У березні 2021 року голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв таке: "…за нашими розрахунками, кількість готівки, яка перебуває у населення "під подушкою", – 45-50 млрд. доларів. Ми маємо вивести з тіні десь 30 млрд. Якщо виведемо хоча б 20 млрд. доларів, я буду вважати це перемогою".

Проте дані Державної податкової служби України станом на січень 2023 року такі: "З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 6 млрд. гривень (150 млн. доларів). Сума задекларованого до сплати збору склала 372 млн. гривень".

Після проходження амністії державні органи не будуть вимагати у людини пояснень щодо походження її статків і не зможуть вимагати, аби людина доплатила за ці статки податок

Так виглядає класична схема "очікування-реальність". Податкова амністія, яка, за задумом її ідеологів, повинна була вивести з тіні значні кошти, не спрацювала повною мірою.

Одноразове добровільне декларування громадян – це законна можливість уникнути відповідальності за набуття статків, з яких свого часу не сплачувалися податки. З 1 вересня 2021 року держава дозволила громадянам, які мають такі "прибутки", сплатити з них податок за ставкою від 2,5 до 9% та легалізувати кошти, нерухоме та рухоме майно, інші активи, які було придбано з "сірих" джерел доходів (наприклад, зарплата в конверті, ремонт, репетиторство та інші). Після проходження амністії державні органи не будуть вимагати у людини пояснень щодо походження її статків і не зможуть вимагати, аби людина доплатила за ці статки податок.

Якщо максимально спрощено, то механізм податкової амністії виглядає так: банк відкриває рахунок, клієнт кладе на нього кошти, заповнює анкету, в якій пише, що це гроші не від торгівлі наркотиками, не від розкрадання державних коштів, а від підприємницької діяльності чи від заробітних плат "у конвертах". Тоді банк видає клієнту довідку, яка додається до декларації. Сама ж одноразова декларація подається в електронному вигляді до податкової.

В теорії дуже просто… А що ж на практиці? Чому так мало охочих скористатися можливістю "відбілювання"?

Банк до відкриття спеціального рахунку та внесення готівки здійснює фінансовий моніторинг декларанта та перевірку наявності в санкційних списках. Після відкриття спецрахунку, вартість якого становить 30 000 грн. та  внесення готівки - ще 0,3 відсотка від суми, банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження коштів. І врешті, клієнт отримує довідку, подає декларацію та сплачує податок у розмірі 5% від задекларованих активів.

Єдина категорія громадян, хто мав би скористатися податковою амністією це ті, в яких є іноземні активи, або хто мають немайнові права в закордонних компаніях

Однак виявилось, що легше і дешевше зареєструватись ФОПом (наприклад, консультування), перейти на  спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, задекларувати законний прибуток та отримати довідку про доходи й виплачені податки. Цим документом хоч в Україні, хоч за кордоном можна дати відповідь на запитання про походження статків.

Цікаво, що лише за 9 місяців 2022 року на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% перейшло 266 000 ФОПів. Є дуже багато таких, хто отримав дохід понад 200 млн. грн кожний. І це в рази більше, ніж держава отримала від економічної амністії.

Ті ж, хто, за якихось причин, не захотів займатися підприємницькою діяльністю, але виявив бажання задекларувати готівку,  взялися "гратися" з борговими зобов’язаннями. Наприклад, могли укласти договір позики, оплатити послуги нотаріуса, заплатити від суми 1% збору, подати декларацію з прикріпленим договором, та оплатити 5 відсотків. Трошки дорожче, але без перевірок та фінмоніторингу.

Єдина категорія громадян, хто мав би скористатися податковою амністією це ті, в яких є іноземні активи, або хто мають немайнові права в закордонних компаніях. В декларації можна вказати будь-яку вартість статків. В такий спосіб вони зможуть "легалізуватись" та не боятись можливого кримінального переслідування з боку українських силовиків. Але й тут не все гладко, адже до них може змінитись ставлення з боку іноземних партнерів та фінустанов, тому що амністія – це повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання винних у вчиненні злочинів…

Автори закону про одноразове добровільне декларування напевно взяли за зразок дві податкові амністії – в Аргентині та Індонезії. В Аргентині вивели з тіні та повернули з-за кордону 117 млрд. доларів США, в Індонезії – десь 350 млрд. доларів. Водночас у Грузії у 2005 році податкова амністія була повністю провалена. Не допомогла навіть низька процентна ставка – лише 1% вартості задекларованих доходів. До бюджету Грузії надійшло в рази менше очікуваних коштів.

Тож задекларовані в Україні 6 млрд. грн за майже півтора року дії податкової амністії можна вважати провалом. Однак також треба зважати, що закон розроблявся та ухвалювався за рік до повномасштабного вторгнення Росії. Тоді умови, у яких існувала економіка та жили українці, кардинально відрізнялися від того, що ми маємо зараз.

Іван Бабаєв, адвокат АО "Legal Strategy"