Гречку називають єдиною культурою, яка придатна до споживання у разі ядерної війни.
В СРСР почали робити стратегічні запаси гречки у 1970-ті роки, під час Холодної війни зі США, коли сторони розглядали можливість застосування ядерної зброї.
Такою інформацією з УНІАН поділився виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.
За його словами, в Радянському Союзі проводили закриті експерименти з пошуку продуктів, які можна вирощувати і споживати під радіонуклідним забрудненням.
"Наукові дослідження виявили, що гречка – фактично єдина культура, яка швидко відновлюється після мутацій, не накопичує радіонукліди, й яку можна споживати", – зазначає Громовий.
Досліди проходили під безпосереднім контролем КДБ. Спираючись на їхні результати, Росія й досі проводить стратегічне накопичення гречки, готуючись до можливої ядерної війни. В тому числі і у зоні вічної мерзлоти на півострові Таймир.
"В мене ця інформація про закриті дослідження – від людей, які приймали в них участь у радянські часи. Це не я щось сам придумав", – запевняє директор Міжнародної асоціації гречки.
Примітно й те, що за останні 10 років РФ "вибила" з ринку інших головних виробників гречки – серед них і Україна – і стала де-факто світовим монополістом на ринку.
"До 2016 року були три головні країни-експортери: Росія, Китай і Україна. Перші дві країни вирощували по мільйону або більше тонн крупи, а ми – близько 300 тисяч тонн. Це на етапі 2014-2015 років. Агресивною демпінговою політикою РФ вибила спочатку нас, а потім вони взялися і за Китай", – розповідає Громовий.
Зараз Пекін перетворився з нетто-експортера на імпортозалежну від Москви по гречці країну. Україна зараз експортує в межах 5 тисяч тонн крупи на рік. Експерт повідомляє, що всього гречку у світі вирощують 24 країни.
В Росії цьогоріч прогнозують ледь не найгірший врожай гречки з початку 2000-х років. Місцеві фермери зменшили посівні площі культури на третину. Водночас в Алтайському краї, на який припадає понад половина валового збору гречки, збиральна кампанія суттєво затримується.
При цьому країна-окупант не тільки не гребує продавати на зовнішні ринки вкрадене в України зерно, а ще й намагається використовувати для цього українську інфраструктуру. Стало відомо про спроби росіян налагодити роботу порту в Бердянську під свої потреби, а допомагає їм у цьому місцевий зрадник.