Щорічно від вітчизняних ферм з вирощування норки до бюджетів різних рівнів надходить понад 30 мільйонів гривень. При цьому, експорт приносить до 70 мільйонів доларів валютної виручки, повідомляє Асоціація звірівників України.
За інформацією Асоціації, у галузі створено 1 500 робочих місць – переважно у сільській місцевості, оскільки саме там розташовані норкові ферми, що є запобіжником від трудової міграції українців і створює для них гідних умов роботи вдома.
Голова Асоціації Володимир Федина каже, що середня заробітна платня у галузі – 12 - 16 тисяч гривень.
«Україні дуже вигідні норкові ферми. Це і великі податки, і робочі місця, і сучасні європейські високотехнологічні виробництва, в які вже інвестовано понад 100 мільйонів доларів, – каже голова Асоціації Володимир Федина. – Це звичайне тваринництво. Українське законодавство визначає, що норки – це сільськогосподарські тварини - такі, як свині, корови, кролі та кури.
Головне, за його словами, – не вірити відеострашилкам з інтернету, вони не мають нічого спільного з правдою та цивілізованим виробництвом. Забій тварин проводять єдиним дозволеним способом, гуманним і безболісним, який прописано регламентом Ради ЄС ЄС № 1099/2009 від 24.09.2009 року. Тварин присипляють охолодженим, очищеним газом, при цьому вони не відчувають болю і страждань.
Всі тушки утилізуються на спеціалізованих заводах, де з них роблять цінне протеїнами м’ясокісне борошно. А норковий жир використовують у косметиці, бо він має унікальні, дуже цінні властивості» - повідомив голова Асоціації.
Також він додав, що на норкових фермах категорично забороняється використовувати формальдегіди, важкі метали, консерванти та будь-які хімікати, оскільки весь товар експортується до Європейського союзу на міжнародні аукціони. А за їхніми правилами, використання будь-яких хімікатів при обробці - суворо заборонено.
Також в Асоціації розповіли про вигоди від розведення норок для українських птахівників та рибгоспів. Наголошується, що норки харчуються відходами їхнього виробництва, і норкова галузь заплатила птахофабрикам і рибозаводам 253 млн грн. Тобто, замість того, щоб платити за утилізацію відходів, птахівники та рибники заробили 385 млн грн. завдяки чому курятина стає дешевшою, наголосили в Асоціації.
Зазначається, що гній із норкових ферм активно купують аграрії - це цінне органічне добриво, яке частково заміняє використання хімічних добрив.
Експерти кажуть, що розведення норок – одна з найприбутковіших галузей.
«Сьогодні доля України у світовому норківництві – всього 1%. Але наш потенціал дозволяє сміливо розраховувати щонайменше на 10%», – заявив Олексій Скороход, експерт Всеукраїнської аграрної ради.
«В Україні зареєстровано понад 10 норкових ферм, але реально працюють 4. І вони дають такі величезні – понад 30 мільйонів гривень – надходження до бюджету. Всі розмови про ймовірну заборону вирощування норок – це лукавство, спекуляція і нанесення шкоди інтересам України». – наголосив він.
Наголошується, що виробництво хутра дозволено у 22 країнах Європи, а також у США, Канаді, Китаї, Росії та Білорусі. Беззаперечний лідер - крихітна Данія. Там діє 1400 норкових ферм. У Польщі працює 600 норкових ферм, в Україні - лише 10.
За словами експерта, з січня 2019 року діє система сертифікації ВелФур, котра оцінює добробут тварин за 12 показниками: здоров'я тварин, їхня поведінка, умови утримання. Оцінюється, як вони живуть, харчуються, чи виражають позитивні і негативні емоції, які взаємини між тваринами і людьми, які працюють на звірофермі.
«Всі норкові ферми перевіряються тричі на рік, – розповідає Володимир Федина, - без дотримання стандартів тут нікуди. Хутро вирощених норок в Україні не продається. Його відправляють на аукціон до Данії, де його й реалізовують».
