У США розмірковують, як зупинити поширення жука, якого необережно випустили в екосистему.
Уздовж річок і струмків на півдні США мешкає вербова мухоловка – невеликий співочий перелітний птах. Однак оцінка стану більшої частини її ареалу тривалий час була ускладнена через густу рослинність, мінливі річкові системи та сезонні посухи, пише Times of India.
У 2013 році Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи США виявила майже 1975 кілометрів річкових екосистем, які відіграють найважливішу роль у збереженні середовища існування, що охоплює шість штатів і 38 округів. Захист такого великого й фрагментованого ландшафту залишається складним завданням, оскільки умови можуть змінюватися з року в рік через посуху, повені, зміни рослинності та діяльність людини. Геологічна служба США запропонувала більш широку картину, додавши супутникові спостереження. Це допомагає виявляти райони, де виникають загрози для одного з видів птахів, що перебуває під загрозою зникнення.
У період розмноження з травня по вересень вербова мухоловка плете гнізда в густій прибережній рослинності. Однак загрозу для її місць проживання становить поширення жука-листоїда тамариска. Ця комаха була навмисно завезена до США у 2001 році Службою інспекції здоров’я тварин і рослин Міністерства сільського господарства США як біологічний засіб боротьби з інвазивними деревами тамариску. Тамариск, який іноді називають солеросом, широко поширився вздовж річок і струмків на заході Сполучених Штатів, витіснивши багато місцевих рослин і змінивши річкові екосистеми.
З моменту первинного випуску жука в десяти місцях у шести західних штатах ареал його поширення значно розширився. Зараз популяції оселилися в деяких частинах басейну річки Колорадо, на ділянках нижньої течії річки Колорадо в Арізоні та на ділянках річки Ріо-Гранде в Нью-Мексико. Хоча скорочення чисельності інвазивного тамариску в багатьох місцях приносить користь навколишньому середовищу, відносини з мухоловкою виявилися набагато складнішими.
Хоча тамариск не є місцевим видом, багато вербових мухоловок пристосувалися до гніздування у зрілих заростях, де зникла місцева прибережна рослинність. Коли жуки обдирають листя з дерев під час шлюбного сезону, гнізда стають доступними для хижаків, а крім того, вони перегріваються.
Супутникова модель наочно демонструє, наскільки серйозними можуть бути ці наслідки в деяких річкових системах. Уздовж нижньої течії річки Вірджинія площа придатних місць проживання мухоловки скоротилася приблизно на 94% у період з 2010 по 2015 рік.
Згідно з прогнозами, якщо жук продовжить поширюватися, то площа середовища проживання мухоловок уздовж нижньої течії річки Колорадо може скоротитися приблизно на 36% протягом наступного десятиліття. А у верхній течії річки Гіла може зникнути близько 55 % місць проживання цього птаха, придатних для розмноження.
Нагадаємо, що в 1929 році на Гаваї для боротьби з комахами-шкідниками завезли невеликого птаха з Японії – японську білоочку, також відому як меджіро. Але замість того, щоб харчуватися комахами, шкідливими для сільського господарства, птах оселився по всьому архіпелагу і став одним із найчисленніших наземних птахів Гаваїв. І його поширення створило екологічну проблему – дефіцит їжі для місцевих видів.