Попри значне перевиконання плану доходів держбюджету, все частіше чутно "зраду" про нестачу 400-500 млрд грн на рік. Експерти пояснили УНІАН, у яку "бездонну прірву" зникають кошти, та від чого "танцюють" Мінфін та опозиція, коли про це заявляють.
В Україні, якщо вірити ЗМІ та соцмережам, чергова "зрада" - нібито закінчуються гроші на фінансування видатків бюджету, спрямованих на оборону. Точніше, не закінчуються, а "закінчаться до кінця року". Але це не точно…
Певний ажіотаж довкола теми витрат з держбюджету завжди є, адже це лягає на родючий ґрунт настроїв у стилі "все розікрали", який традиційно "роздмухує" опозиція. Власне, і цього разу тему про "діру" в бюджеті у маси запустив народний депутат Ярослав Железняк, який опозицію представляє.
Тому УНІАН вирішив розібратися з реальним станом справ – скільки у цих заявах політики, та чи дійсно в нас до кінця року не вистачить коштів на війну? Експерти пояснили що до чого у головному кошторисі країни.
Хвилю цьогорічної бюджетної "зради" Ярослав Железняк запустив 20 травня. Він повідомив, що до України їде ревізор… тобто місія МВФ, яка починає працювати над восьмим переглядом програми фінансової допомоги EFF для нашої країни.
"Але тут є додатковий виклик. Пам’ятаєте, я писав що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 мільярдів? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у Бюджет 2025 буде, як мінімум, удвічі більше: треба буде знайти від 400-500 мільярдів гривень. Ситуація один в один з минулим роком, коли видатки на оборону у Бюджеті вже значно перевищують заплановані, - написав нардеп. – І чому я згадав про МВФ? Тому що десь в кінці червня за результатами місії має відбутися схвалення восьмого перегляду, і потім одразу наш уряд почне виходити з новиною, що їм треба міняти терміново Бюджет до серпня. Тільки, оскільки сума вже плюс 400 мільярдів, питання де вони ці гроші візьмуть".
Протягом травня він не раз повертався до цієї теми. Одні трактують це як дійсно боротьбу з проблемою, яка про себе ще нагадає восени, коли гроші почнуть закінчуватися й доведеться бюджет переглядати. Інші ж вбачають у цьому більше політичних мотивів, адже у країні йде хоч і не оголошена, але все ж передвиборча кампанія. І тому влада робить "Національний кешбек" та схожі програми для "прогріву" електорату, а, ось, опозиція – критикує владу.
Втім, одне не суперечить іншому, адже і проблема може бути реальною, і критика своєчасною (якщо це дозволяє вирішити проблему). Але чи є проблема? Минулого року дійсно не вистачило 500 мільярдів гривень, що стало одним з приводів для підняття згодом податків. Але після цього бюджет навпаки, начебто, отримав понад 100 мільярдів гривень зверху плану.
То є "діра" чи ні? Фахівці, опитані УНІАН, вважають, що її немає, але потреба у додаткових грошах під час війни завжди зберігається.
Дмитро Боярчук, економіст та виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine, досить обережний у питанні видатків (особливо на оборону – через секретність), але досить скептичний щодо наявності "діри" у бюджеті.
"Видатки коментувати складно. Адже потреби на оборону для воюючої країни - це "бездонна діра" - скільки грошей буде, стільки й будуть на неї витрачати. Ці потреби бездонні. Якщо я правильно пам’ятаю, минулого року Міноборони піднімало тему про підвищення видатків на 1,5 трильйона гривень, відповідно до їхніх потреб. Але фактично зійшлися, що видатки підвищать на півтрильйона, - нагадує експерт. – Попри це, я не розумію звідки оця вся "напівістерія", що в бюджеті начебто не вистачає грошей. Навпаки – за підсумками першого кварталу намітилася чітка потужна тенденція на перевиконання бюджетних доходів".
На тлі перевиконання плану з доходів, експерти вбачають у цій історії з "дірою" якісь "підводні течії" та спроби аргументувати для суспільства збільшення видатків, яке б поглинуло й ці наявні прибутки.
