Великий Луг має важливе історичне значення, однак сучасна ситуація суттєво відрізняється від тієї, що була до будівництва дамби.
На місці колишнього Каховського водосховища відновилась унікальна екосистема Великого Лугу, але водосховище потрібно будувати знову.
Таку думку висловив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук у Telegram-каналі. Зокрема, на думку Лукашука, перспективи цієї території потрібно розглядати не лише з урахуванням природного відновлення, а й потреб населення та економіки регіону.
Він наголосив, що Великий Луг має важливе історичне значення, однак сучасна ситуація суттєво відрізняється від тієї, що була до будівництва дамби.
"Великий Луг чудово виглядає в історичних нарисах... і грантових презентаціях. Але ми живемо не в 16 столітті, коли в степу стояло кілька хуторів і паслися дикі коні. Сьогодні це міста, заводи і агросектор, на якому тримається продовольча безпека країни", – пояснив свою точку зору очільник облради.
Він зазначив, що лише у Нікопольському та Криворізькому районах проживає понад мільйон людей. До підриву Каховської ГЕС водосховище забезпечувало водою Нікополь, Марганець, Покров, Томаківку, промисловість Криворіжжя, а також 584 тис. га сільськогосподарських угідь у трьох областях.
Він зазначив, що після руйнування ГЕС збудували водогін, який дозволив врятувати систему питного водопостачання, але він не забезпечує потреби сільського господарства у зрошенні та не створює необхідного запасу води на посушливі періоди.
"Опустелювання не треба чекати, воно вже тут... Повітря сухіше, рівень ґрунтових вод падає, а подекуди їх уже немає, починаються суховії...", - написав він.
Лукашук підкреслив, що економіка Дніпропетровщини значною мірою залежить від промисловості та аграрного сектору, а дефіцит води може позначитися не лише на врожаях, а й на робочих місцях та податкових надходженнях громад.
"Немає води – немає врожаю, робочих місць і податків, з яких живуть громади. Зате залишаться чагарники, верболози і Великий Луг. Це ж так класно", – заявив голова облради.
Він вважає, що в планах повоєнної відбудови має бути відновлення Каховського водосховища та ГЕС. Чиновник пояснив, що це необхідно для забезпечення населення водою, стабілізації місцевого клімату та відновлення можливостей для зрошення сільськогосподарських земель.
Згідно повідомлення Агентства відновлення від 14 вересня, будівництво водогонів для двох громад Дніпропетровщини, що почалось у 2025 році, зараз перебуває на фінальному етапі. Після завершення проєктів стабільне водопостачання та сучасну систему водовідведення мають отримати майже 30 тис. мешканців.
Йдеться, що в одній із громад, до складу якої входять 35 населених пунктів, прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання та майже 2 км зовнішніх каналізаційних мереж. Ключовим об’єктом проєкту є насосно-фільтрувальна станція потужністю 1500 кубометрів води на добу. Її будівництво завершене на 99%.
В іншій громаді, яка об’єднує 14 населених пунктів, прокладають 1,57 км водогону та 5,25 км зовнішніх каналізаційних мереж. Насосно-фільтрувальна станція потужністю 1000 кубометрів води на добу готова на 87%.
В Агентстві відновлення зазначили, що після завершення робіт громади матимуть повноцінну інфраструктуру не лише для водопостачання, а й для водовідведення, якого раніше не було у більшості населених пунктів.
Нагадаємо, у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого відбувся неконтрольований скид води, масштабне затоплення населених пунктів на півдні України, екологічна та гуманітарна катастрофа, а також зникнення Каховського водосховища.
У 2023 році гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль заявив, що часткове відновлення сільгоспземель після знищення Каховської дамби коштуватиме 4,5 млрд євро. За його словами, через теракт Херсонщина, яка входуть у п'ятірку лідерів України за площею сільськогосподарських земель, втратила 92% зрошувальних систем.
За словами екологів, зараз на місці водосховища формується величезна природна територія площею близько 215 тис. га. Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко сказав, що особливість цієї території полягає у відсутності населених пунктів і сільськогосподарських земель. Саме ця обставина створює унікальні можливості для формування масштабної природоохоронної території.