Податок на розкіш – багаті не заплачуть?

Податковий кодекс буде допрацьований до початку серпня. Влада обіцяє включити в нього податок на розкіш. Яким він буде у нас і який податок в країнах, які давно практикують "чищення" гаманця багатих.

Літня спека наштовхнула на думку – непогано було би податися до Венесуели, де зараз зима, і подивитися з висоти пташиного польоту на найвищий водоспад у світі Анхель. У цій країні з субекваторіальним кліматом, коли температура повітря майже не змінюється протягом року, у даний момент не сезон злив, там дмуть сухі пасати, які злегка холодять кров. Потім можна заїхати у Колумбію - "країну казкових багатств", пролетіти на вертольоті над її знаменитими будинками-"скелями", побродити дюнами на березі Карибського моря. Ну, хіба можна співставити такий відпочинок з Туреччиною, а особливо з Кримом, куди нас так надокучливо запрошує Президент? Депутати відгукнулися на заклик гаранта, відрапортувавши про плани відпочити на рідному чорноморському побережжі. І я б туди поїхала, якби жила саме в тих готелях, де й вони, і щоб мене обслуговували так, як їх, а найголовніше, щоби все це коштувало, як для них. Причому дуже хотілося б, щоби по поверненню в рідні пенати мене чекала така ж затишна квартирка в 600-800 квадратів з повним «фаршем», або халупка в 1000 кв.м, улюблений «Бентлі», а мою половинку – моторний позашляховик «Ауді», загалом, звична розкіш. І будь-якому посяганню на власне багатство, звичайно, ураз дала би відсіч, що і роблять наші обранці. Вони наполегливо чинять опір запровадженню так званого податку на розкіш. Принаймні, про це недвозначно натякнув віце-прем`єр Сергій Тігіпко, кажучи про те, що сумнозвісний, складений поспішно Податковий кодекс, без якого країна жила довгі роки, а зараз намагається довести все недопрацювання до ладу, доопрацюють на початку серпня з урахуванням податку для багатих.

*** 17 червня Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Податкового кодексу, внесений на розгляд парламенту Кабінетом міністрів. 23 червня Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ заявив, що проект Податкового кодексу в нинішній редакції не матиме підтримки у Верховній Раді і потребує серйозного доопрацювання. З критикою проекту Податкового кодексу виступають також представники як опозиції, так і коаліції. Пізніше ВР ухвалила рішення винести проект Податкового кодексу на всенародне обговорення.

Що у нас називають розкішшю

Не розпилюватимемося на всі недоліки очікуваного документа, противників якого значно більше, аніж прихильників – це тема іншого сюжету. Що ж до багатства, яке хочуть обтяжити фіскальним наглядом, то про деякі подробиці розповів міністр фінансів Федір Ярошенко.

Документом передбачається запровадження щорічного податку з власників елітних квартир на рівні 20 грн. за кожен кв. м площі, що перевищує 300 кв.м. Ця норма також стосуватиметься дачних, садових будинків площею понад 500 кв.м. Крім того, в законі про плату за землю передбачається введення підвищеного в п`ять разів коефіцієнта для земельних ділянок несільскогосподарського призначення площею понад 50 соток, якими володіють фізичні особи.

Також планується збільшити акцизний збір на нові автомобілі вартістю більше 50 тис. євро і мотоциклів, ціна яких перевищує 10 тис. євро. «Сьогодні акцизний збір на нові автомобілі з бензиновим двигуном обсягом більше 3 тис. куб. см і з дизельним двигуном понад 2,5 тис. куб. см складає 1 євро за кубічний сантиметр. Передбачається збільшити збір для вказаних категорій автомобілів вартістю 50-100 тис. євро в два рази, 100-150 тис. євро — в три рази, а понад 150 тис. євро — у чотири рази. Яхти, літаки і вертольоти включать в підакцизний товар і стануть обкладати податком за ставкою 10%», — пояснив Ф.Ярошенко.

За попередніми підрахунками, від впровадження такого податку очікується щорічне надходження до бюджету більше 350 млн. грн.

*** За даними Держкомстату, середній розмір квартир, які вводяться в експлуатацію в Україні в січні-березні 2010 року, склав 118,9 кв. м загальної площі, при цьому в сільській місцевості — 145,1 кв. м, в міській — 108,5 кв.м. На первинному ринку житла в Україні середня площа 6-кімнатної квартири складає 249,4 кв. м, 7-кімнатною — 311,6 кв.м.

