Підпишіться на нас в Google
Люди, які постійно говорять "дякую" навіть у найбуденніших ситуаціях, можуть робити це не лише через ввічливість. За словами психологів, така звичка нерідко пов'язана з потребою отримати схвалення оточення, страхом здатися незручними або бажанням уникнути конфліктів, пише Netmums.
Фахівці пояснюють, що ще в дитинстві багатьох привчають асоціювати слова подяки з хорошою поведінкою та любов'ю. Згодом це може перетворитися на частину особистості: людина починає постійно дякувати, щоб не виглядати вимогливою чи невдячною.
На думку психологів, у таких випадках слово "дякую" іноді виконує роль своєрідного психологічного захисту. Воно може означати не стільки вдячність, скільки приховане повідомлення: "Не сердьтеся на мене" або "Я не хочу бути для вас проблемою".
Фахівці також зазначають, що така поведінка часто формується в людей, які з дитинства звикли заслужити любов допомогою, слухняністю чи постійним бажанням догодити іншим. У дорослому житті це може проявлятися як надмірна уважність до реакцій співрозмовників і прагнення завчасно пом'якшити будь-яку ситуацію словами подяки.
Водночас експерти наголошують, що часті слова вдячності самі по собі не є проблемою. Дослідники Каліфорнійського університету в Берклі зазначають, що щира вдячність позитивно впливає на психологічне благополуччя та допомагає помічати більше хорошого у повсякденному житті.
Однак варто звернути увагу, якщо людина відчуває провину, коли забуває подякувати, постійно переживає через те, як її сприймуть інші, або не може завершити лист чи повідомлення без кількох слів подяки.
Психологи радять перед тим, як автоматично сказати "дякую", поставити собі просте запитання: чи це справді вдячність, чи бажання уникнути негативної реакції співрозмовника.
Фахівці також рекомендують робити слова вдячності більш конкретними та вчитися приймати допомогу без відчуття, що її потрібно негайно "відпрацювати". Саме це, на їхню думку, допомагає сформувати здоровіші стосунки як із собою, так і з іншими людьми.
