Київ хотів отримати поступки від Вашингтона в обмін на припинення ударів по російських НПЗ, але США не погодились.
Українські військові тимчасово припинили атаки на російські нафтопереробні заводи після кількох тижнів тиску з боку президента США Дональда Трампа. Неофіційна пауза може тривати до завершення проміжних виборів у США або навіть довше – до кінця листопада. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на співрозмовників, обізнаних із військовими операціями.
За даними видання, рішення про фактичне призупинення кампанії проти російських НПЗ почало діяти минулого тижня на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном. За кілька днів до цього Трамп закликав усунути президента України Володимира Зеленського, а компанія SpaceX Ілона Маска обмежила використання Україною супутникового інтернету Starlink.
Два українські військові чиновники, знайомі із ситуацією, розповіли WSJ, що в середині жовтня підрозділам, які відповідають за далекобійні удари, повідомили про фактичне призупинення кампанії проти російських НПЗ. Вони мали завершити операції, які вже перебували на стадії виконання.
За інформацією джерел, міністр оборони України Євген Хмара повідомив Володимиру Зеленському, що військові вирішили тимчасово утриматися від ударів по нафтопереробних заводах через складну дипломатичну ситуацію.
Президент погодився з таким підходом, але наголосив, що військові можуть знову атакувати ці об'єкти, якщо вважатимуть це за необхідне.
Сам Зеленський заперечив, що українські підрозділи отримали наказ не атакувати російські НПЗ.
"Наші хлопці протягом цих днів намагалися діяти трохи обережніше. Але вони не мають наказу не бити по нафтопереробних заводах", – заявив президент журналістам у Києві у вівторок.
За його словами, українські підрозділи безпілотників наразі атакують різні типи цілей на території Росії.
WSJ пише, що останніми тижнями Трамп посилював тиск на українського президента, вимагаючи припинити атаки на російські НПЗ. Американський лідер звинувачував Україну в зростанні світових цін на пальне, хоча експерти енергетичного ринку переважно пов'язували це явище з війною США та Ірану.
Питання ударів по російській енергетичній інфраструктурі порушував і спеціальний представник США Джаред Кушнер. Під час зустрічі із Зеленським 20 жовтня в Осло він повторив вимогу Трампа припинити такі атаки. За словами двох американських чиновників, розмова була дуже напруженою.
Кушнер, який долучився до зустрічі дистанційно через хворобу, заявив українському президенту, що той повинен призупинити удари, оскільки він і спецпредставник США Стів Віткофф витрачають багато часу, зусиль і пального для літаків на посередництво в переговорах із Москвою.
Один з американських чиновників зазначив, що 30-денна пауза в атаках на НПЗ стала б для України способом висловити вдячність за ці зусилля.
За інформацією WSJ, європейські партнери України також закликали Зеленського враховувати політичну чутливість питання цін на енергоносії напередодні проміжних виборів у США.
Деякі з найближчих європейських союзників Києва були стурбовані загостренням риторики між Трампом і Зеленським, а також перебоями в роботі Starlink. Тому вони радили українському президенту тимчасово утриматися від атак на російські НПЗ до завершення американських виборів.
Водночас українські та європейські чиновники описували ситуацію складніше, ніж американська сторона.
За даними видання, Зеленський під час останніх контактів із Трампом наголошував, що Україна хотіла б отримати щось натомість за припинення атак на російські НПЗ.
Одним із бажаних варіантів для Києва було взаємне енергетичне перемир'я, яке передбачало б припинення російських ударів по українських електростанціях.
Також український президент розглядав можливість отримання додаткових ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, щоб захистити енергетичну інфраструктуру, або дозволу використовувати Starlink на території Росії для знищення російських ракетних установок.
Однак жодна із цих пропозицій не отримала подальшого розвитку.
Нагадаємо, 20 жовтня Україна атакувала нафтоперекачувальну станцію на трубопроводі "Дружба" в Тамбовській області Росії. Це була остання відома атака на російську нафтову інфраструктуру на момент публікації матеріалу.
У попередні дні українські сили завдали ударів по нафтових об'єктах у Санкт-Петербурзі, нафтопереробному заводу в Рязанській області та великому газовому підприємству в Сургуті, що в Сибіру.
Кампанія України проти російських НПЗ спрямована на скорочення нафтових доходів Москви, які допомагають фінансувати війну проти України. У Києві побоюються, що припинення таких атак дозволить російському правителю Володимиру Путіну продовжувати війну.