Національний банк, зважаючи на численні скарги пересічних українців, пропонує змінити правила кредитування, щоб громадянам менше видавали швидких онлайн-позик і зменшили їх вартість. УНІАН розбирався, як це вплине на ринок кредитних послуг і які проблеми допоможе вирішити?
Останнім часом онлайн кредитування стало не лише зручним інструментом для покриття непередбачених витрат, але й джерелом серйозних проблем для наших сімей. Суть проблеми полягає в тому, що фінансові компанії встановлюють ставки за такими кредитами в декілька тисяч відсотків річних, в той час як звичайні банківські кредити мають ставку в межах 50-60 відсотків.
Привабливість кредитування онлайн полягає в спрощеній процедурі отримання коштів. Її перевагою є відсутність необхідності відвідування банківських установ, підписання паперових документів, отримання купи довідок для підтвердження платоспроможності того, хто хоче позичити кошти. І за це, як виявляється, українці готові переплачувати в десятки разів.
При цьому більшість громадян, що користуються послугами таких кредитних компаній, не розуміють всієї вартості та можливих наслідків угод. Такі позики, зокрема, призводять до відчутного зростання боргових зобов'язань серед молоді, що стає причиною занепокоєння для батьків.
"Словами не передати моїх почуттів, коли думаю про мого сина, який увесь в боргах через ці швидкі кредити. Ми відчуваємо таке розчарування і безсилля, стикаючись з цією проблемою. Це просто серце розриває, коли ти вкладаєш стільки зусиль і коштів, аби забезпечити своїй дитині найкраще майбутнє, і от бачиш, як він потрапляє у такі проблеми через бездумне кредитування", - розповів агенції УНІАН мешканець Києва Дмитро Васильович.
Він також додав, що після того, як в черговий раз вони зі своєї зарплати та заощаджень погашають борги сина, то той продовжує брати нові кредити, а фінансові компанії знову і знову їх видавати, ніби не замислюючись про наслідки.
"Це як хвороба, яка знищує не лише його життя, а й наше. Чому ніхто не робить перевірок, чи є він спроможний погасити всі свої заборгованості? Яким чином нам, батькам, витягнути його з цього пекла, якщо він не навчиться нести відповідальність за свої дії? Це страшний виклик для нас", - бідкається чоловік.
Після багатьох подібних скарг у Національному банку вирішили запропонувати депутатам Верховної Ради зміни до законодавства про споживчого кредитування, які направлені на те, щоб зробити онлайн-кредитування більш відповідальним. Раніше регулятор чомусь не звертав увагу на видачу онлайн кредитів фінансовими компаніями, оскільки вони, на відміну від комерційних банків, оперують своїми грошима, а не коштами депозитів громадян.
"Кредити під понад 1500 відсотків річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з "борговим ярмом" та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, у тому числі країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо", – прокоментував ініціативу голова Національного банку Андрій Пишний.
Конституція України не передбачає права Національного банку безпосередньо подавати до Верховної Ради законопроекти для розгляду, але, ймовірно, найближчим часом ініціатива може бути висунута через нардепів, які входять в комітет з питань фінансів, податкової та митної політики Ради або через Кабінет міністрів.
По-перше, Нацбанк хоче отримати право швидше та оперативніше регулювати діяльність небанківських фінансових установ. По-друге, пропонує запровадити умови відповідального кредитування, встановивши стелю максимальної відсоткової ставки та збільшити відповідальність кредиторів за порушення законодавства.
"Це усталена практика органів регулювання в країнах ЄС, Великій Британії та США. Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 0,8 відсотка у день. Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5 відсотка", - підкреслила прес-служба регулятора.
Начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук пояснила, чому саме пропонується встановити обмеження в 0,8 відсотка денного кредитування.
"Давайте уявімо ситуацію. Середній розмір позики, яку бере людина в мікрофінансовій компанії, це 5000 гривень з денною ставкою 2,5 відсотки – це середня ставка за цим сегментом ринку. Через 14 днів, що є найпопулярнішим терміном кредитування, людина має повернути кошти на загальну суму 6750 гривень. Тобто вартість кредитних коштів у грошовому вимірі становить 1750 гривень", - розповіла Лобайчук.
Наразі в Україні мінімальна зарплата – 6700 гривень на місяць, тобто доступний дохід особи на цих же 14 днів становить 3350 гривень. Відповідно споживачеві, скупний дохід якого становить мінімальну заробітну плату, доведеться за два тижні користування таким кредитом віддати понад 50 відсотків від свого доступного доходу.
