За словами економіста, гроші підуть на популізм.
Новий урядовий пакет підтримки для людей, який включає, зокрема, кешбек на пальне, є неефективним з економічної точки зору, адже передбачає, що, фактично, платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів. Таку думку висловив директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у Facebook.
"Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія", - зазначає економіст.
Вишлінський додав, що гроші на таку компенсацію можуть брати з резервного фонду бюджету, який у воєнний час призначений для непередбачуваних витрат, наприклад, відновлення критичної інфраструктури після атак.
Він звертає увагу, що в інших країнах уряди реагують на стрибки цін на пальне закликами обмежувати використання приватних авто, щоб зменшити попит на пальне.
Коментуючи іншу урядову ініціативу - виплати по 1500 грн для 13 мільйонів пенсіонерів та інших вразливих категорій, експерт порахував, що вона буде ще дорожчою для бюджету і обійдеться платникам податків приблизно у 20 млрд грн, які, на думку експерта, можна було б витрати на більш пріоритетні потреби.
"Під час війни ці кошти могли б піти на зарплати військовим, озброєння, відновлення критичної інфраструктури, але підуть на популізм", - підсумував він.
12 березня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що українці зможуть отримати кешбек за пальне. За її словами, заправляючись на АЗС, громадяни зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% кешбеку на бензин і 5% кешбеку на автогаз. Кешбек на пальне працюватиме до 1 травня.
Тим часом, уряди деяких країн, для боротьби з нафтовою кризою, закликають громадян менше користуватися власним авто. Зокрема з такою пропозицією вийшов міністр клімату, енергетики та комунальних послуг Данії Ларс Ааґаард. У Великій Британії автомобільні організації порадити водіям змінити стиль водіння, щоб зменшити витрати пального. А уряд Філіппін запровадив у деяких державних установах тимчасовий чотириденний робочий тиждень, щоб зменшити споживання енергоресурсів.