Найгіршим сценарієм для ринку може стати перекриття Іраном Ормузької протоки.
Побоювання ескалації конфлікту на Близькому Сході вже закладаються в котирування нафти, однак реальна реакція ринку буде зрозумілою лише після відкриття торгів ф’ючерсами на Brent у неділю ввечері за нью-йоркським часом. Від початку року еталонна ціна зросла приблизно на 19% – до понад 72 доларів за барель, передусім через ризики можливих перебоїв з експортом із регіону.
Як пише The Wall Street Journal, найгіршим сценарієм для ринку може стати перекриття Іраном Ормузької протоки – глибоководного проходу між Іраном та Оманом, через який транспортується майже п’ята частина всієї нафти, що споживається у світі щодня. Раніше цього місяця ціни вже підскочили після заяви Тегерана про часткове обмеження руху протокою з міркувань "безпеки".
Повне перекриття протоки - безпрецедентне та складне завдання, зазначають нафтові аналітики. Водночас аналітики RBC Capital Markets зазначили, що Іран, імовірно, має можливості атакувати танкери у протоці та мінувати акваторію.
Керівниця відділу енергетичного прогнозування Oxford Economics Бріджет Пейн зазначила, що навіть незначні перебої в судноплавстві, які скоротять трафік суден на 50%, можуть підняти ціну нафти до 84 доларів за барель. Повна зупинка транзиту на тиждень спровокувала б стрибок до 140 доларів – шок, співставний із наслідками повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними Управління енергетичної інформації США, у 2024 році майже 40% нафти, що проходила через протоку, походило із Саудівської Аравії. Королівство має трубопроводи, які дозволяють частково обійти цей вузол, однак для більшості обсягів альтернативних маршрутів немає.
Сам Іран експортує близько 1,5 млн барелів на добу і, за даними аналітиків Kpler, завантажив на танкери максимально можливі обсяги нафти на тлі нарощування військової присутності США. Частина цих обсягів, імовірно, поки не має покупців. Китай – головний клієнт Ірану – останнім часом скорочує закупівлі в Тегерана, збільшуючи імпорт із Росії.
Як пише Reuters, атака на Іран може порушити видобуток нафти і газу та завдати шкоди енергетичній інфраструктурі на Близькому Сході.
"Іран, третій за величиною виробник в ОПЕК, виробляє близько 4,5% світових запасів нафти. Видобуток Ірану становить близько 3,3 мільйона барелів сирої нафти на день, а також 1,3 мільйона барелів конденсату та інших рідин на добу", - ідеться у матеріалі.
Основні покупці іранської нафти - китайські приватні нафтопереробні заводи, через що Міністерство фінансів США запровадило санкції проти деяких з них. Китай заявляє, що не визнає односторонніх санкцій проти своїх торговельних партнерів, але його закупівлі іранської сирої нафти скоротилися.
Оскільки Іран також прагне захистити свої запаси від потенційних ударів США, він накопичив рекордну кількість нафти на воді – близько 200 мільйонів барелів, що еквівалентно приблизно двом дням світового споживання.
Тегеран роками обходив санкції, вживаючи таких заходів, як передача нафти з одного судна на інше в морі та зміна походження нафти, а також приховування місцезнаходження танкерів.
Аналітики кажуть, що Саудівська Аравія та інші члени ОПЕК можуть компенсувати падіння поставок з Ірану, використовуючи вільні потужності для збільшення видобутку, навіть попри те, що ці вільні потужності скорочуються через збільшення виробництва, на яку група виробників пішла минулого року.
28 лютого Ізраїль атакував територію Ірану. За даними іранських ЗМІ, було уражено близько 30 цілей по всій країні, зокрема резиденцію президента країни та штаб-квартиру розвідки.
Президент США Дональд Трамп заявив про початок масштабної бойової операції американських військ проти Ірану. За його словами, метою операції є захист американського народу та усунення "неминучої загрози" з боку іранського режиму.