Антимонопольний комітет закрив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016-2017 роках ринкової ціни електроенергії (справа "Роттердам+") через недоведеність порушення.
Читайте також"Схема, крутіша за «Роттердам+»": нардеп розповів про спробу прем'єра Шмигаля лобіювати інтереси АхметоваПро це повідомляє "Економічна правда" з посиланням на прес-службу АМКУ.
Зазначається, що справа була розпочата за інформацією НАБУ.
"У бюро зазначали, що Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та компослуг, протягом 2016-2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.
Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до "ручного режиму" та суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій (ТЕС). Це могло надати останнім переваги у порівнянні з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС) (за інформацією НАБУ та ДП "НАЕК "Енергоатом")", - йдеться у повідомленні.
За результатами розгляду справи АМКУ дійшов висновку, що цінова конкуренція на ринку генерації у моделі ринку, що існувала до 01.07.2019 року, у зв’язку зі значним державним впливом була обмеженою.
"Протягом 2016-2017 роках не відбулося суттєвої зміни часток суб’єктів господарювання на ринку. А також, жодного із великих гравців не було усунуто з ринку.
Показники фактичної рентабельності усіх видів генерації у 2017 році засвідчили тенденцію до зниження у порівнянні із попереднім роком... Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС", - йдеться у позиції АМКУ.
"Таким чином, зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів", - йдеться у висновку Комітету.
Відтак провадження у справі закрили через недоведеність порушення, додали в АМКУ.
У відомстві також зазначили, що відсутність в діях компаній чи органів влади порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виключає можливого порушення інших норм законодавства.
Що цьому передувало
- НАБУ у рамках справи "Роттердам+" опублікувало фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топ-менеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго (згодом т.в.о. призначили Ольгу Буславець - ред.).
- Група компаній "ДТЕК" Ріната Ахметова назвали заяву НАБУ про записи розмови одного з топ-менеджерів ДТЕК "політично мотивованою провокацією, яка не має ні найменшого відношення до справи "Роттердам+".
- Національне антикорупційне бюро і САП безрезультатно просили Офіс генпрокурора замінити керівника групи прокурорів у розслідування справи "Роттердам+", справу зупинено, вивчаються матеріали, заявили в НАБУ і САП.
- 2 грудня НАБУ зазначало, що ОГП відмовляється змінити прокурора в справі "Роттердам+", попри його "неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів".
- В ОГП на це відповіли, що після прийняття прокурором рішення про закриття справи "Роттердам+" виникла низка питань щодо ефективності слідства.
- У серпні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".
- У жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу.
- У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".
- Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.
- Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
- 8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.
- За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".