"Це непідйомна і захмарна вартість для більшості малозабезпечених споживачів, адже тоді практично не залишається нічого на покриття своїх базових щоденних витрат. Наше розуміння – сукупна вартість для споживача такого кредиту не повинна перевищувати 20 відсотків від його доходу, тобто такі кредити мають коштувати як мінімум втричі дешевше, а кредитори відповідно мають зменшити свої ризики за рахунок проведення якісної оцінки кредитоспроможності своїх позичальників", - сказала Лобайчук.
Тобто у разі встановлення обмеження процентної ставки на рівні 0,8 відсотка на день вартість наведеного вище прикладу кредиту для споживача в номінальному вираженні через 14 календарних днів користування таким кредитом становитиме 560 гривень або близько 17 відсотків від доходу за два тижні.
"Такий граничний розмір вартості споживчого кредиту дасть змогу, з одного боку, суттєво здешевити мікрокредити для населення, з іншого – врахує локальні ризики кредиторів. Беручи до уваги вже ефективно реалізоване регулювання Великобританії щодо вирішення схожих проблем, ми сподіваємося на аналогічні результати і на нашому ринку споживчого кредитування", - пояснила представник НБУ.
У Нацбанку також повідомили, що аналіз звернень громадян та інформації, отриманої під час здійснення нагляду, свідчить, що переважна більшість договорів на отримання так званих "швидких онлайн-позик" укладаються вночі з метою зробити ставку в одному з онлайн-казино. "Фінансові компанії, що займаються мікрокредитуванням, свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг вразливим верствам населення, які часто не усвідомлюють наслідків своїх дій", - повідомили в прес-службі регулятора.
Фактично, фінансові компанії надають "швидке рішення" фінансових викликів незаможним громадянам, особам без стабільного доходу, студентам та іншим. Зараз же центробанк має намір обмежити коло потенційних клієнтів таких організацій, посиливши вимоги до перевірки платоспроможності громадян. Інакше кажучи, менше невідповідальних громадян зможуть отримати кредити, кількість прострочених платежів зменшиться, а разом з ними і відсоткові ставки знизяться.
У Всеукраїнській асоціації фінансових компаній повідомили, що наразі ще ознайомлюються з пропозиціями, які пропонує центробанк, щоб узгодити позицію з усіма учасниками ринку і вже об’єднано доводити свою позицію народним депутатам, адже від них залежить ухвалення рішення.
"Наразі консолідуємо подані пропозиції та зауваження бізнесу, які будуть презентовані Національному банку та народним депутатам при розгляді законодавчих ініціатив. Найважливіше для нас сьогодні – зберегти небанківський фінансових ринок у конструктивному діалозі з регулятором", - повідомили в асоціації.
Ще одним аргументом на користь того, що в Україні варто посилювати правила видачі онлайн-кредитів є той факт, що частішають випадки шахрайства. Оскільки для надання такого кредиту інколи достатньо лише назвати дані паспорту та ідентифікаційного коду. Тобто навіть не потрібні оригінали документів чи хоча б їх копії у електронному вигляді.
Зокрема, на Черкащині судитимуть чоловіка, який випросив у жінки дані банківських карток та оформив мікропозики. Про це розповіла тимчасово виконувачка обов'язків речниці поліції області Наталія Ткачук.
За словами речниці, чоловік ошукав жінку під приводом її працевлаштування: "Попросив надіслати дані її банківських карток. Коли отримав потрібну інформацію, оформив мікрокредити на загальну суму близько 50 тисяч гривень, які привласнив собі".
Правоохоронці встановили особу чоловіка. Це 38-річний киянин. "Під час обшуку поліцейські виявили неспростовні докази, які підтверджують його причетність до шахрайських дій", — зазначила Ткачук.
Кримінальне провадження відкрили, а чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі. І це лише один з багатьох прикладів, яких, ймовірно, сотні, а то і тисячі по всій країні, оскільки багато громадян можуть навіть не звертатися до правоохоронних органів із заявою, наприклад, вважаючи це своєю відповідальністю і погашаючи такі кредит за аферистів, щоб не псувати свою кредитну історію та не множити заборгованість.
Надмірно високі відсотки за кредити для населення не відповідають цивілізованим стандартам країн, до яких ми прагнемо приєднатися. Кредитування має служити корисним фінансовим інструментом для особистих потреб, а не ставати "борговим ярмом" для наших громадян.
Регулятору з допомогою депутатів необхідно взяти на себе обов'язок захистити українців від негараздів, які можуть прийти з небезпечного кредитування. Позики мають перетворитися на справжню опору для наших громадян, а не на пастку з "швидкими грошима", яка може заманити, але також - швидко збити з ніг. Тільки спільними зусиллями, врахувавши інтереси фінансового ринку, і, безумовно, громадян можна забезпечити безпечне та комфортне кредитування в нашій країні.
Богдан Слуцький