Українська валюта розпочала літо з чергової хвилі девальвації. УНІАН розбирався, що саме провокує курсові рекорди та чи вдасться Нацбанку втримати ситуацію під контролем.
Останніми тижнями в Україні спостерігалося поступове ослаблення гривні до долара, яке у червні перетворилося на парад антирекордів. І заголовки про історичний максимум курсу долара стали буденністю для медіа.
Станом на 11 червня американська валюта за офіційним курсом Національного банку впритул наблизилася до психологічної позначки у 45 гривень, а у банках та валютних обмінниках – перетнула її.
Варто згадати, що у державний бюджет на 2026 рік закладався розрахунковий показник у 45,7 грн/дол. І вже зараз, наприкінці першого півріччя, курс американської валюти наближається до цієї позначки.
Чому зростає долар? Зміцнення американської валюти нині відбувається не лише в Україні – це частина ширшого глобального тренду. На початку червня "зелений" зріс до максимумів за останні місяці на тлі геополітичної напруги на Близькому Сході. А в ніч на 11 червня Сполучені Штати знову завдали ударів по території Ірану. Таким чином, перспективи мирної угоди поки залишаються недосяжними, що підтримує високі ціни на нафту та підвищує попит на долар як на класичний захисний актив.
Крім цього, підігріває силу долара зараз і економічна ситуація - минулого тижня були оприлюднені дані про американський ринок праці за травень, які є одним з основних показників стану економіки США. І вони перевершили всі очікування: кількість робочих місць у несільськогосподарському секторі країни зросла на 172 тисячі. Рівень безробіття залишився стабільним. А це свідчить про те, що Америка, хоч і не без проблем, але почувається більш-менш добре, поки решта світової економіки потерпає від стрибка цін на енергоносії через війну на Близькому Сході.
Такі результати посилили очікування щодо підвищення процентної ставки Федеральною резервною системою. А вищі ставки означають більшу інвестиційну привабливість американських активів для інвесторів, що стимулює попит на долар і сприяє зміцненню курсу.
До того ж, за словами аналітиків, статус долара як "тихої гавані" знову посилюється на тлі зростання цін на нафту та прибутковості державних облігацій через геополітичну напруженість.
Подорожчання долара в Україні цілком вкладається в загальносвітову валютну картину. Проте в Україні ослаблення гривні також має внутрішні причини.
За словами фінансового аналітика Олексія Козирєва, насамперед йдеться про високі світові ціни на нафту, через що українські імпортери змушені витрачати більше валюти на закупівлю пального.
"На жаль, поки що бачимо, що нафта не стала значно дешевшою, як би хотілося в Україні. Десь 91 долар за барель поки що залишається. Тому наші імпортери енергоносіїв змушені платити достатньо велику кількість доларів для того, щоб закривати потреби в паливі", - каже експерт.
Крім того, додатковий попит створили деякі компанії, які після ухвалення змін до бюджету почали активніше виходити на валютний ринок.
"Деякі компанії, які могли купити валюту раніше, але не робили цього (тому що не знали, чи буде збільшення фінансування), зараз починають активно її купувати, адже розуміють: з бюджету вони потім отримають гроші. Це теж збільшило попит на валюту в останні кілька днів", - зазначає Козирєв.
Схожої думки дотримується і директорка департаменту казначейських операцій "Юнекс Банку" Ганна Золотько: за її словами, попит на валюту зараз підтримують імпорт пального, закупівлі енергетичного обладнання, сезонне пожвавлення ділової активності та загальна невизначеність, пов'язана з війною.
"На початку літа до традиційних факторів – корпоративних розрахунків, імпортних платежів і підготовки до сезону відпусток – додаються високі енергетичні ризики. Напруженість на Близькому Сході утримує ціни на нафту на підвищених рівнях і підтримує глобальний інфляційний тиск. Для України як імпортера енергоресурсів це означає додаткові ризики зростання валютного попиту", - пояснює банкірка.
Із впливом зовнішніх факторів погоджується і фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Водночас він зазначає, що поточні курсові коливання є нехарактерними для цього сезону, адже у червні зазвичай гривня зміцнювалася. І, окрім усіх вище перерахованих чинників, за поточним обвалом стоїть конкретний задум Національного банку.
Експерт звертає увагу, що НБУ підвищив офіційний курс не лише долара, а і євро, попри значне послаблення європейської валюти на світовому ринку.
"Тобто Нацбанк не пішов на послаблення євро, а навпаки його підтягнув і зрушив, так сказати, всю курсову лінійку, бо вона перераховувалась через євро/долар світовий", - відмічає Шевчишин у розмові з УНІАН.
Аналітик припускає, що таким чином регулятор може берегти золотовалютні резерви або ж намагатися дорожче конвертувати всі зовнішні надходження в гривню.
Обвал гривні був стрімким і перекреслив попередні прогнози аналітиків, які ледь не одноголосно казали про майбутню "стабільність на валютному ринку". Від початку 2026 року національна валюта послабилася до долара на 6,2% або 2,6 гривні. А особливо відчутний та затяжний стрибок триває з другої половини травня – за цей час нацвалюта девальвувала на 2,3% або приблизно на 1 гривню.
Проте фінансисти і зараз закликають українців не нервувати. На думку деяких з них, ситуація на валютному залишається контрольованою навіть зараз.
