"Чи намагатимуться росіяни далі руйнувати ДніпроГЕС? Я б не виключав такого варіанту розвитку подій", - науковець Михайло Ромащенко

Колишній директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко розповів УНІАН, які загрози може нести пошкодження ДніпроГЕС.

Пане Михайле, які загрози несе пошкодження ДніпроГЕС? Адже ми вже бачили, що відбувається з проривом греблі, як це було під час підриву росіянами Каховської ГЕС.

З тієї інформації, яку я бачив, загрози прориву греблі нема. Я не знаю, які там справді пошкодження, але ті влучання, про які йдеться у відкритих джерелах, несуть загрозу,

З того, що я читав, перш за все, з точки зору забезпечення електроенергією. Адже ДніпроГЕС – це найпотужніша гідроелектростанція на Дніпрі.

Що буде далі? Треба слідкувати за подіями. Але, наскільки я знаю, за своїм станом гребля ДніпроГЕС дуже міцна. Щоб її підірвати, щоб її порушити, треба не таку кількість зарядів та влучань.

Коли будуються такі греблі, вони розраховані на сейсмічну стійкість. Нагадаю, щоб підірвати Каховську, довелося закласти вибухівку всередину самої греблі – те, що й зробили росіяни з нею. Тобто, мова не про попадання ракетами. Звісно, ракети теж несуть вибухівку. Але для того, щоб порушити греблю ГЕС, потрібен дуже масований удар, дуже велика кількість ракет одночасно.

І, певно, ними треба якось влучити, умовно, в одну й ту саму точку?

Я не є фахівець з точки зору військових можливостей і наявних сьогодні засобів ураження, а також їх здатності руйнувати такі об’єкти. Але той факт, що вони спеціально цілили в машинні зали ГЕС, - це якраз розрахунок на те, щоб позбавити ДніпроГЕС можливості виробляти електроенергію.

Повторюсь, наскільки їм це вдалося, що саме пошкоджено, я не володію інформацією.

Як вважаєте, росіяни продовжать спроби атакувати ДніпроГЕС та інші ГЕС?

Я думаю, що після заяв Пєскова про те, що Україна буде знищена, масовані удари по об’єктах енергоінфраструктури - це буде зараз основна мета. Чи дозволять вони собі руйнувати ДніпроГЕС? Від них можна чекати всього. Я б не виключав такого варіанту розвитку подій.

Чи можна якось убезпечити гідроелектростанції? Не лише тим, що у нас є ППО, наприклад, а якимось чином їх зміцнити фізично, якісь окремі елементи закрити?

Для того, щоб пошкодити об’єкт, який більше зміцнений, треба просто більше вибухівки. Під час Другої світової війни цю ГЕС і цю дамбу теж підривали…

Сьогодні з’явилася інформація, що внаслідок влучання по ДніпроГЕС стався витік нафтопродуктів у Дніпро. Чи можна зараз говорить те, куди ці нафтопродукти можуть піти?

Звісно, у нижню течію Дніпра. Що туди потрапляє, буде переноситися вниз по руслу. І з річкою будуть розповсюджуватися. Від обсягу буде залежати, яка шкода буде завдана цією плямою.

Які міста у нас, таким чином, можуть бути під загрозою?

Все, що маємо нижче Запоріжжя. Кам’янка-Дніпровська, Нікополь, Херсон… Це найбільші, розташовані практично на березі Дніпра.

Якщо, теоретично, допустити, що росіянам вдасться їхній задум і з греблею станеться непоправне. Що може трапитись з територіями довкола? Затоплення може бути такого ж масштабу, як з Каховською ГЕС?

То буде знову затоплення, як було, коли прорвало Каховське водосховище. Але обсяг цього водосховища – менший.

А це якось вплине на каскад гідроелектростанцій на річці Дніпро?

Так, адже все впливає. Дивіться, у зв’язку з відсутністю Каховського водосховища у нас практично весь південь – Херсонська, Запорізька області - по великому рахунку, залишився без джерела води. Також через систему каналів Дніпро-Інгулець вода йшла також і в Миколаївську область…

Тобто підрив Каховської ГЕС і руйнування Каховського водосховища – це відсутність джерела води. Без його відновлення, навіть після звільнення цих територій, розмова про їх ефективне стале використання, в тому числі, сільськогосподарське, неможливе. Адже зміни клімату, яку відбуваються, якщо вони збережуться, перетворять ці території, які залишились без зрошення, в напівпустелі, пустелі. Тобто, південь без води – це практично перетворення на малопридатні для проживання та життєдіяльності населення регіони України.

Що ж стосується Дніпровського водосховища, то його обсяг невеликий. Наскільки я знаю, воно не є великим джерелом, так би мовити, водопостачання і водозабезпечення. Його основне призначення – це виробництво електроенергії. Але порушується, так би мовити, загальний баланс регулювання в каскаді Дніпровських водосховищ…

Тобто це може вплинути на "верхні" водосховища, які йдуть до нього?

Просто зникне рівень води, достатній для того, щоб крутити турбіни ДніпроГЕС.

…Я взагалі хочу сказати, що можливість, обсяги і плани реалізації повоєнної відбудови будуть напряму залежати від наявності та кількості доступних водних ресурсів. Через це нам обов’язково доведеться відновлювати Каховське водосховище. Ба більше, я вважаю, що на часі стоїть питання залучення водних ресурсів з річки Дунай. Сьогодні вже є такі технічні, технологічні можливості: з’явилися технології виробництва труб великого діаметра, до чотирьох метрів, які дають можливість транспортувати цю воду без шкоди для екології, без підтоплення, на великі відстані. Таким чином тоді можна буде вирішити проблему повноцінного забезпечення тоді Одеської, Миколаївської області і тих регіонів, про які я казав.

Нещодавно була інформація, що на території Каховського водосховища знову почала з’являтися вода – відбувається відновлення Великого Лугу…

Це звичайне весняне водопілля. Що тут дивного? Весняне водопілля – піднявся рівень води. Тобто, це звичайний режим роботи будь-якої річки. Весняне водопілля заповнює дельту, але треба буде дивитись влітку. Рівень води впаде…

Водосховище підтримувало і, певним чином, підтоплювало навколишні землі. Тобто, воно їх обводнювало. Каховське водосховище служило джерелом живлення для підземних водоносних горизонтів. А зараз - комплексна шкода.

Ми часто оцінюємо шкоду по тому, які території затоплені, але ми випускаємо з виду головне призначення цих водосховищ – це джерело води. І щоб ви розуміли, каскад Дніпровських водосховищ забезпечує потреби України в воді на 70%. В тому числі, Донбас (через канал Дніпро-Донбас, який підживлював).

Тобто, проблеми з водою – наше майбутнє?

Це дуже комплексне питання. У нас навіть на Поліссі зараз вже буде поступово наростати дефіцит природного забезпечення. І треба буде думати, як більш ефективно використовувати весняні води, які там є. Не просто їх скидати, дренувати, а частину акумулювати… Водночас, акумуляція води там зменшує надходження в каскад Дніпровських водосховищ, створює певні загрози їх заповнюваності і водообміну.

З моєї точки зору, цій проблемі на сьогодні не приділяється належна увага. Але низька забезпеченість власними водними ресурсами – дуже велика проблема України. Ми одна з найменш забезпечених (водою) країн Європи, і десь, приблизно, на 120 місці за рівнем забезпеченості у світі.

Таня Поляковська

Таня Поляковська

УНІАН в Google News