Азаров «прикрутив» газові переговори і «увімкнув» атомні...

Заявивши про готовність росіян повернутися до розгляду українських аргументів у газових переговорах, Азаров тільки загострив ситуацию. Свідомо чи несвідомо? І чи вдасться таким чином "просунути" співпрацю з РФ в іншій енергосфері - атомній?

Прем'єр-міністр своїми безапеляційними висловлюваннями, які озвучив позаминулого і повторив наприкінці минулого тижня, судячи з усього, створив проблеми для українських газових парламентерів.

Бо як інакше розцінювати заяву Миколи Азарова про те, що росіяни погодилися серйозно розглянути аргументи української сторони і найближчим часом готові повернутися до перегляду газового контракту? Адже було наперед ясно, що росіяни не залишать без уваги такі висловлювання, якщо вони справді не дозріли до «компромісу». Таки підтвердилося, що вони не дозріли, і відповіли жорстко: "Газпром" не менш безапеляційно заявив, що ні про який перегляд контрактів не може бути й мови. Можливо, російські товариші просто не врахували рішення Конституційного суду України, який повернув парламентаріям право вносити законопроекти про денонсацію міжнародних угод, а значить, відкрив дорогу для скасування харківських домовленостей щодо газу і флоту? А можливо, це український прем'єр, виголошуючи свої месиджі, врахував якісь тільки йому відомі чинники, наприклад, зміщення акцентів в енергетичних переговорах з РФ із газу на атомну енергетику?

Погрози на словах Росію не лякають...

"Керівники РФ погодилися серйозно розглянути аргументи української сторони щодо поставок російського газу до України і найближчим часом повернуться до перегляду контракту, який очевидно ставить Україну у нерівні конкурентні умови", - сказав прем'єр-міністр України Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду 31 травня.

Нагадаємо, що того ж дня Конституційний суд визнав неконституційним позбавлення Верховної Ради права вносити законопроекти про денонсацію міжнародних угод. Як відомо, однією з найдражливіших для української опозиції міжнародних угод, підписаних нинішньою владою, є харківські домовленості, згідно з якими Україна одержала знижку на газ у розмірі 100 дол. на 1 тис. куб. м в обмін на пролонгацію терміну перебування в Україні ЧФ РФ до 2042 року. Представники опозиційних партій не раз заявляли про те, що ці угоди суперечать національним інтересам України і повинні бути скасовані. Таким чином, рішення КС цілком може бути сприйняте як спроба влади використовувати опозицію як ще один чинник тиску на Кремль у процесі переговорів щодо ціни на газ. Зіставивши слова прем'єра і рішення КС, можна подумати, що це українська влада готує для непоступливого Кремля ще один аргумент.

Але одна справа сприйняття «тактичних маневрів» нашої влади в самій Україні і зовсім інша - як на це подивляться у Росії. Незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут вважає, що якщо керівництво України справді розглядає варіант скасування харківських угод як ще один козир у переговорах з РФ, то це виглядає як чергова спроба наступити на ті самі граблі. «Якщо Україна хоча б натякне на можливість денонсації, наступного ж дня глава російського уряду підпише відмову від преференцій у вигляді експортного мита на газ, що поставляється до України, і ми будемо вимушені платити 525 доларів за тисячу кубічних метрів газу в тому ж місяці, коли це буде зроблено. Я не вірю у персональний потенціал українського керівництва, не вірю в те, що після двох з половиною років вагань і пустої риторики наші керівники наважаться серйозно ускладнити відносини з Росією і зробити це саме в той момент, коли російське керівництво сильне як ніколи», - сказав експерт.

Водночас він визнав, що денонсація харківських угод, безумовно, відповідає національним інтересам України. «Але якщо говорити про серйозну розмову з Росією, то тут не можна діяти за допомогою натяків і погроз, потрібні послідовні та рішучі дії. Поки наші керівники тільки намагаються зобразити погрозу, росіяни можуть встигнути «дати по пиці», - додав О.Нарбут.

