Науковець пояснив, чому тварини гинуть навіть без жодної рани на тілі і скільки часу знадобиться морю, щоб оговтатися.
Повномасштабна війна завдає Чорному морю шкоди, наслідки якої відчуватимуть ще не одне покоління. Найважче доводиться дельфінам, яких тепер гине в рази більше, ніж до вторгнення Росії в Україну. Про це розповів головний науковець Національного природного парку "Тузлівські лимани" Іван Русєв в інтерв'ю Al Jazeera.
Раніше головною загрозою для дельфінів були рибальські сітки. Тварини заплутувалися в них і задихалися, а браконьєри відрізали їм плавці й викидали тіла назад у море. Після 2022 року рибалок і браконьєрів на узбережжі поменшало, проте, як наголошує Русєв, бойові дії вбивають афалін, звичайних дельфінів і морських свиней "у сотні разів більше".
За його підрахунками, лише за 2022 рік загинуло близько 50 тисяч дельфінів. До 2026-го ця цифра перевалила за 120 тисяч. Це приблизно кожен четвертий китоподібний у Чорному морі.
Більшість мертвих тварин не мають слідів від сіток, зате виглядають виснаженими. Пояснення науковець бачить у вибухах, пусках крилатих ракет із кораблів і роботі військових сонарів. Усе це збиває дельфінам ехолокацію, тобто їхній головний "орган чуття", завдяки якому вони орієнтуються, спілкуються між собою та полюють.
"Якщо дельфін не може ловити рибу, він швидко худне", – пояснив Русєв.
Далі, як розповідає еколог, починається ланцюгова реакція. Голодна тварина спалює власний жир, а в ньому роками накопичувалися мікропластик, антибіотики та хімія зі стічних вод і полів. По суті, дельфін отруює сам себе. Імунітет слабне, і тварина гине від важкої інфекції дихальних шляхів, яку спричиняє морбілівірус.
Ситуацію погіршують і затонулі кораблі. За наявними даними, з 2022 року українські морські та повітряні дрони потопили два підводні човни й близько трьох десятків російських військових суден, серед них і флагман Чорноморського флоту крейсер "Москва". Усі вони мали на борту пальне та інші токсичні речовини. Нафтова плівка обволікає водорості, через що гинуть молюски та риба, особливо осетрові.
Окремий удар по морю завдав підрив Каховської ГЕС у 2023 році. Тоді з водосховища вилилася більша частина з 18 кубічних кілометрів води, забрудненої добривами, важкими металами та машинним мастилом.
Стрімке зростання смертності дельфінів фіксують також Болгарія, Румунія та Туреччина. Щоправда, встановити причину вдається не завжди. Як зазначив Димитар Попов із найстарішої природоохоронної організації Болгарії Green Balkans, більшість тварин викидає на берег уже сильно розкладеними.
Водночас він погоджується з українським колегою, що "сонари військових кораблів і підводних човнів безумовно впливають на китоподібних, їхню ехолокацію та слух".
Російські екологи, своєю чергою, пояснюють загибель дельфінів "паразитами" та "вірусними інфекціями", не вдаючись у подробиці.
Мертві тварини лякають і людей. У серпні одеситка Тетяна Смолченко гуляла узбережжям із восьмирічним сином Олегом, коли хлопчик помітив виснаженого дельфіна, що вже почав розкладатися.
"Ми вже звикли до людських смертей, але бачити, як ці створіння гинуть через війну, – не менш жахливо. Ми обоє плакали", – розповіла жінка.
Страждають, за словами Русєва, і птахи, які мігрують між Північною Європою та Близьким Сходом. Вибухи й дрони лякають їх, а виснажений птах може просто не долетіти до місця зимівлі чи гніздування. Фламінго, які лише нещодавно почали гніздитися в парку, кидають кладки, і яйця одразу поїдають чайки.
Єдиний плюс, який бачить науковець, стосується суходолу. Через те що полювання майже припинилося, побільшало кабанів, козуль, лисиць, шакалів, зайців і борсуків.
Після війни комахи та дрібні ссавці, на думку еколога, відновляться за кілька років. А от із дельфінами все значно складніше.
"За нашими оцінками, на відновлення популяції китоподібних знадобиться від 30 до 50 років, щоб морська екосистема стала більш-менш нормальною", – підсумував Русєв.
Чорне море стало найнебезпечнішим морським маршрутом у світі. За даними Financial Times, цього року там атакували понад 570 суден, а загинули 40 моряків, що більше, ніж у Перській затоці. Лише з липня по вересень під удар потрапили близько 387 суден, тобто вп'ятеро більше, ніж кварталом раніше.