Вічний спір - хто кращий...

Але це тільки чорновий варіант, який до остаточного схвалення може дещо підкоригуватися. І не варто нинішній владі кривити душею, спихаючи відповідальність за ухвалення даного податку на опозицію. Переживши за допомогою міжнародних «спонсорів» перший 2008-й кризовий рік, уряд Юлії Тимошенко, спантеличений дуже неприємною перспективою 2009-го, вирішив запровадити «податок на багатство». Зокрема, (з 1 листопада 2009 р.) ним хотіли обкладати квартири площею більше 150 кв.м, будинки – більше 300 кв.м. Податок "на величезні вілли і великі ділянки землі" (видно, намагалася пояснити, що це за багатство у 150 квадратів – авт.) поповнить скарбницю України, яка зараз, як ніколи потребує грошей, пояснювала причину нововведення Юлія Володимирівна. Але тоді з «розкішним» податком, який двічі пропонувалося розглянути парламенту, вийшов прокол. Як відзначала прем`єр, проти виступили навіть деякі члени уряду. Правда, вона не уточнила, хто саме.

Тепер, опинившись в опозиції, екс-влада звинувачує нинішню в ігноруванні власних заяв. Наприклад, заступник голови Верховної Ради Микола Томенко заявляв, що анонсоване керівництвом країни реформування податкової системи не знайшло підтвердження в урядовому проекті Податкового кодексу і залишається лише на словах. За його словами, в день розгляду документа у ВР, у його остаточній версії взагалі відсутня норма про введення податку на розкіш.

«Цей так званий податок на розкіш голосувався в парламенті двічі (у березні і червні 2009 року), проте і при першому, і при другому голосуванні за нього подали голоси тільки фракція БЮТ і частина фракції НУ-НС», - відзначив М.Томенко. У той же час, за його словами, багато урядовців і представники діючої влади наполягали на тому, що квартира площею до 300 кв. м не є розкішшю, так само, як і будинок до 500 кв. м, а тому з`явилися цифри 300 і 500 кв. м, відповідно, проте і це не відображено в запропонованому проекті.

«Цілком очевидно, що, перш за все, влада подумала про себе і вирішила не поспішати платити збільшені податки, тому, розрекламована модель країни від Азарова-Януковича, в якій люди багаті поділилися би з бідними, з тріском провалилася. Це черговий приклад того, що новою владою активно реалізується виборча програма Президента, але з уточненням «Україна для «своїх» людей», - підкреслив М.Томенко.

Влада послухала критику. Тепер вона запевняє, що податок з`явиться в кодексі, тільки залишається почекати (до початку серпня), щоби з`ясувати подробиці.

Підкріпила запевнення влади і податкова. Заступник голови ГНАУ Сергій Лекар заявив, що запровадження в Україні податку на розкіш дозволить упорядкувати економічні процеси і поповнити місцеві бюджети.

Що й без того зрозуміло.

«Введення податку на розкіш є актуальним. Всі країни приходять вже до самого порядку адміністрування податку... Тоді неможливо буде продавати автомобілі за 10 грн., неможливо буде продавати квартири, квадратний метр яких коштує по 5 тис. грн., по 20 грн. за квадратний метр. Це буде одна з можливостей поповнити місцеві бюджети», - відзначив він.

Варто пригадати ще одну пропозицію, оскільки податок знаходиться у стадії розгляду». Глава Держкомпідприємництва Михайло Бродській вважає, що «ми прийдемо до податку на нерухомість, починаючи після 33 кв. м на людину, як це є в Польщі. Можливо, це навіть з`явиться в Податковому кодексі в другому читанні як представлення від народних депутатів".

Почекаємо – побачимо.

Бути мільйонером не солодко

І минула, і нинішня влада абсолютно мають рацію. Практика оподаткування людей, не обмежених у коштах, традиційна у світі. Правда, криза таку політику «тиску карбованцем» дещо посилила. Добробут мільярдерів і мільйонерів у зв`язку з цим злегка похитнувся. Їх комфорт потривожений через бажання країн вийти з кризи щонайшвидше і гідно. Для загального уявлення візьмемо як приклад держави, де подібний податок давно працює.