На його думку, російське керівництво не раз продемонструвало, що його влаштує тільки варіант беззастережної капітуляції з боку України. «Росія налаштована на позитивний підсумок переговорів з Україною, який для неї полягає в отриманні цілковитого контролю над українським газовим ринком і газотранспортними активами, включно з підземними сховищами газу. Україна ж сьогодні перебуває у вкрай слабкому становищі, маю на увазі перш за все залежність від російських кредитів. Маючи такі козирі на руках, росіяни не настільки наївні, щоб узяти та й погодитися на якісь нові аргументи», - додав експерт.

У зв'язку з цим дуже цікаво почути думку представника опозиції, яка, за ідеєю, повинна відіграти у газовій партії роль «засадного полку». У коментарі УНІАН народний депутат України (БЮТ), міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима заявив, що не бачить зв'язку між рішенням КС і заявою Миколи Азарова.

"Рішення Конституційного суду я пояснюю тим, що радники Президента говорять йому про те, що можна робити, а чого не варто робити ні за яких обставин. І я думаю, що заборона депутатам вносити законопроекти про денонсацію міжнародних угод перебувала за тією гранню, яку Януковичу радять не переступати. Заборони на внесення законопроектів про денонсацію міжнародних угод депутатами парламенту немає ні в одній країні Європи», - пояснив народний депутат.

Проте він не відмовився потеоретизувати на цю тему. «Якщо ж розглядати рішення Конституційного суду як продуманий демарш у бік Росії, то ми навряд чи дочекаємося реакції у відповідь. У Москві чудово розуміють, що в парламенті сьогодні немає достатньої кількості голосів для ухвалення рішення про денонсацію харківських угод, - відзначив О.Гудима і додав: - Що ж стосується заяв прем'єр-міністра, то я думаю, що панові Азарову приснився сон, у якому росіяни хотіли домовлятися. При сильному Путіні і дуже слабкому Януковичу нам просто нічого запропонувати Росії в обмін на зниження ціни газу».

Він також нагадав, що росіяни ще місяць тому говорили про те, що переговорний процес з Україною щодо ціни на газ припинено і вони не бачать сенсу продовжувати його в нинішньому форматі.

На думку парламентарія, спроби зрушити переговори з мертвої точки методами дрібного шантажу приречені на провал. «Пригадайте, у нас вже були заяви про закупівлю азербайджанського газу, потім туркменського, потім німецького, але анінайменшої реакції з боку Кремля на це не послідувало. Єдине, що сьогодні справді може не сподобатися росіянам, - це скорочення закупівель газу Україною, яке вже відбувається», - відзначив О.Гудима.

Отже, думки експертів розділилися в нюансах, але зійшлися в головному - Москва залишається несприйнятливою до української риторики, якщо вона не підтверджується конкретними діями.

Зміна пріоритетів

Проте залишається питання, поставлене на самому початку, - якщо прем'єр-міністр знав про брак прогресу у переговорному процесі, а він не міг не знати, тоді навіщо він зробив таку провокаційну заяву? А в тому, що слова його "зрикошетили" по своїх, не залишають сумнівів заяви у відповідь росіян. Так, віце-прем'єр РФ Аркадій Дворкович, який займається ПЕК, сказав 31 травня, що у нього немає інформації про готовність російського керівництва переглянути газовий контракт з Україною.

"Нас, звичайно, хвилює, як складатиметься ситуація з балансами газового ринку в Україні цього року, взимку, - додав він. - Чи вистачить обігових коштів для закачування ПСГ у наших українських партнерів для того, щоб потім не було перебоїв із постачанням газу до Європи за дотримання задоволення всіх потреб українських споживачів. Усе це дуже актуальні теми, але що стосується саме перегляду домовленостей, у мене немає такої інформації", - сказав віце-прем'єр.

Зверніть увагу, у відповіді Дворковича звучить пряма вказівка на скрутне фінансове становище «Нафтогазу», а також натяк на те, що виправити ситуацію можуть тільки російські кредити.

