Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами.
Кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, протягом 2023 року зросла на чверть та становила 272 тис. операцій, а сума збитків від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн гривень. Як повідомила прес-служба НБУ, це на 73% більше, ніж у 2022 році.
Середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 065 гривень, що на 39% більше, ніж у 2022 році (у 2022 році – 2 200 гривень). Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.
У Нацбанку зазначили, що, починаючи з 2023 року, дані щодо збитків подають не тільки банківські установи, а й оператори поштового зв’язку та небанківські фінансові установи. Частка збитків у таких установ у загальній сумі збитків від незаконних дій за 2023 рік становила 0,4%, за кількістю випадків – 0,2%.
Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через інтернет – 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% – через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування). Середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% та становила 3 150 гривень (у 2022 році – 2 408 гривень).
Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами, а саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).
Відповідно до наданої учасниками платіжного ринку інформації, поширеними сценаріями соціальної інженерії, що призвели до фінансових втрат клієнтами, у 2023 році стали такі:
Регулятор наголошує: в жодному разі не слід розголошувати реквізити платіжних карток (номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу).
Також особливо небезпечним є розголошення одноразових паролів, що надсилаються в смс-повідомленні від надавача платіжних послуг та мобільних операторів зв’язку, персональних даних тощо.
Крім того, з метою посилення захисту персональних даних, Національний банк рекомендує громадянам пройти ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку (тобто "підв’язатиˮ SIM-карту до своїх ідентифікаційних даних) та не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.
Нещодавно правоохоронці викрили зловмисників, які розробили схему для заволодіння коштами людей під приводом покупок на онлайн-майданчику оголошень OLX. Підозрювані розробили схему для заволодіння коштами людей під приводом покупок на OLX шляхом створення фішингового посилання під час оформлення доставки.
Також УНІАН писав про шість найпопулярніших схем, які злочинці використовуватимуть 2024 року, щоб обдурити туристів, та поради, як не стати їхньою жертвою.