Відходи, які птахи споживають на полігонах, можна порівняти з фастфудом для людини.
Білі лелеки, які дедалі частіше шукають їжу на сміттєзвалищах, можуть отримувати від неї короткострокову користь, але водночас наражатися на серйозні проблеми зі здоров'ям. Такого висновку дійшли дослідники, які вивчають зміни в поведінці цих птахів в Європі, пише The Guardian.
За словами науковців, полігони побутових відходів стали для лелек легкодоступним джерелом їжі. Однак такий раціон, хоч і допомагає швидко поповнювати запаси енергії, може мати негативні наслідки, які лише починають проявлятися.
Дослідники зазначають, що з одного боку, доступність їжі на полігонах дозволяє птахам швидше набирати вагу, витрачати менше сил на пошуки корму та успішніше вирощувати потомство. Саме це могло стати одним із чинників відновлення популяції білого лелеки, який ще кілька десятиліть тому вважався видом, що зникає. Водночас тривале споживання харчових відходів може змінювати організм птахів.
Річ у тому, що колись білі лелеки здійснювали далекі сезонні перельоти між Європою та Африкою. Проте останніми роками частина популяцій змінила поведінку - адже людські відходи стали доступнішими за природну здобич. На сміттєзвалищах лелеки знаходять залишки людської їжі, м'яса, комах, гризунів і дощових черв'яків, витрачаючи значно менше енергії, ніж під час пошуку корму на луках чи болотах. Водночас вони контактують із пластиком, дротом, склом та важкими металами, що викликає занепокоєння щодо наслідків такого способу живлення.
Один з авторів роботи, аспірант Віденського університету ветеринарної медицини Ануступ Бандьопадх'яй, пояснив, що зростання обсягів сміття у світі створює для диких тварин нові можливості для пошуку їжі. Однак вплив такого раціону на здоров'я лелек залишається предметом дискусій.
Науковці досліджували популяції білих лелек у Польщі, де протягом останнього десятиліття птахи дедалі частіше харчуються на сміттєзвалищах. При цьому більшість цих птахів усе ще здобувають корм у природному середовищі, що дозволило порівняти обидві групи. Попередні результати, представлені на конференції Товариства експериментальної біології у Флоренції, показали, що лелеки, які регулярно відвідують сміттєзвалища, мають більшу масу тіла та більше енергетичних запасів.
За словами Бандьопадх'яя, такі птахи витрачають менше часу на пошук їжі, а вивільнену енергію можуть спрямовувати на інші важливі процеси, зокрема на розмноження.
Він також зазначив: найчастіше лелеки відвідують сміттєзвалища саме в середині сезону розмноження, коли пташенята потребують найбільшої кількості корму.
Водночас дослідники виявили тривожні ознаки. У молодих птахів, яким було лише близько тижня, вже спостерігалися пошкодження ДНК, пов'язані саме з харчуванням на сміттєзвалищах.
Науковці також припускають, що доступність їжі на полігонах може впливати на міграційну поведінку лелек. Саме це вже сталося з популяціями в Західній Європі.
Як пояснив Бандьопадх'яй, на Піренейському півострові білі лелеки, які раніше повністю мігрували, поступово стали частково перелітними або й зовсім осілими. Цьому сприяли як сприятливі кліматичні умови, так і постійний доступ до їжі на сміттєзвалищах.
Професорка екології Університету Східної Англії Алдіна Франко зазначила, що ця робота вперше детально аналізує вплив забруднювачів на організм лелек. За її словами, їжу зі сміттєзвалищ можна порівняти із "фастфудом" для птахів.
"Це їжа, що розкладається, має невисоку якість, але містить багато енергії. Лелеки можуть знаходити залишки стейків, риби та будь-яких інших продуктів, які люди викидають", - пояснила вона.
Водночас експертка наголошує, що ситуація не є однозначною. Хоча окремі птахи можуть загинути через токсини або інфекції, для популяції загалом додаткове джерело їжі часто приносить більше користі, ніж шкоди.
На думку вчених, ситуація може ускладнитися через зміни у політиці Європейського Союзу щодо поводження з відходами. Доступ диких тварин до відкритих сміттєзвалищ поступово обмежується, що може вплинути на чисельність, міграцію та успішність розмноження лелек, які вже звикли до такого джерела їжі.
Алдіна Франко зазначає, що це питання потребує ретельного обговорення.
"З одного боку, ми із задоволенням підгодовуємо птахів у власних садах. З іншого - органічні відходи на сміттєзвалищах є ресурсом, який ми більше не використовуємо. Постає питання: чи не варто дозволити деяким видам користуватися ним?" - сказала вона.
Екологиня нагадала, що до 1980-х років популяція білого лелеки в Європі стрімко скорочувалася. Птахи зникли з кількох країн, після чого їх довелося повторно відновлювати, зокрема у Швеції та нещодавно у Великій Британії.
"Якщо ми повністю позбавимо лелек доступу до органічних відходів, чи не почне їхня чисельність знову скорочуватися? На мою думку, такий ризик існує, і його необхідно враховувати", - підсумувала Франко.
Як писав УНІАН, на Одещині, у Національному природному парку "Тузлівські лимани" близько 500 рожевих фламінго намагаються гніздуватися. Водночас доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв визнає, що шанси вивести пташенят у цих красенів невеликі, адже війна Росії проти України, не дає їм спокою.