Україна переконує своїх західних союзників підтримати її пропозицію щодо необхідності виплати Росією багатомільярдних репарацій.
Україна лобіює в Генеральній асамблеї ООН ухвалення резолюції, яка стане основою для створення міжнародного механізму компенсації, що призведе до для конфіскації $300 млрд російських державних активів, заморожених за кордоном.
Як пише The Guardian, заступник міністра юстиції України Ірина Мудра обговорювала це питання з керівництвом МЗС Британії, а також із представниками Німеччини, Франції та Євросоюзу. Також питання обговорювалося з помічником міністра фінансів США Елізабет Розенберг.
Як пише видання, Україна виступить із пропозицією про створення міжнародного компенсаційного механізму, на підставі якого можна буде конфіскувати заморожені активи РФ.
Зазначається, що Україна переконує своїх західних союзників підтримати її пропозицію щодо необхідності виплати Росією багатомільярдних репарацій, частково за рахунок заморожених нині державних коштів і активів олігархів.
The Guardian зазначає, що Україна стає дедалі амбітнішою в тому, щоб будь-яке визначення військової перемоги включало згоду Росії на репарації. Це питання стоїть окремо від створення правового механізму притягнення російських лідерів до відповідальності за воєнні злочини.
Наприкінці останньої зустрічі в Страсбурзі міністри Ради Європи підтримали принцип репарацій, але зробили прохолодну заяву щодо конкретних пропозицій України, заявивши, що "з цікавістю відзначили українські пропозиції щодо створення комплексного міжнародного механізму компенсації, у тому числі міжнародного реєстру збитків як першого кроку".
Раніше міністр фінансів США заявляла, що американське законодавство наразі не дозволяє стягнути репарації з РФ. Частково це пов'язано з тим, що США не беруть участі у війні з Росією, а також не заперечують законне право власності Росії на її активи згідно зі статутом ООН.
При цьому експерти вважають, що США могли б підтримати конфіскацію активів, застосувавши Закон про торгівлю з ворогом або Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження.
Як пише The Guardian, репарації підтримали у спільній заяві міністрів фінансів Естонії, Латвії, Литви та Словаччини. Раіше, будучи голов МЗС Британії Ліз Трасс висловлювала принципову підтримку ідеї, але останнім часом не повторювала цю пропозицію.
Видання також зазначає, що наразі санкційне законодавство Великої Британії та Європи дозволяє державам заморожувати активи російського центробанку та олігархів, але не передбачає остаточного арешту, не кажучи вже про їхню односторонню передачу до фонду для відновлення України.
У вересні міністр юстиції Денис Малюська зазначав, що Україна вимагатиме не менше 300 мільярдів доларів репарацій від Росії за збитки, які були нанесені в результаті російського вторгнення.
Втрати України від російського вторгнення оцінюються набагато більше, але названа Малюською сума відповідає розміру заморожених активів Банку Росії в країнах G7.
Раніше заступник міністра юстиції України Ірина Мудра заявила, що в України немає перспектив отримати репарації від Росії у міжнародних судах. Адже Росія заявила про вихід з Ради Європи та на рівні свого законодавства встановила, що рішення, прийняті ЄСПЛ після 15 березня 2022 року, в країні не будуть виконуватися.
Вона додала, що конфіскованих на сьогодні російських коштів не вистачить для відновлення України.