Первісні люди могли мати здатність до мови близько 135 тисяч років тому.
У печерах Африки археологи знайшли свідчення того, що первісні люди могли вести розмови біля вогнищ, пише Indian Defence Review.
Дослідники, які вивчали розвиток мови Homo sapiens, не мали доказів для своїх гипотех. Але нове геномне дослідження переосмислює хронологію подій. Біологічна здатність людини до мови існувала щонайменше 135 000 років тому, згідно з дослідженням, опублікованим у Frontiers in Psychology під керівництвом Шігеру Міягави з Массачусетського технологічного інституту.
Оскільки кожна людська популяція має повний лінгвістичний потенціал, основа мови мала існувати до того, як популяції людей розділилися. Якби вона виникла пізніше, принаймні одна лінія спілкувалася б принципово інакше. А це не стосується жодної з приблизно 7000 мов, якими розмовляють сьогодні.
Міягава та його колеги провели метааналіз 15 геномних досліджень, опублікованих між 2007 і 2023 роками. У дослідженнях використовувалися дані всього геному, маркери Y-хромосоми та мітохондріальна ДНК. Коли команда розрахувала значення, цифра послідовно виходила близько 135 000 років тому. Дослідження розглядає цю дату як найпізніший можливий момент, до якого мова вже мала бути сформована.
У статті навмисно проводиться розмежування між когнітивною інфраструктурою, необхідною для мови, та артефактами, що сигналізують про символічну комунікацію. Дослідження стосується лише біологічної готовності до мовлення.
"Жодна інша тварина не демонструє такої гнучкої інтеграції. Багато видів спілкуються за допомогою сигналів, пов'язаних з певними ситуаціями, але жоден з них не може поєднати обмежений набір звуків у нескінченні нові значення", - йдеться у статті. Дослідники розглядають цю здатність як спільну успадковану рису, яка мала бути присутня до того, як будь-які нащадки розійшлися по континентах.
Дослідження не намагається реконструювати те, що могли сказати ранні люди. Воно лише встановлює, що відповідні механізми вже були.
Але популяція може мати повний когнітивний потенціал для мови, не створюючи одразу переконливих доказів цього. Автори припускають, що мова, яка вже біологічно присутня, могла бути фактором, який прискорив та закріпив символічну поведінку.
Як пишуть вони в дослідженні, мова "мала прямий і величезний вплив на всі аспекти людського життя". Таке тлумачення ставить дослідження в діалог із давньою дискусією про походження сучасної людини. Попередні пропозиції часто пов'язували мову з культурною експансією близько 50 000 років тому. Геномний підхід встановлює значно більш ранній мінімум і зміщує розмову в глибшу африканську доісторію.
Автори заявляють, що дослідження не може визначити, коли насправді виникла мова, лише те, що вона мала існувати раніше 135 000 років тому. Дослідження не визначає, чи мова розвивалася поступово, шляхом поступових еволюційних кроків, чи з'явилася швидше. Обидві інтерпретації залишаються дискусійними, і результати не свідчать на користь жодної зі сторін.
Нагадаємо, що хоча люди, вочевидь, спілкувалися багато тисяч років, писемність вони винайшли лише приблизно у 3200–3500 роках до нашої ери. І першим виявленим нами письмом є клинопис: клиноподібні символи, відтиснуті на глиняних табличках, які використовувалися для запису деяких операцій.