробництва електроенергії – це перший подібний проєкт у світі. Інші перспективні родовища виявлено в Марокко, Намібії та Південній Африці.
Невикористаний потенціал природного водню
Під час згоряння природний водень (хімічна формула H₂) виділяє як побічний продукт лише воду, тому його запаси в надрах можуть виявитися набагато більшими, ніж припускали вчені. Його потенціал у плані створення умов для переходу до низьковуглецевої, можливо відновлюваної та більш справедливо розподіленої по всьому світу енергетики порівняно з викопним паливом привертає увагу.
Проте фактичний розподіл природного водню, процеси його утворення та обсяги, які дійсно можна було б освоювати, як і раніше, залишаються малодослідженими. Нове дослідження показує, що певні тектонічні середовища, зокрема гірські ланцюги, такі як Альпи та Піренеї, можуть містити значні запаси водню. Дослідження, опубліковане в журналі "Journal of Geophysical Research: Solid Earth", показало, що ерозія відіграє вирішальну роль у збереженні багатих на водень відкладень у цих умовах.
Згідно з чисельними моделюваннями вчених, інтенсивна ерозія поверхневих шарів забезпечує безперервне підняття замкнених мантійних порід у процесі гірського утворення. У міру підйому породи піддаються ізостатичній корекції та вступають у взаємодію з водою – це й є запорукою сталого утворення водню. Піренеї та Альпи, можливо, мають саме ті темпи ерозії, які необхідні для підтримання цього процесу.
При цьому водень також може утворюватися в результаті окислення порід, багатих на залізо, – наприклад, кристалічного "фундаменту", що зустрічається в таких місцях, як Лотарингія, або в кратонних зонах Канади.
Ще одним, менш інтуїтивним, але вельми значущим процесом у старій континентальній корі є радіоліз води: деякі породи природним чином містять радіоактивні елементи (уран, торій, калій), розпад яких супроводжується випромінюванням, здатним "розщеплювати" молекули води з виділенням водню. Це повільний процес, але за мільярд років він може призвести до утворення чималих запасів.
Видобуток водню міг би навіть поєднуватися з іншими поточними гірничодобувними роботами, адже ці поклади виявляються там, де вже ведеться видобуток таких ресурсів, як нікель, мідь і, потенційно, літій, гелій, хром та кобальт.
Раніше УНІАН повідомляв, що в Австралії виявили нове родовище водню.
