Понад 40 років тому виверження вулкана спричинило масштабні руйнування, залишивши великі території вкритими безплідною пемзою.
Вчені, помістивши крихітних істот на безплідну вулканічну землю, навмисно спровокували тривалий процес відновлення, рушійною силою якого стало підземне життя.
"У травні 1980 року це виверження спричинило масштабні руйнування, залишивши великі території вкритими безплідною пемзою. Рослинність ледве відновлювалася, і перші ознаки відновлення були мінімальними: лише кілька видів змогли прижитися в суворих умовах", - розповіли у матеріалі.
Зіштовхнувшись з таким повільним відновленням, науковці випробували незвичайний метод. У 1983 році вони випустили гризунів родини гоферових на певні ділянки, сподіваючись, що їхнє риття виведе поховані мікроорганізми на поверхню.
До експерименту в цій місцевості було зареєстровано лише близько десятка рослин, однак ситуація швидко змінилася. Шість років по тому ділянки, на яких були гризуни, були заповнені понад 40 000 рослин.
За доповіддю Каліфорнійського університету, сусідні ділянки, які не піддавалися такому ж впливу, залишалися переважно безплідними, через що важко було ігнорувати такий контраст. Зокрема мікробіолог Майкл Аллен, який брав участь у роботі, не очікував того, що станеться далі завдяки цим маленьким створінням.
"Їх часто вважають шкідниками, але ми припустили, що вони витягнуть старий ґрунт на поверхню, і саме там відбудеться відновлення", - наголосив він.
Зазначається, що цього виявилося достатньо, аби відновити ріст у неймовірних масштабах.
Те, що ці підземні істоти витягли на поверхню, було не просто землею. Серед цього були бактерії та мікоризні гриби - крихітні організми, які відіграють велику роль у виживанні рослин.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі "Frontiers", ці гриби з'єднуються з корінням рослин, допомагаючи їм поглинати поживні речовини та воду в складних умовах. Без такої системи підтримки переважна кількість рослин не мала б шансів вижити у вулканічному ґрунті.
За словами дослідниці Емми Аронсон, ці грибні мережі також допомагали деревам відростати, переробляючи поживні речовини з опалого матеріалу, такого як хвойні голки.
"У деяких місцях дерева відросли майже відразу. Не все загинуло, як усі думали", - сказала вона.
Також дослідників здивувало те, що за понад 40 років ті самі ділянки досі сповнені життя. У дослідженні журналу Frontiers йдеться, що мікробні спільноти, створені на той час ґрунтовими організмами, є активними й продовжують підтримувати ріст рослин.
"На вирубленій ділянці досі майже нічого не росте. Було шокуюче поглянути на ґрунт старовікового лісу й порівняти його з мертвою ділянкою", - підкреслила Аронсон.
Як пише Daily Galaxy, такий довгостроковий вплив від настільки короткого експерименту - це не те, що можна побачити часто.
"Ми не можемо ігнорувати взаємозалежність усіх речей у природі, особливо тих, яких ми не бачимо, таких як мікроби та грибки", - прокоментувала аспірантка Міа Мальц.
Раніше вчені зʼясували, що неандертальці переслідували слонів сотні кілометрів по всій Європі. За їхніми словами, наші предки систематично полювали на великих ссавців, зокрема гігантських слонів з прямими бивнями - найбільших за той час наземних тварин Європи.
Також повідомлялось, що у Південній Америці знайшли гігантські тунелі, які не створені людьми чи природою. Вони простягаються на відстань до 548 метрів і є достатньо широкими, аби по них міг пройти дорослий чоловік.