На дороги - мільярди, а військовим - копійки. Коли скінчиться "дерибан"

Поки волонтери збирають копійки на ЗСУ, місцеві бюджети пускають мільярди на вітер. Влада робить перші кроки, аби покласти край марнотратству у часи війни. Чи будуть вони ефективними? Питання із зірочкою.

Останній рік шпальти українських медіа рясніють не лише хроніками війни: їх розбавляють тендерні та корупційні скандали, коли чергову облраду або державне підприємство звинувачують у марнотратстві. Забувши, що у країні триває війна, органи місцевого самоврядування по черзі спалюють мільярди гривень на висадженні клумб, ремонті доріг та реставрації адміністративних будівель.

Лише з найсвіжіших закупівель: на дороги та освітлення у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській та Волинській областях облради готові витратити сумарно 1,2 мільярди гривень. Подібних багатомільйонних замовлень - сотні: було, є і, якщо ніяк на це не вплинути, буде.

Для прикладу, за ті ж 1,2 мільярди можна було б придбати 20 тисяч дронів-камікадзе, 100 британських бронетранспортерів Spartan, тисячу тепловізорів та двадцять тисяч плитоносок з бронепластинами. Або замість усього цього – десять німецьких танків Leopard 2A4, або п’ять БПЛА Bayraktar, або один старий F-16. Але хтось вирішив, що краще ці кошти стануть новою плиткою у центрі міста.

Під час війни перекладання доріг, будівля стадіонів та фарбування трави у зелений колір - це точно не першочергові потреби країни. Пріоритети повинні бути діаметрально протилежними. І це розуміє абсолютна більшість адекватних людей. Проте обурення громадян може вплинути лише на конкретні випадки марнотратства - суспільство звертає увагу тільки на найскандальніші тендери, які зрештою, після набуття розголосу, "під шумок" відміняються. Як, наприклад, у випадку із бажанням Дніпровської районної ради столиці закупити для укриттів 300 барабанів за 900 тисяч гривень, аби діти не сумували під час повітряних тривог. Цьому наміру чиновників не судилося втілитися у життя. Проте решта закупівель проходять непоміченими і успішно реалізовуються. Як це сталося із електросковородою за 720 тисяч та "золотими" овочерізками по 130 тисяч гривень за одиницю, які були придбані до того часу, як про це стало відомо громадськості.

Урізаємо місцеві бюджети

Левову частку наповнення усіх місцевих бюджетів на сьогодні складають податки, сплачені з заробітних плат військовослужбовців - 75 відсотків з них акумулюються за місцем розміщення військових частин. Лише 25% йде до державного бюджету. Виключення становить лише столиця: у Києві це співвідношення становить 60 на 40 процентів.

У 2023 році держава виділила на зарплати військовослужбовців 700 мільярдів гривень. Армійці сплачують податок у розмірі 18%, і, відповідно, лише у поточному році вони мають сплатити до бюджетів усіх рівнів 126 мільярдів гривень. З цієї суми місцеві бюджети мають отримати цього року близько 90 мільярдів. Сума велика. І шкода, що спрямовується вона аж ніяк не на укріплення обороноздатності держави, а осідає, переважно, у кишенях посадовців.

З огляду на безглуздість витрат місцевих бюджетів та нагальну потребу армії у фінансуванні, Кабінет Міністрів України запропонував вилучити у громад податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), що збирається з військовослужбовців, подавши відповідний законопроєкт.

"Наші Сили безпеки й оборони потребують більше ресурсу. Урядовий законопроєкт дозволить залучити 25,8 мільярдів гривень цього року і 93,7 мільярдів - наступного на додаткові закупівлі дронів та на збільшення виробництва власного озброєння", - зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, представляючи відповідну ініціативу.

Не без політичних баталій, але Верховна Рада вже встигла ухвалити законопроєкт у першому читанні. Далі на нас чекає друге. Але хоча цей документ знайшов широку підтримку у суспільстві, його противниками виступили безпосередньо громади, які побоюються бути відлученими від щедрої годівниці.

Обурення місцевих бюджетів

Місцеві органи влади виступили категорично проти ініціативи уряду. Їхній відчай очевидний: замовники розгорнули у ЗМІ дороговартісну кампанію з тезами про те, що ухвалення відповідного законопроекту лише завдасть шкоди українській обороноздатності. Крім того, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, перед розглядом документу у першому читанні народні депутати отримали адресну SMS-розсилку із закликами провалити голосування. При цьому, варто зазначити, що вартість таких кампаній сама по собі сягає сум з п’ятьма нулями. Невже для них не можна було знайти кращого застосування?

Але, на щастя, кількамісячний галас українців було почуто - уряд України вже запропонував інструмент, який, теоретично, повинен перенаправити кошти з будівництва стадіонів місцевими бюджетами на військові потреби.

Дійсно, без податку на доходи військових місцеві бюджети втратять значну частку своїх надходжень, і це не може їх не бентежити. На думку Асоціації міст України, ініціатива уряду створює ризик того, що місцеві бюджети не просто позбудуться надлишку грошей, а взагалі залишаться без них.

"Це (податки військовослужбовців, які уряд має намір забрати у громад - УНІАН) - не тільки допомога силам безпеки й оборони, але й забезпечення ВПО, розчищення та відновлення зруйнованих вибухами будівель й інфраструктури, утримання лікарень, в тому числі поряд із лінією фронту, надання допомоги сім’ям військовослужбовців", - коментує Асоціація важливість збереження військових податків у скарбничці громад.

