В особливий період тварини стають надзвичайно агресивними та одночасно необережними й беззахисними.
У лісах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника потужно ревуть олені - у тварин почався гін.
Як пояснили в установі, вересень у Чорнобильському заповіднику звучить особливо - ліси й поля наповнюються потужним ревом благородних оленів, бо це час боротьби за гареми, коли самці змагаються силою голосу й рогів.
За словами дослідників, на початку гону одинокі самці займають певну територію, куди потужним ревом активно запрошують олениць. Як зазначають науковці, через війну дещо змінився просторовий розподіл тварин, адже найбільш численні риковиська зафіксовані на відкритій місцевості перелогів.
Йдеться, що як самки, так і самці визначають силу суперника саме по тону реву: у розквіті сил олень має низький і хриплий голос.
"Цікаво, що чим більший олень, тим довша його шия й грубіший голос, котрий є візитівкою самця. Таким чином він більше здатний привабити олениць. А судячи з того, що деякі чорнобильські олені мають у гаремі до десяти й більше самок, вони - дуже вправні кавалери", - кажуть дослідники.
Вони пояснюють, що гарем з олениць легко не дається - за нього потрібно битись з іншими "чоловіками" й не тільки силою голосу. Бо поєдинок може не обмежитись демонстрацією сили та перейти у смертельний бій.
"Під час гону тварини стають надзвичайно агресивними й водночас необережними та беззахисними. Тому протягом вересня-жовтня служба охорони заповідника посилює контроль та спостереження за популяцією оленя", - наголошують вчені.
Також водіїв попередили: йдучи за "покликом серця", олені можуть зненацька вискочити на дорогу та спровокувати аварію.
Нагадаємо, на Одещині, на заповідній території, зібралися на відпочинок понад пів тисячі лебедів шипунів, які є "неодруженими". Білосніжні холостяки прилетіли на Джантшейський лиман, де розташовані ділянки нацпарку "Тузлівських лиманів" та Дунайського біосферного заповідника.
Це лебеді з різних водойм, що розташовані неподалік. "Шипуни" утворюють пари на все життя. Свої гнізда розташовують на сухому місці серед очерету або у вигляді плавучої платформи. Лебідь-шипун перебуває під охороною Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернської та Боннської конвенцій та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.