В Австрії, Великобританії, Німеччині, Франції, Швейцарії та інших європейських державах податки на нерухомість складають в середньому 1—2% її вартості. Власникові котеджу площею 500—600 кв. м у престижному районі Австрії або Швейцарії часто доводиться платити за нього державі 10—15 тис. євро в рік. За порівняно рядовий будиночок в Ніцці його господареві доведеться розщедритися на 3 тис. євро податків в рік. Крім того, у Франції на багатство оподатковуються сім`ї, які мають у власності майн вартістю більше 750 тис. євро незалежно від річного доходу. У 2006 році було різко посилено оподаткування надприбутків у Німеччині, де максимальна ставка податку на доходи громадян була підвищена з 42 до 45%. Причому не всі німецькі багачі незадоволені таким станом речей. У берлінській пресі було опубліковано відкритий лист декількох десятків заможних німців, які закликали владу відібрати у них більше грошей ще в один спосіб: збільшивши з 1,5 до 10% податок на спадок, що перевищує мільйон євро.

З числа зовсім свіжих прикладів — податок на розкіш (і максимум на зарплатні) у Болгарії. Його платитимуть власники особистих яхт, літаків і вертольотів, а також автомобілів, потужність двигуна яких більше 150 кінських сил або обсягу двигуна більше 3000 куб. см. Поповнять скарбницю також власники квартир і будинків, площа яких перевищує 250 кв.м. Крім того, уряд має намір стягувати податок з відсотків, що виплачуються банками за депозитами, які перевищують 100 тис. левів (50 тис. євро).

Підкоряється жорсткому французькому законодавству і мекка російських олігархів – князівство Монако, де також встановлено податок на багатство. Правда, тільки для резидентів.

З`явився податок на багатство і в Італії. Там зобов`язали сплачувати власників нерухомості на Сардінії. Крім господарів вілл його платять власники яхт і приватних літаків. Загальні надходження від нього оцінюють приблизно в 1 млрд. доларів щорічно. Як підрахували італійські журналісти, найбільше від нового закону постраждав Сильвіо Берлусконі, у якого на Сардінії виявилося цілих сім вілл.

У Голландії податок на розкіш, по суті, платять всі громадяни. Тим паче, поняття «розкіш» у самій податковій статті немає, є поняття “податок на капітал”, який стягується з чистих індивідуальних накопичень. Оподаткуванню підлягають вся власність резидентів незалежно від місця її розташування і певні види власності нерезидентів. Ставка податку на капітал – 0,8%. Оподаткування здійснюється за вирахуванням боргів і особистих субсидій.

Оригінальний підрахунок ставки податку на багатство ввели в Норвегії. Там розкішшю  вважаються банківські депозити і цінні папери, нематеріальні активи, за умови їх використання, наприклад, здача в оренду патенту, дорогих автомобілів і морських річкових суден. Поблажки передбачені для тих резидентів, хто придбав майно в кредит, з-під податку виводяться неоплачені за кредитом залишки.

Інша справа – Люксембург. Тут скасували податки на багатство, але одночасно ввели одноразовий податок у розмірі 10% при знятті грошей з банківських рахунків.

У США податок на розкіш був введений в 1898 році для фінансування війни з Іспанією і складав 3%. Під його дію підпадали всі міжміські і міжнародні дзвінки. Тепер США теж рядом податків насіли на мільйонерів.

Міжнародні експерти угледіли істотний недолік високого оподаткування заможних людей – це змушує їх бігти в офшори. Але нас цим не налякаєш, ми звикли до такого стану речей. Рідні олігархи давним-давно знайшли «запасні бази». А якщо тиск посилити, то «багаті Буратіно» прискорять темпи своєї стометрівки в безподатковий рай, прихопивши з собою зароблені, на жаль, на нас з вами грошенята. Скарбниця, безумовно, зазнає збитків, а рядовий українець сьорбне чергову порцію розчарування, що у фіскальну оазу попрямували тільки гроші, а їх власники, як завжди, залишилися вдома “заробляти”. У принципі, над багатими можна зглянутися. Їх життя – суцільні проблеми: для сплати податку на розкіш їм доведеться постійно підтримувати джерела доходу. І якщо згадати, що це джерело – ми, то постає тільки одне питання – як же допомогти багатим «опікунам» емігрувати.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News