Ситуація в енергосистемі України зараз гірша, ніж перед початком минулої зими, вважає експерт.
Минула зима видалася дуже тяжкою для України. Російські окупанти посилили обстріли енергетичної інфраструктури, що подекуди залишило мешканців без опалення в жорсткі морози, а подача світла в квартири могла обмежуватися кількома годинами на добу. Міністр енергетики Денис Шмигаль ще півтора місяці тому попередив, що зима 2026 року буде важкою.
Тож відсутність масштабних відключень світла влітку не має вводити українців в оману. Як розповідає УНІАН енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, наразі енергосистема перебуває в гіршому стані, ніж рік тому. Він розповів, якої температури слід чекати в оселях взимку та до якої тривалості відключень готуватись.
Україна пройшла літню спеку без масштабних відключень світла. З чим це пов'язано?
Літо в нас взагалі цього року доволі свіже. Було два періоди нетривалої спеки: в червні та в серпні. Це один з факторів того, що не було надмірного навантаження на енергосистему, не було суттєвого зростання споживання.
Якби постійно трималась температура 28-29°C, відбувалося б наростання обсягів споживання електроенергії холодильним обладнанням, промисловими кондиціонерами і так далі. Такого не було.
Тобто відключень світла влітку вже не буде? Якщо ж будуть, то що може стати їхньою причиною?
Зрештою, все впирається в ракетні удари, які, на жаль, потенційно ще можуть бути. Якщо не буде таких пошкоджень, як, наприклад, в Одесі пару днів тому, де били по всіх підстанціях – не буде і відключень.
Але тут є ще один важливий фактор, чому не було відключень в нещодавню спеку. У нас фактично скоротилось споживання електроенергії промисловістю і виник профіцит електроенергії.
Мова йде про пікові періоди. Не вдень, коли сонячна генерація закриває потреби, а саме вечірні і ранкові години. Фактично за два роки промисловість суттєво просіла і близько 2 ГВт потужності вивільнилося. І виробництва електроенергії наразі достатньо. Влітку на підстанції, хоч вони і пошкоджені, все одно менше навантаження, ніж взимку. Взимку електроенергія використовується для обігріву і загалом зростає споживання.
Тому влітку відключень не буде, скоріше за все. Потім буде плавний перехідний сезон - вересень-жовтень. А далі відключення можуть розпочатися вже з листопада.
Давайте тоді ближче до зими. Пошкоджені київські ТЕЦ-4, 5 і 6 – наскільки вже їх відновили і наскільки їхнє відновлення можливе до зими?
Процес іде. Дедлайни стоять 1 листопада. Це великі об'єкти. Так само, як, наприклад, Трипільська чи Ладижинська ТЕС. Їх зруйнувати важко. Звичайно, пошкодження є, на це потрібні гроші та обладнання. Але в цілому все підлягає відновленню.
Для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 поставлені плани, що їх відновлять до 70%. З ТЕЦ-4 гірше – там буде десь 50%. Більше не зможуть. Обладнання, яке будуть ставити в рамках оперативного ремонту, на жаль, уже з нижчими показниками фактично коефіцієнту корисної дії. Інакше потрібен капітальний ремонт. Тому тепла взимку дані ТЕЦ будуть генерувати менше.
Тобто під час опалювального сезону не буде достатньо тепла і квартири будуть прогрівати до якогось мінімального рівня?
Якщо будуть атаки подібного типу, як ми бачили минулою зимою, то цілком може бути і таке. На жаль, по системі фізичного захисту ТЕЦ є нюанс. Трансформатори захищають. Але теплова частина – наскільки я знаю, її можна захистити лише на 20%, бо це нетривіальна задача. І це дуже дорого.
Тому по теплу будуть проблеми. В "Київтеплоенерго" орієнтуються, що зможуть видавати 12-15°C – отакий коридор для житлових будинків.
Це в самих квартирах вже буде 12-15°C?
Так, в квартирах, за умови звичайної зими. Якщо зима буде тепла, біля 0°C постійно, і не буде пошкоджень – то може бути і вища температура. Але можуть бути і періоди морозів – тому сподіватися на те, що все буде добре, я б не став. Бо це дуже малоймовірно.
Яка ймовірність, що гарячої води також не буде взимку? Тому що її вимикали на декілька місяців в цьому році, аби більше забезпечувати теплогенерацію…
Це був вихід з тодішньої ситуації. Хотіли підсилити теплову частину, тобто батареї – туди подавати гарячий носій. Тому, відповідно, забирали гаряче водопостачання.
Тоді були аварійні ситуації через ракетні удари, які пошкоджували обладнання, і тому таке рішення було прийнято. А так гаряча вода взимку має бути.
Тоді повернемося до відключень світла. Для всієї України взимку які є базові сценарії – і які регіони під найбільшою загрозою?
Особливо не змінився принцип цих сценаріїв з 2024-го року. Ще коли були перші удари по теплових електростанціях, гідроелектростанціях, і підстанції були пошкоджені. Умовно, є негативний, базовий (чи нейтральний) і позитивний сценарії.
