Російська економіка занурюється в те, що виглядає як "ідеальний шторм".
Удари українських безпілотників по російських НПЗ створюють проблеми для паливного ринку РФ, однак значно більшою проблемою для Кремля наразі є падіння світових цін на нафту після розблокування Ормузької протоки. Саме цей фактор сильніше вдаряє по нафтогазових надходженнях федерального бюджету РФ, пише DW.
Як пише видання, масовані атаки українських дронів суттєво скоротили виробництво бензину в Росії. За даними джерел Reuters, у червні воно впало на 25% порівняно як із аналогічним періодом минулого року, так і з березнем 2026 року. Це призвело до зростання цін, обмежень на продаж пального в окремих регіонах та збитків для нафтових компаній.
Втім, автори матеріалу зазначають, що російський бюджет поки що відчуває обмежений ефект від цих атак. Причина полягає в особливостях податкової системи: основні доходи формуються завдяки податку на видобуток корисних копалин, а не на переробку нафти. Через це навіть скорочення роботи НПЗ не призвело до істотного падіння видобутку, бо надлишки сирої нафти просто перенаправили на експорт.
Однак після розблокування Ормузької протоки світові ціни на нафту швидко повернулися до рівнів, що були до початку близькосхідного конфлікту. І ось тут Росія почала втрачати гроші по-справжньому. А тут ще у США натякають на готовність поновити санкції проти російської нафти, поставлені на паузу через іранську авантюру Трампа.
За цих обставин експерт аналітичного центру Brookings Робін Брукс пропонує союзникам України діяти рішучіше. Щоб об межити експорт російської нафти, він вважає за доцільне заборонити російському "тіньовому флоту" проходити через Данські протоки - вузький морський коридор з Балтійського моря в Атлантичний океан.
"Танкери "тіньового флоту" щодня проходять просто під носом у ЄС", – наголосив він.
Як зазначає DW, повна блокада російського "тіньового флоту" наразі виглядає малоймовірною через ризик ескалації. Водночас навіть частіші перевірки суден, їхні затримання та суворіші штрафи можуть суттєво підвищити вартість обходу санкцій і скоротити доходи Кремля, які використовуються для фінансування війни проти України.
Як писав УНІАН, навесні Україна активізувала удари по Москві, і мешканці російської столиці вперше відчули наслідки війни – пожежі, "нафтовий дощ" та атаки дронів. Це спричинило дефіцит палива й великі збитки для бізнесу, а також викликало невдоволення серед населення, яке скаржиться на відсутність попереджень від влади.
Політолог Андрій Колесников зазначає, що атаки стали новою реальністю для москвичів, але вони не вплинули на позиції Путіна, натомість лише посилили настрої як противників війни, так і прихильників ескалації.