В американців такого поняття, як по батькові, немає - ви навряд чи зустрінете в Штатах Майкла Джоновича або Келлі Стівенівну. Але що ж тоді вживають американці замість нього? Як історично склалося, що в США воно не прийняте, чим його замінюють в офіційних і сімейних документах, а також у яких країнах немає по батькові ще - розповідаємо нижче.
Що в американців замість по батькові
У слов'янській культурі по батькові пішло ще з часів Київської Русі: колись князі носили тільки імена, але коли з'явилися різні князівства й князі з однаковими іменами, то й з'явилася потреба їх розрізняти - тобто, називати по батькові. Так і з'явилися Васильовичі та Романовичі, а деякі по батькові згодом стали й прізвищами. Тож по батькові - це слов'янська і дещо скандинавська традиція.
В американців такого поняття, як по батькові, немає - воно в них не прижилося. Але натомість у них є два імені. Власне, це друге (або середнє) ім'я і замінює звичне нам по батькові.
Як правило, друге ім'я американці дають людині:
- на честь родича або іншої людини, яка є значущою для сім'ї;
- просто за бажанням батьків;
- іноді це дівоче прізвище матері.
Друге ім'я і є чимось на кшталт по батькові, яке вказують в офіційних документах, але до батька воно не має стосунку. У повсякденному житті це середнє ім'я можуть скорочувати до ініціалів - наприклад, Джон Ф. Кеннеді (Ф. - це Фіцджеральд).
Чи є по батькові у європейців? У західноєвропейській традиції теж використовують лише ім'я та прізвище. У яких країнах немає по батькові ще - не вживають його у Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії, Іспанії та інших. Хоча, приміром, в Ісландії використовують ім'я за батьком: якщо людина Ейнарссон, то це означає, що вона - син Ейнара, і найчастіше по батькові в ісландців виконує роль прізвища. Зустрічається щось схоже на по батькові в офіційних паперах і в греків, хоча в повсякденному житті його не вживають.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як американці миють посуд і чому не використовують губку.
