Цибулину висаджують наприкінці серпня – на початку вересня на глибину близько 18 сантиметрів.
На Волині розпочався сезон збору шафрану – найдорожчої спеції у світі. Єдине в області господарство, де вирощують цю культуру, розташоване в селі Борочиче. Шість років тому справу започаткували 89-річний місцевий житель Микола Микийчук та його онук Іван Яцина. Нині шафран займає чотири гектари, розповів фермер Суспільному.
Йдеться, що ідею вирощувати шафран запропонував онук фермера Іван. Для посадки придбали цибулини, привезені з Пакистану.
"Історія вирощування пішла з Ірану. І мій внук Іванко зацікавився цією культурою, закупив насіння і почали ми вирощувати цю культуру. Технологія вирощування була нам тоді невідома", – розповів Микола Микийчук.
За його словами, цибулина шафрану нагадує часник і складається з кількох частин. Її висаджують наприкінці серпня – на початку вересня на глибину близько 18 сантиметрів.
У перший рік цибулина росте в ґрунті та ділиться на кілька частин. Наступного року з однієї утворюється вже п'ять-шість цибулинок. Згодом на полі виростають цілі букети шафрану.
Шафран збирають виключно вручну, обережно відокремлюючи квіти, щоб не пошкодити частини рослини, які використовують для виготовлення спеції, розповіла працівниця господарства Галина Пирожок.
"Шафран потрібно збирати дуже ніжно, при самій квіточці, щоб не пошкодити тичинки. Часом можна зібрати і 5 кілограмів, і 7 кілограмів, дивлячись, скільки квітів зацвіло", – зазначила вона.
Робочий день збирачів починається о дев'ятій ранку. Після збору квіти доправляють на сортування. З одного кілограма квітів отримують приблизно 60–70 грамів тичинок.
Інша працівниця господарства, Алла Лівик, раніше збирала полуницю та малину, а тепер працює на шафрановому полі. За її словами, заробіток залежить від кількості зібраних квітів.
"І тут можна заробити, як п'ять кіля нарвати. Коли й 2 тисячі є, а коли тисяча. Перший день нарвали тільки кілограм, заробили 450 гривень", – розповіла жінка.
Після сортування з квітів дістають потрібні частини рослини, які потім сушать у спеціальному обладнанні. Фермер Олександр Завацький пояснив, що для цього використовують сушарку, у якій можна регулювати температуру та тривалість процесу.
"Я беру маточки і розстеляю на піддончики і сушимо в сушилці. Її треба сушити при низьких температурах. Більше 45 градусів – ідуть втрати запахів. Сушиться орієнтовно 7-8 годин", – розповів він.
Під час сушіння задають необхідні параметри, після чого обладнання самостійно регулює температуру та вентиляцію.
За словами Миколи Микийчука, у господарстві відмовилися від гербіцидів. Вирощування шафрану потребує значних витрат праці, адже більшість процесів виконують вручну.
"Це досить складна і дорога продукція. Тому що зібрати кілограм цієї квітки і з цієї квітки вийняти три пелюстки червоних", – зазначив фермер.
Шафран є багаторічною культурою. Після цвітіння рослина продовжує розвиватися, а згодом переходить у період спокою.
"Росте і зимує зелененька, приходить весна і вона теж зелененька. Але в середині травня вона засинає і цибулька в ґрунті лежить мертва. Тоді ми обробляємо поле", – пояснив Микийчук.
Культура чутлива до вологості ґрунту. Через суху погоду цього року шафран росте гірше, а квітів на полі менше, ніж у попередні сезони.
Донька фермера Ольга Яцина розповіла, що шафран використовують переважно в харчовій промисловості. Крім того, висушену рослину застосовують у парфумерії, а також у народних засобах для догляду за шкірою.
"В основному, це харчова промисловість. Якщо ранка невеличка, можна замазати розчином чи настойкою шафрану. Ті дівчата, які працюють, кажуть: шкіра стає кращою. Колись застосовували й для фарбування тканини", – зазначила Ольга Яцина.
Також шафран додають під час випікання пасок і фарбування писанок.
Вирощену продукцію господарство продає в Україні. Однак знайти покупців непросто через високу вартість спеції та складність ринку збуту.
"Збут – це вже справа мого внука, треба шукати. Не дуже легкий збут, бо продукція дорога, ринок складний. В даний час шафран коштує 4 євро за грам", – розповів Микийчук.
У перспективі господарство планує вийти на міжнародний ринок. Основними конкурентами волинські фермери вважають виробників з Ірану та Пакистану.
За словами начальника відділу розвитку виробничих галузей обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Книша, світове виробництво шафрану становить близько 200 тонн на рік. Понад 90% продукції припадає на Іран. Також спецію вирощують в Індії, Греції та Іспанії, тоді як в Україні обсяги виробництва обчислюються десятками кілограмів.
"Концентрація квітки зосереджена в Ірані – понад 90 відсотків. Декілька десятків є в Індії, Греції, Іспанії. Для України лишаються десятки кілограмів", – зазначив Книш.
За його словами, в Україні шафран вирощують лише кілька господарств. Такі підприємства є, зокрема, на Закарпатті, Черкащині, Житомирщині, Тернопільщині та Полтавщині. Посадовець вважає цей напрям перспективним для українських аграріїв.
"Таких господарств в Україні можна перелічити на пальцях однієї, а може двох рук. Є в нас велике підприємство. Є підприємство на Закарпатті в межах одного гектара. На Черкащині є, Житомирщині, Тернопільщині, Полтавщині", – розповів він.
У господарстві в селі Борочиче сезон збору шафрану триватиме до кінця жовтня, додала Ольга Яцина.
Нагадаємо, на думку фахівців, люди часто недооцінюють грушу. Але вона містить клітковину, яка потрібна у щоденному раціоні. Також фрукт містить поліфеноли та інші поживні речовини. До того ж у ній відносно небагато калорій. Наприклад, одна груша середнього розміру містить близько 6 грамів клітковини, тоді як аналогічна порція банана – лише близько 3 грамів.