Далеко не вся кориця однакова.
Кориця — це тепла і солодка спеція, яка роками користується великою популярністю. Але мало хто може відповісти, звідки ж вона береться.
Справжня кориця походить від виду дерева під назвою Cinnamomum verum або Cinnamomum zeylanicum. Це вічнозелене дерево з родини лаврових, яке росте на острові Шрі-Ланка в Південній Азії, розповідає IFL Science.
Часто можна почути, що її називають цейлонською корицею. Саме так називалася Шрі-Ланка під час британського колоніального правління. Вона мала цю назву аж до 1972 року.
"Згодом цей вид був завезений в інші частини Південної та Південно-Східної Азії, а також в деякі регіони Південної Америки, де клімат є настільки ж м'яким і сприятливим для росту цього дерева", – додають автори
Виробництво цієї спеції – доволі тривалий процес. Спочатку працівники обрізають дво-п'ятирічні дерева, щоб стимулювати їх рости як кущі. Після цього нові пагони збираються і очищуються від зовнішньої кори. І тут починається найцікавіше.
Внутрішню кору полірують, розтягують, укладають шарами і вручну скручують у палички, які потім обрізають і сушать. Коли вони стануть хрусткими і повністю просохнуть, їх сортують за товщиною і якістю. Найбільше ціняться палички Альба, які є надзвичайно тонкими. А палички нижчої якості часто перетирають, отримуючи мелену корицю.
"Справжня кориця, шанована за свій тонкий, делікатний аромат, здавна має високу ціну. Вперше вона потрапила до Європи з Азії вздовж Шовкового шляху, привезена венеціанськими та генуезькими торговцями, і до моменту, коли вона потрапила до покупців у Західній Європі, її ціна зросла більш ніж у 100 разів. Високий попит на спеції, такі як кориця, був однією з сил, що сприяли розвитку епохи великих географічних відкриттів у 15-16 століттях", – розповідається в матеріалі.
Як часто стається з будь-яким дорогим продуктом, знайшлися більш дешеві альтернативи. Чи чули ви про касію, відому також як китайська кориця або підроблена кориця? Цю спецію теж роблять з кори дерева з того ж роду, що називається C. cassia. Також є види C. burmanni (індонезійська кориця або падангська касія) та C. loureiroi (сайгонська кориця).
За ароматом вони дуже схожі на оригінальну C. verum. Однак досвідчені шеф-кухарі знають, що всі вони мають дещо різний смаковий профіль. Найбільш відрізняється запах – у справжньої кориці він більш тонкий і мʼякий, а не одразу бʼє по рецепторах.
Швидше за все, у вашій шухлядці зі спеціями лежить саме "альтернативна" кориця. Автори зазначають, що закони щодо маркування в деяких частинах світу є несуворими. Тож часто можна відшукати нібито "справжню корицю", яка була змішана з "підробленою корицею" або навіть повністю замінена нею.
Окрім того, що кориця надає стравам неперевершеного аромату, вона ще й корисна. Стверджується, що вона особливо корисна для жіночого здоровʼя. Ця спеція захищає репродуктивні клітини від ушкоджень, кажуть фахівці.
Деякі дослідження показують, що сполуки, які містяться в кориці, можуть захищати серце. Крім того, вона має і антибактеріальні властивості.