Науковці вивчатимуть зміст металу у скелетах морських організмів.
На українському науковому судні - криголамі "Ноосфера", що нині перебуває в Антарктиці, стартувало нове міжнародне дослідження щодо зміни клімату. Як повідомили у Національному антарктичному центрі України, у межах співпраці польських та українських вчених вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану.
Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал в протоці Пенола (район станції "Академік Вернадський") на трьох різних глибинах, та на кожній - знайдені різні морські організми.
Йдеться, що на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки й голотурії (їх ще називають морські огірки через схожість форми). На глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвостки через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії). Також на 120-метровій глибині зібрані різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток (дрібні колоніальні тварини).
За словами науковців, зараз зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправляння в лабораторію на "велику землю" вчені робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів та вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.
"Чому це важливо? Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки та сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів. Це дозволяє заощаджувати час та кошти, а також завдавати значно менше шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот", - пояснюють в антарктичному центрі.
Як додається, щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни й призначений перший "улов" криголама "Ноосфера".
Науковці також пояснюють, вміст металів у скелетах тварин дуже важливо знати через зміну клімату, яка призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). Йдеться, що у кислішій та теплішій воді змінюється фізіологія тварин. Зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води й відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирах тощо.
"Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою та вразливою", - кажуть у центрі.
Тож, завдяки дослідженням, вчені зможуть оцінити чутливість (стійкість) водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.
З польського боку участь в дослідженні беруть співробітники Польської академії наук та Гданського університету.
"Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці між Україною та Польщею. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки", - йдеться у повідомленні.
Раніше вчені розповідали, що танення полярних льодів через антропогенну зміну клімату трохи сповільнило обертання Землі та може вплинути на те, як ми вимірюємо час. Загальне збільшення швидкості означає, що вперше в історії світовим хронометристам, можливо, доведеться розглянути можливість віднімання секунди з нашого годинника. Це означає, що, згідно з дослідженням, годиннику, можливо, доведеться пропустити секунду, яка називається "від'ємною додатковою секундою", приблизно у 2029 році, щоб забезпечити синхронізацію всесвітнього часу з обертанням Землі.