Олексій Козирєв каже, що за останні декілька днів дійсно зріс попит на валюту на нашому міжбанку.
"Але хочу одразу заспокоїти наших людей. Національний банк вже практично з понеділка, та й минулого тижня активно бере участь на ринку, робить інтервенції і є одним із найбільших продавців. Тобто вони зараз розуміють, що йде додатковий тиск на гривню, і таким чином активно продають долар, щоб збити певний ажіотаж на міжбанку", - зазначає аналітик.
Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов у коментарі УНІАН також каже, що впродовж літніх місяців ситуація на валютному ринку України, найімовірніше, залишатиметься у межах керованої динаміки. Він вважає, що сьогодні замало підстав говорити про ризик різкої або неконтрольованої девальвації гривні.
Проте він не виключає і негативні сценарії.
"Треба визнати: поступова зміна курсу є об’єктивним процесом для країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни, має значну потребу в імпорті пального, залежить від регулярного міжнародного фінансування та спрямовує великі ресурси на оборону і відновлення", - зауважує Мамедов.
Банкір нагадує, що режим "керованої гнучкості" дозволяє НБУ виходити на ринок із валютними інтервенціями, згладжуючи надмірні коливання та стримуючи ситуативні сплески попиту. При цьому регулятор не ставить перед собою завдання утримувати курс на одній позначці, а має не допустити різких і необґрунтованих коливань, які можуть розхитувати ринок.
Водночас частина аналітиків бачить у нинішній ситуації довгострокові ризики.
В інвесткомпанії ICU звертають увагу на стрімке зростання дисбалансів між попитом і пропозицією валюти. За їхніми підрахунками, лише за перші п'ять місяців 2026 року Нацбанк продав на міжбанківському ринку 18,1 млрд доларів. Для порівняння: за аналогічний період минулого року обсяг інтервенцій становив 14,3 млрд доларів, тобто темпи використання резервів зросли майже на чверть.
У прогнозах на другу половину року експерти, у традиційній для себе манері, залишаються відносно стриманими.
Сергій Мамедов вважає, що у другому півріччі валютний ринок залишатиметься відносно збалансованим за умови регулярної міжнародної фінансової підтримки, контрольованої інфляції та відсутності нових масштабних зовнішніх або внутрішніх шоків.
"Безумовно, гривня може поступово послаблюватися. Але це відбуватиметься з огляду на обставини і досить плавно. До кінця року курс долара може вийти на рівень 46-46,5 грн/дол. Водночас ці показники слід розглядати не як точний прогноз, а як орієнтири для бізнесу та населення. Це радше межі, в яких курс може змінитися", - прогнозує банкір.
Крім цього, за словами Мамедова, важливим чинником для валютного ринку залишатиметься інфляція.
"Якщо ціновий тиск буде помірним і контрольованим, це знижуватиме ризики для гривні. Натомість прискорення інфляції може впливати на очікування населення та бізнесу, посилюючи попит на валюту як інструмент збереження вартості заощаджень", - каже банкір, натякаючи, що прискорення зростання цін може спровокувати додатковий попит на долар та посилити тиск на національну валюту.
Водночас він підкреслює, що найбільшою загрозою для валютного ринку залишається війна. Масовані удари по енергетиці, логістиці або критичній інфраструктурі можуть швидко змінити настрої бізнесу та населення і спровокувати нову хвилю попиту на валюту.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зауважує, що подальша тенденція щодо курсової динаміки буде залежати виключно від дій НБУ та політики, яку буде проводити регулятор.
"Як бачимо, Нацбанк не вважає якоюсь проблемою послаблення курсу долара та євро навіть в червні, який традиційно для ринку був спокійним, і гривня демонструвала стабільність або ж зміцнювалась", - сказав експерт.
Аналітик Олексій Козирєв прогнозує, що у найближчі дні динаміка на падіння гривні збережеться, а згодом попит на валюту дещо знизиться за рахунок інтервенцій Нацбанку, який закриє значну частину попиту на неї.
Натомість в ICU вважають, що за умов збереження нинішньої тенденції використання резервів НБУ до кінця року, загальний обсяг валютних інтервенцій може досягти 42-43 млрд доларів. Це, ймовірно, спонукатиме НБУ прискорити темпи послаблення гривні. А отже національна валюта за підсумками року виявиться слабшою за попередні оцінки.
"Ми переглянули наш прогноз обмінного курсу наприкінці 2026 року до рівня 45,8 грн/дол. (порівняно із попереднім прогнозом 45,0 грн/дол)", - йдеться в оновленому прогнозі компанії.
…Нинішнє просідання гривні є результатом складного поєднання глобальних геополітичних факторів, політики Нацбанку та гострих внутрішніх потреб воюючої країни. Українцям варто звикати до нової реальності, де курс 45–46 гривень за долар поступово перетворюється з тривожного психологічного бар'єра на звичний діапазон. Подальша ж стабільність ринку багато в чому залежатиме від безперебійного надходження фінансової допомоги від західних партнерів.
Якщо ж із надходженням грошей виникнуть проблеми, не виключене ще стрімкіше падіння гривні, попри стримано оптимістичні оцінки аналітиків.
Катерина Жирій