Із ними погоджуються у Центрі економічної стратегії, зазначаючи, що на сьогодні більшість місцевих бюджетів є профіцитними - саме за рахунок військового ПДФО. Але варто його відібрати - і багатьом доведеться зіштовхнутися із дефіцитом

Втім, як зазначає член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, рішення скоротити бюджети місцевих органів самоврядування спровоковано самими ж облрадами, а тому, з огляду на перехід економіки на військові рейки, ініціатива уряду є доречною і справедливою.

"Всі ці речі сплелися в одну купу. З одного боку, місцеві ради не вміють в інтересах війни використовувати кошти, які надходять (в першу чергу, що стосується ПДФО військових). А з іншого боку, постало питання, щоб цей податковий ресурс направити на витрати безпеки й оборони. Рішення об’єктивне й зрозуміле", - розповідає експерт у коментарі УНІАН.

В уряді додають, що паніка місцевих бюджетів позбавлена сенсу, бо, як запевняють у Міністерстві фінансів, тим громадам, яким об'єктивно не вистачатиме коштів, держава надаватиме базову та залишить реверсну дотацію.

"Воно (рішення перенаправити ПДФО військових у держбюджет) має не лише ряд позитивних наслідків для фінансування оборони держави, але і підкріплене компенсаторами для вирівнювання бюджетних диспропорцій на рівні громад. Тому місцеві бюджети в жодному разі не залишаться недофінансованими", - повідомляють у Мінфіні.

Втім, можливостей для проведення місцевими чиновниками спірних тендерів задля покращення власного добробуту, очевидно, поменшає. І це - чи не єдина причина влаштованої ними істерики.

Бенкет перед "зубожінням"

Розуміючи, що аргументів не залишилося, облради вирішили поставити жирну крапку у справі переведення військових податків від місцевих до державного бюджету. Після того, як Верховна Рада проголосувала відповідний законопроект у першому читанні, місцева влада різко збільшила кількість закупівель: лише Дніпропетровська ОВА виділила на ремонти доріг в області близько 3 мільярдів гривень. На секундочку, це вартість 27 танків Leopard 2A4!

Марафон "розпилу" продовжується, і лише серед найсвіжіших УНІАН нарахував 13 тендерів сумнівної важливості на суму 1,218 мільярди гривень. Зустрічайте чемпіонів "дерибану"!

На потреби Кривого Рогу у підтримці доріг у належному стані регіональні можновладці готові виділити 70 мільйонів гривень. Крім цього, Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області планує виділити 387 мільйонів на поліпшення екологічного стану річки Саксагань у тому ж Кривому Розі. У підсумку маємо 457 мільйонів гривень (приблизно стільки ж коштує ЗРК Gepard).

За містом сталеварів у цьому рейтингу йде Житомир. На підтримку доріг під час війни там виділили 223 мільйони гривень. Ще 214 мільйонів готові витратити на ремонти будівель та дороги у прифронтовому Запоріжжі. Сумарні витрати цих двох міст дорівнюють близько 5 тисячам тепловізійних прицілів для ЗСУ.

Одеса, перебуваючи під постійними ракетними обстрілами рашистів, не відстає і пропонує на тендерах 144 мільйонів гривень на ремонти своєї міської інфраструктури. Рівне, у свою чергу, подбало про транспортні перевезення: нагальна потреба міста - 20 автобусів на 65 мільйонів гривень. Разом за ці кошти можна придбати близько 9 тисяч плитоносок з бронепластинами.

Херсон, Тернопіль, Полтава, Чернігів на капітальні ремонти будинків, доріг та будівництво нових міських об’єктів готові спрямувати сумарно 101 мільйон гривень (це - майже 5 тисяч тактичних бронешоломів високої якості).

Чи підуть гроші туди, куди треба

Звісно, немає гарантії, що переведення військових податків до держбюджету розв'яже питання корупції. На жаль, корупція - невіддільна частина процесу розподілу бюджетних грошей в Україні, навіть під час війни. Тому не виключено, що із прийняттям закону, ці кошти крастимуть вже не місцеві чиновники, а центральна влада, яка теж неодноразово викривалася на марнотратстві. Усі пам’ятають сумнозвісні яйця для ЗСУ по 17 гривень за штуку.

"Зараз ці кошти заберуть у місцевих бюджетів, переведуть у центральний бюджет, але впевненості, що ці кошти будуть більш ефективно використані саме центральним бюджетом немає ніякої. Так само можуть перекладати асфальт на дорогах тільки вже за кошти центрального бюджету", - розповідає у коментарі УНІАН економічний експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ.

На його думку, найбільш ефективним механізмом спрямування коштів на потреби ЗСУ могло б стати створення спеціальних військових фондів у кожній області, які будуть наповнюватися коштом сплачених військовими податків.

"Керування цими фондами буде здійснюватися через спеціальні військові ради, які будуть обиратися з-поміж ветеранів. Тобто, щоб самі військові контролювали цільове використання цих коштів", - продовжив експерт.

Втім, і у цьому випадку ефективність роботи фондів залежала б від чесності їхнього керівного складу. Адже останні новини від правоохоронних органів щодо, наприклад, військкоматів - невтішні: правоохоронці регулярно звітують, що після заміни військових комісарів на бойових офіцерів з передової розміри хабарів у центрах комплектації лише зросли. А отже, ми знову повертаємося до питання про те, що найголовнішим завданням сьогодні є боротьба із корупцією на усіх рівнях, починаючи з найнижчого, і закінчуючи найвищими кабінетами, та остаточне усвідомлення, що, якщо якнайшвидше не перемогти ворога на фронті, навіть красти не буде чого…

Розглянути законопроект про позбавлення місцевих громад військових податків у другому читанні народні депутати мають вже на цьому тижні. Схоже на те, що політичної волі на його остаточне ухвалення вистачає. Але після цього уряду доведеться боротися зі страшним монстром корупційної спокуси всередині себе.

Артур Крижний

УНІАН в Google News