У свою чергу заступник голови адміністрації Кремля Дмитро Пєсков уже вкотре відзначив, що Росія керується виключно чинними угодами щодо газу. Зрозуміло, що після таких коментарів українським парламентерам на чолі з міністром енергетики і вугільної промисловості Юрієм Бойком доведеться довго домовлятися зі своїми російськими партнерами.

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук упевнений, що у словах Миколи Азарова слід шукати політичний підтекст. «Наскільки мені відомо, основним завданням, яке ставив перед собою Азаров, коли їхав на зустріч з Медведєвим 26 травня, було досягнення домовленостей щодо кредитування Росією добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС. І керівництво РФ ще раз підтвердило, що воно готове кредитувати цей проект, хоча й не назвало конкретних термінів», - сказав експерт.

При цьому, за його словами, для українського прем'єр-міністра напередодні парламентських виборів украй важливо продемонструвати Президентові бодай якісь досягнення у переговорах з Росією в енергетичній сфері. «У нинішніх умовах, коли переговори щодо ціни газу зайшли в безвихідь, реальнішим виглядає досягнення домовленостей у ядерній сфері, в першу чергу стосовно виділення російського кредиту на добудову ХАЕС. І нам це потрібно, і Росія зацікавлена в цьому проекті», - відзначив Ю.Корольчук.

Ось тут, на думку експерта, і слід шукати мотиви дій Миколи Азарова. «Знаючи, що Росія не потерпить такого відвертого блефу, він все ж таки зробив цю заяву, і можна говорити, що вона серйозно ускладнила роботу українських парламентерів, відкинувши їх назад у переговорному процесі. Тепер Росія займатиме ще жорсткішу позицію», - вважає експерт.

Він упевнений, що тут величезну роль відіграли політичні міркування. «Своєю заявою Азаров підклав свиню Юрієві Бойку, який відповідає за хід переговорів перед Президентом. При цьому треба розуміти, що Азаров, хоч і є главою уряду, та це не його уряд - усі члени Кабміну пов'язані з різними групами впливу і вирішують свої власні питання, часто безпосередньо через Януковича. Саме тому Азаров ще більше вирішив затягнути переговори щодо газу для того, щоб виграти час для досягнення власного результату і принести Президентові на блюдечку угоду у сфері ядерної енергетики. Це досягнення Азарова цілком може стати додатковим аргументом в очах Президента для того, щоб зберегти за Миколою Яновичем пост прем'єр-міністра і після парламентських виборів», - прогнозує Ю.Корольчук.

Говорячи про рішення КС про денонсацію міжурядових угод, експерт назвав його ще однією спробою створити важіль тиску на Росію. «Але я дуже сумніваюся, що денонсація відбудеться насправді. Навіть більше, я вважаю, що і опозиція, у разі отримання більшості в парламенті після виборів, не піде на скасування харківських домовленостей. Усі розуміють, що такі дії викличуть украй жорстку реакцію Росії, а цього ніхто не хоче ні у владі, ні в опозиції», - підсумував експерт.

Петро Черних (УНІАН)

P.S. З експертною думкою можна не погоджуватися, але важко сперечатися з тим фактом, що чим довше Україна виконує умови газових угод, підписаних Тимошенко у 2009 році, тим слабшою вона стає. У зв'язку з цим збільшення в енергетичному балансі країни альтернативних газу джерел енергії виглядало як найважливіше стратегічне завдання. Атомна енергетика, яка забезпечує 50% і більше загального обсягу електроенергії, що виробляється в Україні, є на сьогоднішній день найважливішим стримувальним чинником зростання залежності від російських вуглеводнів. Так, основним постачальником ядерного палива для українських АЕС є Росія, але тут немає таких кабальних домовленостей, як у газовій сфері, а значить, завжди залишається простір для маневру. Принаймні поки що. І цей простір потрібно зберегти, незважаючи на необхідність отримання російського кредиту на добудову ХАЕС.

УНІАН в Google News