Песимістичний варіант передбачає, що електроенергії може не бути і добу – коли будуть проводити якісь ремонтні аварійні роботи.
Базовий чи нейтральний сценарій – це звичайна зима з якимись періодами нетривалих холодів, навіть без обстрілів. Критичні регіони залишаються ті самі – Київський регіон, чи центральний – він зачіпає сусідні області. Далі йдуть Чернігів, Сумська область, Харків, Одеський регіон, Запоріжжя, Дніпро. Львів також критичний – там є об'єкти, які можуть постраждати від ракетних ударів, і там можуть виникнути триваліші перебої з електроенергією.
Період, коли будуть пошкодження, але буде залишатися генерація – ТЕС, ТЕЦ, АЕС, звичайно – це реалістичний сценарій. Тоді 12 годин буде електроенергія – 12 не буде. І з цих 12 годин на добу електроенергія буде більше в нічний період. В ранкові піки споживання, у вечірні – її може взагалі не бути. Звичайно, кажу і про Київ, бо там по ТЕЦ проблема по електроенергії залишається, починаючи з позаминулого року.
Наскільки вразливі магістральні мережі, які доносять до Києва з заходу електроенергію?
Проблема з самими підстанціями поки що залишається. Великі - пошкоджені, і всі не пройшли капітальні ремонти – там ідуть оперативні ремонти. Тому по Києву ситуація буде однією з найскладніших. Дефіцит все одно залишається і підстанції слабкі. Тобто вони просто не зможуть видати, передати той обсяг електроенергії. В "Укренерго" кажуть: "Ми передаємо з заходу на схід перетоками..." Воно так звучить красиво – але, по суті, підстанція не може навіть передати особливо далі.
Все одно залишається часто основа для електропостачання на місці. Наприклад, Придніпровська ТЕС до Дніпра ближче, до Запоріжжя – Криворізька ТЕС. Ті ж Зміївська ТЕС та Харківська ТЕЦ-5 в Харкові.
Тоді чому не були проведені капітальні ремонти підстанцій? Через те, що бракує коштів, часу – чи і того, і іншого?
По підстанціях "Укренерго" проблема в наступному. Теплові електростанції, гідроелектростанції і так далі – це виробництво електроенергії. Підстанція здійснює її розподіл. Ці об'єкти будували з певними вихідними параметрами під певну енергосистему. Вона змінювалася, зменшувалося споживання електроенергії – але все одно було обладнання, яке передбачене для нього умовними нормативами.
Те обладнання, яке нам передають зараз – не зовсім підходить. Передали з Вільнюсу в минулому році, в цьому – з Риги. На 600 МВт станція, але з Вільнюської використали реально ефективного обладнання на 100 МВт, трошки більше. Тобто фактично 20%. Там зовсім інший об'єкт, він під іншу будувався енергосистему.
Не підходить банально те обладнання, яке нам передають. Його треба модернізувати, і цим займаються. Я його називаю "некондиційним". Це не означає, що воно погане і його треба викинути. Ні, його треба просто переробити і перелаштувати, на конкретні потреби конкретного місця, де воно буде використовуватися. Оце одна з головних проблем ще з 2023-го року, і зараз вона залишається.
Щодо фінансування. Гроші, що виділяються – це фактично перерозподіл загальної допомоги, здебільшого від Європейського Союзу. І от з тих грошей уже бюджет перерозподіляє на всі потреби, на всі плани стійкості. Але одна справа казати: "Уряд виділив 278 мільярдів гривень на план стійкості для України". А інша – порахувати, скільки ви можете реально освоїти. Сенс дати людині мільярд гривень, якщо вона скаже, що може освоїти тільки 100 мільйонів?
Освоїти все, що можуть реально, при наявній техніці, фахівцях – зрештою, їх також мало зараз – це приблизно трохи більше 40 мільярдів гривень. І все. Це теж велика цифра, тому що капітальних ремонтів не відбувається – це все оперативні ремонти. Тобто заміна обладнання, яке або є в резерві, або його десь дають як технічну допомогу.
Як загалом ви оцінюєте стан української енергетики і її готовність до прийдешньої зими?
Насправді зараз енергосистема ослаблена, і в цілому в ще гіршому стані, ніж в минулого року перед зимою. І будь-яке навантаження на АЕС може ускладнити ситуацію.
Ми це бачили минулої зими. В листопаді-грудні фактично тричі АЕС входили в режим пониження своїх потужностей. Тоді було багато відключень. І потім АЕС десь по два-три тижні тільки виходили на свою проєктну потужність – вдавалося вийти. Зараз, якщо таке, наприклад, станеться – то не факт, що це пониження потужності не закінчиться тим же, що і 23 листопада 2022-го року. Коли був тотальний блекаут.
Це єдиний раз, коли був зафіксований блекаут – але він був контрольований. "Укренерго" це зробило свідомо. Якщо вони спробують так зробити цієї зими – то не факт, що вони зможуть вийти з нього, тому що немає вже цілих ТЕС. І немає з чого знову запустити систему. Це питання ризику – воно нікуди не ділося.