У XX столітті чисельність цього виду різко зменшилася через неконтрольоване полювання та скорочення природного середовища існування.
Шаблерогий орикс, який вважався вимерлим видом, знову мешкає в дикій природі. Завдяки втручанню людини чисельність цих антилоп зросла до понад 600 особин.
Як пише Times of India, шаблерогий орикс колись був широко поширений на території Північної Африки. Ці антилопи населяли савани та напівпустельні райони, пристосувавшись до спекотного та сухого клімату.
Але у XX столітті чисельність виду різко скоротилася через неконтрольоване полювання та скорочення природного середовища існування. До кінця XX століття орикси практично зникли. За даними вчених-екологів, останню фотографію дикого шаблерогого орикса зробили в 1980 році в горах Аїр у Нігері.
У 2000 році вид було офіційно віднесено до категорії "зниклих у дикій природі". Це означало, що тварин більше не вдавалося виявити в природному середовищі, хоча представники виду жили в неволі – у зоопарках та приватних екопарках.
Після цього міжнародна група фахівців з охорони природи почала відбирати тварин, які могли б стати основою для майбутнього повернення виду в природу. Особливо важливу роль відіграло створення в Абу-Дабі генетично різноманітного "світового стада". До нього увійшли тварини, що походили з популяцій, які утримувалися в США, Європі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Переломним моментом став початок програми реінтродукції. У березні 2016 року 25 шаблерогих ориксів доставили літаком з Абу-Дабі до Чаду. Тварин розмістили в заповіднику Ваді-Ріме – Ваді-Ашим, де вони мали знову пристосуватися до умов природного середовища.
Перед випуском антилоп утримували в спеціальних вольєрах для адаптації. Фахівці спостерігали за станом тварин та їхньою поведінкою, після чого почали випускати їх на територію заповідника.
За переміщеннями та виживанням частини ориксів стежили за допомогою супутникових GPS-нашийників.
Перша група, яку випустили в дику природу, складалася з 23 тварин. При цьому завдання програми полягало не просто в тому, щоб повернути окремих представників виду, а у створенні популяції, здатної розмножуватися без поповнення ззовні.
Уже в грудні 2016 року в Чаді народилося перше дитинча шаблерогого орикса.
Саме розмноження в природному середовищі стало одним із головних показників успіху програми.
Тварин продовжували привозити з неволі, проте дедалі більшу роль у збільшенні чисельності відігравали дитинчата, які з’являлися вже в самому заповіднику.
З 2016 року до Чаду в рамках програми було доставлено 285 ориксів, вирощених у неволі. При цьому в природних умовах народилося понад 500 дитинчат.
До кінця 2023 року чисельність відновленої популяції сягнула понад 600 тварин, перевищивши початкову мету програми – 500 особин.
Робота з повернення виду тривала. У листопаді 2024 року з Абу-Дабі до Чаду доставили ще 50 шаблерогих ориксів. Таким чином, загальна кількість реінтродукованих з 2016 року тварин сягнула 385.
У звіті вчених за 2024 рік повідомлялося про 580 ориксів, що народилися в дикій природі.
Незважаючи на успіх програми, повернення виду в природу не обійшлося без втрат.
Наприкінці сухого сезону 2024 року в регіоні встановилася незвично спекотна погода. Екологи зафіксували понад 100 загиблих шаблерогих ориксів. Особливо сильно це позначилося на молодих тваринах та особинах, нещодавно випущених у природу.
Однак після повернення дощів популяція відновилася. Це призвело до важливої зміни природоохоронного статусу шаблерогого орикса.
У грудні 2023 року екологи перенесли його в Червоному списку з категорії "зниклі в дикій природі" до категорії "знаходяться під загрозою зникнення".
Сьогодні відновлена популяція мешкає у заповіднику Ваді-Ріме – Ваді-Ашим – величезній охоронюваній території сахельських саван у Чаді.
За тваринами спостерігають за допомогою супутникових систем та польових досліджень. Фахівці відстежують їхні переміщення, розмноження, поширення на території та виживаність.
Раніше повідомлялося, що вовк Короткий Хвіст оселився в Карпатах. Його зграя зайняла 250 кв. км. Дослідники зазначили, що вовки відіграють важливу роль в екосистемі. Вони регулюють чисельність великих травоїдних – кабанів, оленів та козуль.
Також повідомлялося про те, які тварини оплакують своїх родичів. Вчені розповіли про дивовижну поведінку, але зазначили, що поки що складно встановити, чи переживають вони смерть так само, як люди.