"Мені здається, що вся ця історія більше "комунікаційна". Можливо пов’язана з намірами Мінфіну, де хочуть додаткові надходження якось так "припаркувати", щоб це було красиво. Вони ж не можуть просто сказати, що "в нас є додаткові гроші, але ми не знаємо куди їх подіти"?, - іронізує Дмитро Боярчук. – Там ніби кажуть, що "давайте ще щось піднімемо", і тому згадують про "дірку". Бо це буде кепсько виглядати для бізнесу, якому вже підняли податки й є перевиконання бюджету, а тут знов просять їх підняти. Тому й з’явилися оці розмови. Моє сприйняття таке".
Також експерт сумнівається, що ця "комунікаційна криза" може бути пов’язана з тим, що уряд та частина кредиторів не дійшли згоди щодо сплат за ВВП-варантами (борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання), що означає технічний дефолт. Через що нам, як державі, важливо показати інвесторам, що "грошей нема, але ви тримайтесь".
"Не думаю, що це пов’язано. Бо наша фінансова стабільність тримається на внесках інших кредиторів, інших донорів. І це якось зовсім не зручно, коли одні країни нам надають пільгові кредити і гранти, а інші – комерційні організації – просто намагаються заробити на цьому. Це не просто не зручно, але й дуже некрасиво. Там (у варантах, - УНІАН) вже залишився виключно спекулятивний капітал, - пояснює пан Боярчук. – Ніяк це на нас не вплине. Ми з початку вторгнення вже у технічному дефолті. Дефолт – це неспроможність платити. Ми ж не платимо за боргами з початку війни? Ні. Тобто це вже дефолт. Просто левова частина кредиторів погодилась на цей стан справ добровільно. А частка – не погодилась".
Так чи інакше, але і владі, і опозиції вигідніше казати не про перевиконання доходів бюджету, а про нові "дірки". Мотиви у кожного різні, але "зрада" одна спільна для всіх.
На тому, що у бюджеті "все нормально, як для війни" наполягає й фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
"За доступною інформацією складно оцінити труднощі бюджету. Але можемо констатувати, що видаткова частина досить "агресивна". Видатки на оборону випереджають графік. Якщо так і буде йти, то ситуація якраз і може вийти на цю нестачу. Тому деякі фахівці вже б’ють тривогу. Але головне питання – наскільки це вчасно. Бо на мій погляд, таких вже проблем з бюджетом поки немає, - каже аналітик. – Я не думаю, що наші партнери нам якось "закриють" можливості фінансування. Скоріше навпаки – вони знайдуть інші формати, щоб фінансувати нашу оборонку".
З його слів, зараз в бюджеті "є проблеми, але немає катастрофи". Проте Україні все одно потрібно шукати ресурси для збільшення надходжень.
"На мій погляд, катастрофи немає. Нещодавно, наприклад, завершилася місія МВФ. Попри те, що нам виставили деякі "маяки", загалом, все добре. Фінансування погоджено. Критичних проблем не виявлено, зокрема й щодо фінансування армії", - зауважує експерт.
Щодо строків, коли проблеми можуть з’явитися, якщо держава витрачатиме гроші швидше, ніж отримуватиме – Андрій Шевчишин називає осінь. У тому числі й через уповільнення валютних надходжень від експортерів на тлі зупинки "торгового безвізу" з ЄС, що "також підточить нашу фінансову спроможність".
Тому рекомендує вже зараз задуматися над тим, з яких внутрішніх джерел ми зможемо наростити доходи бюджету без тиску на бізнес. І краще, з його слів, рішення – сприяння відновленню промисловості.
На думку Андрія Шевчишина, українська оборонна промисловість та оборона в цілому знаходиться під "опікою" європейців, тому не варто надто переживати з цього приводу – гроші на ці потреби будуть. В якості прикладу нових програм фінансування він наводить останній візит президента Зеленського до Німеччини, яка тепер буде напряму робити замовлення у підприємств українського ВПК.
Тобто, варіанти додаткового фінансування наших військових потреб без збільшення боргового тиску та податкового навантаження вже є і працюють. Хоча нам потрібно теж робити власне "домашнє завдання" щодо підтримки промисловості.
"Дійсно, є вповільнення економіки. І воно відчутне – зокрема у промисловості. В нас велика інфляція. У минулі роки показники були кращими, бо був "відскок" після 2022 року (коли ВВП України впав на "антирекордні" 29,1 відсотка внаслідок повномасштабної війни, - УНІАН). Особливо після відкриття "морського коридору", що позитивно тоді вплинуло на економіку. Це дало поштовх промисловості до відновлення. Але зараз ми досягли "стелі" відновлення. Зараз підштовхнути промисловість угору можуть лише нові замовлення – у тому числі й у ВПК", - продовжує пан Шевчишин.
Куди ж тоді українському інвестору краще нести гроші – у яку галузь промисловості? Андрій Шевчишин вважає, що ВПК вже став "драйвером" української промисловості і найбільш прибутковою серед промислових галузей, але безпекові ризики стримують притік нових інвесторів.
"Враховуючи безпекові ризики, складно сказати, що краще для інвестора. Зараз в Україні найбільш цікавою та перспективною галуззю є defense tech, проте там найбільші безпекові ризики. Ця галузь зосереджена зараз у безлічі дрібних компаній", - додає фінансовий аналітик.
Якщо компанії дрібні, то в них є перспективи для зростання за умови залучення капіталу.
Але, все ж, якщо оптимістичний варіант з інтенсивним відродженням промисловості до кінця 2025 року не спрацює, то є й інші варіанти збільшення надходжень – чергове збільшення податків, девальвація гривні (щоб "розмножити" валютні надходження), збільшення боргу тощо. Втім, експерти скептичні щодо найбільш радикальних непопулярних дій.
"Можуть послаблювати гривню, посилювати податки. Але при цьому ми бачимо, що золотовалютні резерви НБУ покращилися маже до 55 мільярдів доларів. Фінансова допомога ще буде заходити, - розмірковує Андрій Шевчишин. – Послаблення гривні - це один зі шляхів, але я не бачу приводу для значної втрати курсу. Більше того, у бюджетній декларації Мінекономіки на цей рік переглянули середній курс долара – знизили прогноз з 45 до 43,5 гривень за 1 долар США. Тобто, цього рішення поки що уникають. Або проблема "дірки" не є, насправді, такою вже значущою для уряду".
Підняття податків теж не планується, бо бізнес вже демонструє ознаки "втоми" і навряд чи потягне ще одне підвищення, аналогічне до минулорічного.
"Серед податків, які розглядаються, найбільш чутливий - це оподаткування маркетплейсів та онлайн-бізнесу. Але "запасу міцності" в бізнесу вже немає. Не думаю, що будуть ще збільшувати податки. Скоріше, будуть подальші кроки щодо детінізації бізнесу та митниці. І для такого "сірого" бізнесу може здатися, що "гайки" дійсно більше закручують", - стверджує пан Шевчишин.
Дмитро Боярчук, у свою чергу, досить обережно оцінює перспективи подальшого послаблення гривні, а натомість більше уваги звертає на ПДВ.
"Девальвація гривні – так, вона могла б значно збільшити обсяги надходжень від донорів. Але це питання до Нацбанку, в якого є своя логіка за цим питанням, свій мандат та свої цілі, на які вони орієнтуються, - натякає експерт на те, що Мінфін би не проти послабити гривню, але НБУ проти. – Тому основне джерело додаткових надходжень - це, все ж, підвищення податків. Зокрема – ПДВ. Але зараз, наскільки я чув, Мінфін цього робити не планує. Бо в нас цього року навіть власними джерелами бюджет наповнюється дуже жваво. Настільки жваво, що аж "невдобно" самому Мінфіну. Який розказував минулого року, що без підвищення податків ми "помремо".
Експерт CASE Ukraine акцентує увагу, що минулого року теж було перевиконання бюджету – на 100 мільярдів, хоча "про це якось не дуже люблять згадувати". Цього ж року, на його думку, після підвищення податків, перевиконання буде ще більшим.
Наскільки більшим?
У ЗМІ лунали досить оптимістичні оцінки. Наприклад, старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар фіксував перевиконання минулого року на 32%, а поточного року очікує його аж на 50%, або "мінімум на 800 млрд грн".
Дмитро Боярчук менш оптимістичний, але все ж називає значні цифри перевиконання плану по надходженнях.
"Там таке перевиконання, що воно повністю покриває додаткові потреби. Лише за рахунок підвищення військового збору та акцизів - десь 200-300 мільярдів додатково до кінця року. І це тільки по цих податках", - прогнозує він.
А як щодо "популізму"? Що як дійсно згорнути програми влади на зразок "Національного кешбеку", які багато хто трактує як спроби провладної команди компенсувати собі втрату рейтингів на тлі підняття податків? Експерти зазначають, що це "не ті гроші", які б точно покрили "діру" у 500 мільярдів гривень. Та й вводили "кешбек" з політичних, а не економічних причин, а тому через економіку їх навряд чи будуть відміняти. Принаймні такої думки дотримується Андрій Шевчишин.
"Це питання політичне. Вплив цієї програми на ВВП та загалом ефект на економіку значно менший, ніж, наприклад, програми "5-7-9". Підрахунки уряду також кажуть, що загальний вплив (на бюджет, - УНІАН) цієї програми не дуже значний. Тому, схоже, популістичні програми залишаться", - вважає фінансовий аналітик.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine, схильний не переоцінювати обсяги фінансування цієї програми з точки зору всього бюджету.
"Національний кешбек" - це досить незначні цифри. Там щось близько 1 мільярда гривень було. До 3 мільярдів гривень, може, протягом року. Це не ті гроші, про які варто говорити у цьому контексті, бо видатки бюджету України перевищують 4 трильйони гривень на рік. 1-3 мільярди, які витратять на "кешбек", це не дуже велика сума, з огляду на масштаби наших видатків", - вважає він.
Завершуючи думку, фахівець наполягає, що прямо зараз фінансовій стабільності країни нічого не загрожує і "дірки" немає, завдяки підтримці від партнерів. Проте він не вважає такі погляди оптимістичними.
"Я не те що "оптимістичний". Просто вважаю, що всі ці розмови про "діру" у бюджеті трошки про інше. Вони не про те, що грошей не вистачає. Бо їх завжди не буде вистачати під час війни. Проте є додаткові надходження, які політично визнавати не можна, бо це було б болюче для бізнесу – особливо для мікробізнесу на тлі підвищення податків, - вважає пан Боярчук. – Ці цифри про додаткові надходження фактично демонструють, що рішення про підняття податків не було необхідним. Визнання цього було б незручним для Мінфіну, якому й так постійно за свої рішення незручно. Тому вирішили "танцювати" від іншого – говорити про "діру", а не про надходження".
Те, що ситуація стабільна, не означає, що наші прибутки покривають наші видатки – це не так. З 2022 року нас фактично "тримають на світі" донори, адже Україна не здатна оплачувати самотужки свої видатки на війну та борги.
Тим не менш, ознак того, що Захід "втомиться" та зупинить фінансову підтримку, наразі немає. І це гарна новина. Бо видатки до кінця року вже більш-менш забезпечені пільговими кредитами й грантами від партнерів, а, ось, зібрані поза планом гроші з податків українців держава вільна направити на власний розсуд – на підтримку оборони та ВПК, на підтримку цивільної промисловості, або на "кешбек" та схожі "мотивуючі" програми.
Таким чином, "діри" у бюджеті немає. Але є дискусія щодо видатків та прибутків державного кошторису. І ближче до осені вона, певно, загостриться. Тому, видихаємо, бо "зради" немає, але й не розслабляємось, бо під час війни зручних для всіх рішень не буває.
Андрій Попов