Науковці дослідили вплив молока, сиру і йогурту на мікробіом кишківника.
Відомо, що кишківник населяють бактерії, які допомагають травленню, формують імунітет і навіть впливають на настрій. А формують цю мікробну біоту переважно продукти, які ми споживаємо. Видання Earth розповіло, як на біоту нашого кишківника впливають молочні продукти.
Щоб зрозуміти, що таке мікробіом кишківника, у статті його порівняли зі жвавим районом, який населяють трильйони мікроорганізмів - здебільшого бактерій, а також грибів і вірусів, що живуть переважно у товстій кишці. Вони допомагають розщеплювати частинки їжі, особливо клітковину, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, як-от бутират. Бутират живить клітини товстої кишки й допомагає тримати запалення під контролем.
Ці мікроби також тренують імунну систему, допомагають засвоювати певні вітаміни та взаємодіють із нервовою системою через хімічні сигнали. Звідси й вислів "шосте чуття кишківника".
Мікробіом у кожного трохи різний. Починаючи від народження, на його формування впливають харчування, середовище, сон, наявність стресу, ліки, зокрема антибіотики. Різноманітність мікробіому зазвичай розцінюється позитивно: ширший спектр видів мікроорганізмів у кишківнику означає більш стійку й витривалу спільноту.
Тим часом єдиного "ідеального" мікробіому не існує, але на нього можна впливати за допомогою збалансованого харчування, регулярної фізичної активності, повноцінного сну та обережного використання антибіотиків.
Учені провели дослідження, щоб дізнатися, як на мікробіом кишківника впливає вживання різних молочних продуктів. Для цього вони дослідили зразки слизової товстої кишки.
Учасниками стали дорослі, які проходили планову колоноскопію у шпиталі ветеранів у Хʼюстоні. Ніхто з них не мали серйозних захворювань, які могли б спотворити результати. Під час процедури лікарі взяли крихітні біопсії слизової оболонки для аналізу.
Загалом команда проаналізувала 97 біопсій від 34 людей. Перед цим учасники заповнили анкету про харчування, де були питання про вживання молока, сиру, йогурту та загального споживання молочних продуктів.
Оцінювали два основні показники: альфа-різноманітність, тобто скільки видів бактерій в одному зразку, та бета-різноманітність - наскільки відрізняються бактеріальні спільноти між двома людьми.
Аналіз враховував вік, індекс маси тіла, куріння, вживання алкоголю, стан здоров’я, загальну якість харчування та ділянку кишківника, з якої брали зразок. Це допомогло відокремити справжні зв’язки від випадкових.
Люди, які пили більше молока та вживали більше молочних продуктів загалом, мали вищу альфа-різноманітність бактерій, що прикріплюються до слизової кишківника.
Бета-різноманітність також відрізнялася залежно від рівня споживання молока, сиру, йогурту та загальних молочних продуктів. Це означає, що харчові звички впливали на структуру бактеріальної спільноти.
Виділилися два відомі роди бактерій. Перший - Faecalibacterium - корисний, адже виробляє бутират, який живить клітини кишківника та зменшує запалення. Його було більше у тих, хто споживав більше молочних продуктів і молока.
Другий рід бактерій - Akkermansia - асоціюється зі здоровим бар’єром кишківника та кращими метаболічними показниками. Їх також більше знаходили в тих, хто пив молоко.
Коли врахували кількість лактози в раціоні, зв’язок між молоком і мікробами послабшав. Це вказує на можливу роль лактози як пребіотика - їжі для певних бактерій. Це логічно, припустили вчені, адже молоко містить лактозу, а в більшості твердих сирів її майже немає.
Сир не повторив "ефекту молока": його більше споживання асоціювалося зі зниженням кількості певних бактерій, зокрема Bacteroides і Subdoligranulum. Щодо йогурту висновків зробити не вдалося: його споживання було надзвичайно низьким (у середньому лише кілька ковтків на день). Відповідно, не виявили чітких зв’язків із різноманітністю мікробів, а класичні йогуртові культури - Lactobacillus та Bifidobacterium - були на слизовій оболонці в дуже низьких кількостях.
Таким чином, різні молочні продукти впливають на мікробну спільноту стінки кишківника по-різному.
Якщо ви добре переносите молочні продукти й п’єте молоко, мікробна спільнота на поверхні вашого кишківника може бути більш різноманітною. Якщо ж основним молочним продуктом у вашому раціоні є сир, ефекти можуть залежати від його виду, від вашого загального харчування (особливо клітковини) та від індивідуальних особливостей мікробіому.
Якщо ви погано переносите лактозу, пребіотичні волокна з бобових, вівса, бананів, цибулі чи спаржі можуть живити корисні бактерії іншим шляхом.
Зазначається, що для чіткішого розуміння цих механізмів потрібні масштабніші та триваліші дослідження на різних групах людей. Наразі ж можна сказати: те, що ви наливаєте у склянку й кладете на тарілку, відображається у вашому кишківнику в цілком вимірюваний спосіб.
Раніше УНІАН розповідав про універсальний фрукт для здоров'я мозку, серця і кишківника. Йдеться про виноград, що заслужив статус "суперфуду" завдяки високому вмісту поліфенолів, які борються із запаленням і підтримують стан здоров'я.
Багато корисних властивостей винограду для здоров'я пов'язані з впливом поліфенолів на організм, зокрема з їхніми протизапальними властивостями, пояснила дієтологиня Ейвері Зенкер. За її словами, потрапляючи в організм, ці поліфеноли нейтралізують вільні радикали і згодом можуть поліпшити здоров'я серцево-судинної системи, мозку, імунітету та обміну речовин.