Мовознавець Авраменко уточнив різницю у вживанні схожих за значенням слів.
Іноді деякі слова в українській мові можуть здаватися майже "однаковими" за значенням. У населення часто виникає оказія з трійкою слів: "вірогідний", "імовірний", "достовірний".
Відомий мовознавець Олександр Авраменко пояснив на простому прикладі, як зрозуміти різницю між ними в одному зі своїх уроків. Не обійшлося без згадки про Ярослава Мудрого.
"Вірогідний - це цілком правильний, перевірений, достеменний... Слово утворене від сполуки слів "гідний віри". Близький за значенням цього слова прикметник "достовірний" - той, що не викликає сумніву, точний. А ось "імовірний" - це можливий, який лише можна здійснити", - сказав він.
А ось, власне, і приклад Авраменка:
"Створення бібліотеки Ярославом Мудрим при Софії Київській - достовірний факт, він зафіксований літописом "Повість минулих літ". Імовірно, що книжки бібліотеки були лише релігійного змісту. Імовірно - бо вчені це припускають, адже бібліотека не дійшла до наших днів".
Отже, зробимо висновок, незаперечний, перевірений факт - це "вірогідний" і "достовірний". А ось, коли ми припускаємо щось можливе, вживаємо слово "імовірний".
Нещодавно мовознавець пояснив також мовну оказію, яка виникає із виразом "за замовчуванням". Часто так кажуть омбудсмени щодо української мови. Українська мова "за замовчуванням" на сайтах - теж не дивина. Але, виявляється, так казати не зовсім правильно. Що в такому випадку ми "замовчуємо" - невже українську? Є мінімум три варіанти, як сказати теж саме коректно, акцентував Авраменко.