2025 рік може стати переламним роком з майже нульовими темпами зростання ВВП.
Наступного року Україна може вперше стикнутися з падінням економіки.
Про це розповів економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ під час дискусії "Про що свідчить аналіз показників проєкту Державного бюджету на наступний рік".
"Бюджет зараз називають соціальним і військовим, бо основу складають соціальні видатки і видатки на безпеку і оборону. Але я б назвав його "бюджетом можливих виборів" чи "бюджетом можливої економічної катастрофи". Тут питання в тому, яка бути черговість – спочатку економічна катастрофа, а потім вибори, чи спочатку вибори, а потім економічна катастрофа", - сказав він.
За словами економіста, цей бюджет, з одного боку, повторює інші бюджети часів повномасштабної війни.
"Якщо оцінювати параметричні дані, то він мало чим відрізняється від попередніх, але якщо придивитися, то в структурі закладені певні проблемні місця, тому що змінюється і макроекономічний стан країни, і зовнішньополітичний в контексті джерел фінансування бюджету, і стан внутрішньої економіки", - зауважив Кущ.
Він зазначив, що 2022 рік був роком стрімкого падіння, викликаного шоком війни, 2023 рік був роком відновлення, коли економіка адаптувалася до шоків війни і зросла на 5%, а 2024 рік, за його словами, був роком певного застою, тому що зростання на 3% після падіння на 29% у 2022 році було навіть не зростанням, а дуже повільне відновленням.
"2025 рік може стати переламним роком з майже нульовими темпами зростання ВВП із ризиком переходу у від'ємну зону – зону падіння. Тож в наступному році ми можемо зіткнутися вперше з ризиком рецесії або передрецесійного стану економіки. Рецесія – це падіння ВВП, а передрецесійний стан, з урахування глибини падіння 2022 року, - це будь-які темпи зростання менше 2%", - пояснив експерт.
Він наголосив, що проєкт бюджету на 2026 рік схожий на всі попередні бюджети часів повномасштабної війни, але стан економіки і зовнішньої підтримки вже далеко не такі, як на початку війни, а суттєво відрізняються.
"Тому копіювання минулорічних бюджетів у 2026 році може викликати кризу в економіці, а в Україні завжди на точці економічної кризи відбуваються якісь політичні процеси", - сказав Кущ.
Що стосується запланованих доходів і видатків, економіст нагадав, що видатки бюджету складають 4,8 трлн грн (така значна сума пов'язана з витратами на безпеку і оборону), а доходи – 2,8 трлн грн.
"Фактично ми живемо в моделі двох бюджетів: перший – це соціальний, який забезпечується фінансуванням іноземних партнерів, що не дозволяють за рахунок цих коштів платити зарплату військовим. Вони постачають зброю, але не надають ресурс для фінансування потреб безпеки і оборони. Тому вся зовнішня підтримка іде на соціальний сектор", - сказав Кущ.
Він зазначив, що військовий бюджет має бути профінансований за рахунок внутрішніх податкових зборів і боргових залучень, в тому числі за рахунок дефіциту бюджету. Аналітик вважає, що Мінфін зацікавлений у тому, щоб "роздути" соціальний бюджет, аби партнери надали більше коштів. Фінансування ж оборони обмежене внутрішніми можливостями держави.
"Тому у нас гіпертрофований соціальний бюджет, в якому закладені кошти також на інфраструктурний розвиток та державні інституції, а також підтримку економіки. Він роздутий, бо головна задача – отримати зовнішнє фінансування. А показник потреб сектору оборони затиснутий планкою внутрішніх податкових зборів", - пояснив Кущ.
Уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік і передав його на розгляд Верховної Ради. Видатки держбюджету передбачені на рівні 4,8 трлн гривень, доходи – 2,8 трлн грн. Дефіцит бюджету прогнозується на рівні до 18,4% від ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2,79 трлн грн.
У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол.