Зміна режиму курсоутворення можлива за умов настання відповідних передумов та не обмежена в часі, наголосили в Нацбанку.
Багато фінансових експертів останнім часом говорять про повернення режиму плаваючого курсоутворення, який був в Україні до початку повномасштабної війни. Він передбачає курсоутворення залежно від попиту і пропозиції валют на ринку, без втручання з боку НБУ чи уряду.
У перший день російського вторгнення Національний банк зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн/дол., пізніше – у липні 2022 року – послабив курс до 36,57 грн/дол., яким він є донині.
При цьому наприкінці червня регулятор затвердив Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, що було вимогою Міжнародного валютного фонду.
Це, вочевидь, і стало приводом до підвищеної уваги щодо зміни режиму курсоутворення: деякі експерти говорили про перехід до плаваючого курсу вже восени як про точно вирішений факт, а нещодавні послаблення курсу гривні пов’язували саме з очікуваннями учасників валютного ринку, що курс невдовзі "відпустять" і слід підготуватися – придбати іноземну валюту заздалегідь (оскільки вільне плавання курсу часто асоціюється зі стрімким знеціненням національної валюти).
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у коментарі УНІАН з цього приводу зазначив, що плаваючий курс є стратегічною метою регулятора, втім, це не питання короткострокової перспективи.
"Вважливо розрізняти плаваючий курс та більшу гнучкість обмінного курсу. Це різні режими, які передбачають різний рівень участі НБУ в балансуванні валютного ринку. Перехід до плаваючого курсоутворення не є питанням найближчої перспективи. Це стратегічна мета, до якої НБУ буде рухатися дуже поступово, щоб не підважити курсову стійкість", - сказав він.
Відповідно до затвердженої Стратегії, Національний банк не передбачає конкретних термінів переходу до гнучкого курсу.
За словами Ніколайчука, вони визначатимуться такими параметрами:
"НБУ орієнтується на передумови, а не на часові межі. Протягом останніх місяців є суттєвий прогрес за всіма цими напрямами, однак ще не всі передумови сформовані повною мірою. Також триває ґрунтовна підготовча робота", - підкреслив заступник голови Нацбанку.
За режиму більшої гнучкості обмінного курсу Національний банк і надалі буде активним гравцем на валютному ринку, додав Ніколайчук. Зокрема, регулятор компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку, який який, вочевидь, зберігатиметься ще тривалий час (шляхом операцій з продажу валюти на валютному ринку). Завдяки цьому курс зможе коливатися в обидва боки – не лише послаблюватися, а й зміцнюватися.
"У багатьох учасників ринку є очікування, що рішення про зміну курсового режиму буде ухвалено під час наших традиційних засідань Правління з монетарних питань, разом з рішенням про облікову ставку. Водночас НБУ не планує ухвалювати рішення щодо переходу до більшої гнучкості курсу на відповідних засіданнях", - сказав він.
Заступник голови Нацбанку наголосив - засідання Правління з монетарних питань відбуваються відповідно до затвердженого календарного плану, а переходити до гнучкості планується за формування відповідних передумов, а не настання дат.
З початку великої війни Національний банк запровадив низку валютних обмежень, які поступово пом’якшувалися в міру настання сприятливих економічних умов. І з 29 серпня регулятор вперше дозволив продавати населенню безготівкову валюту – тобто тепер її можна придбати онлайн, але в межах ліміту у 50 тисяч гривень на місяць в одному банку.
Крім цього, Нацбанк удвічі збільшив ліміт на купівлю безготівкової валюти з подальшим розміщенням на депозит строком від трьох місяців - зі 100 до 200 тисяч гривень. Такий інструмент був введений ще в липні 2022 року для того, аби знизити підвищений попит на готівкову валюту (курс за таких операцій був вигіднішим, аніж на придбання готівкової валюти).
Нещодавно на готівковому валютному ринку спостерігалося здорожчання іноземної валюти, коли курс гривні послабився до понад 38,5 грн/дол. Після ухвалення Нацбанком рішення щодо продажу безготівкової валюти, гривня почала міцнішати і станом на сьогодні курс вже опустився нижче 38 гривень за долар.
Як розповів Сергій Ніколайчук, на зменшення різниці між готівковим та безготівковим курсом і були націлені кроки НБУ з пом'якшення обмежень в частині безготівкового продажу валюти населенню.
"Так, за рахунок збільшення можливостей купувати безготівкову валюту зменшився попит у готівковому сегменті, що, власне, і створює необхідні умови для зближення готівкового та безготівкового курсів", - зазначив заступник голови НБУ.
Станом на ранок 6 вересня готівковий курс продажу долара небанківськими установами укріпився на 76 копійок або 2% (до 37,84 грн/$) порівняно з ситуативним піком 38,60 грн/$, досягнутим 23 серпня. Спред (різниця між курсами) між готівковим та безготівковим курсами наразі становить 2,5%, тоді як ще 23 серпня він становив близько 5%.
"Де-факто відбувся перерозподіл чистого попиту між готівковим та безготівковим сегментами. На безготівковому сегменті населення стало купувати більше валюти, а на готівковому – менше. Загальний чистий попит з боку громадян на готівкову та безготівкову валюту порівняно із тижнем до запровадження заходів НБУ збільшився лише незначно", - додав Ніколайчук.
Готівковий курс гривні до долара в банківських обмінниках сьогодні, 6 вересня, зміцнився на 5 копійок – до 37,95 грн за долар. А у "ПриватБанку" курс готівкового долара до гривні сьогодні, 6 вересня, подорожчав на 5 копійок - до 37,70 грн за долар.
Національний банк з 29 серпня дозволив українцям купувати валюту онлайн вперше з початку повномасштабної війни. Придбати безготівкову валюту можна в межах ліміту у 50 тис. грн на місяць в одному банку. Також НБУ збільшив зі 100 тисяч до 200 тисяч грн ліміт на купівлю іноземної валюти з обов’язковим подальшим розміщенням на депозит строком від трьох місяців.