Мінливий світ кидає виклик газетам

Чи зможуть друковані видання гідно його прийняти і знайти формулу виживання в нову еру панування інтернету? Про це медійники зможуть дізнатися 2-5 вересня на 64-му Всесвітньому газетному конгресі і 19-му Всесвітньому форумі редакторів…

Чи зможуть друковані видання гідно його прийняти і знайти формулу виживання в нову еру панування інтернету? Відповідь на це, як і на багато інших актуальних питань українські медійники зможуть отримати 2-5 вересня, коли в Києві відбудеться 64-й Всесвітній газетний конгрес і 19-й Всесвітній форум редакторів.

Ці два представницьких форуми нададуть представникам української преси можливість почерпнути досвід у лідерів світової індустрії друкованих ЗМІ, допоможуть визначити тенденції ринку і зав'язати корисні контакти з відомими медійними топ-менеджерами.

Рівень заходу обіцяє бути надзвичайно високим. За даними організаторів - WAN-IFRA (World Association of Newspapers and News Publishers), свою участь підтвердили такі доповідачі, як Майкл Голден - колишній видавець International Herald Tribune, який зараз працює в компанії New York Times, Грег Гайвуд, керівник Fairfax Media - найбільшого австралійського холдингу, який є лідером у роботі з цифровими медіа та з генерування цифрових доходів. Також до Києва прибудуть Лаура Еванс - віце-президент The Washington Post, видавець і генеральний директор Toronto Star Джон Крюкшанк та інші.

Борис Ложкін - президент групи компаній United Media Holding (UMH Group), член правління WAN-IFRA і віце-президент Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) - ще у вересні 2010 року виступив з ініціативою і запросив WAN-IFRA провести в Україні Світовий газетний конгрес і Всесвітній форум редакторів. Офіційна приймаюча сторона - Українська асоціація видавців періодичної преси (генеральний директор Олексій Погорєлов). Український Інститут Розвитку Медіа (UMDI), який очолює Олена Громницька, є офіційним комунікаційним партнером УАВПП в рамках підготовки до 64-го Всесвітнього газетного конгресу та 19-го Всесвітнього Форуму Редакторів.

«Це унікальний шанс для керівників українських медіа: за дуже помірні гроші, без мовного бар'єру та витрат на переліт і проживання за кордоном, опинитися на передньому краї світової медіа індустрії. І дуже концентровано, за три дні, послухати і наживо поспілкуватися з тими, хто сьогодні визначає інформаційну картину світу. Це як книга, яку не можна не прочитати», - вважає Олексій Погорєлов.

Київ виграв право провести цю найбільшу міжнародну подію в індустрії медіа у Сіднея і Мадрида. А це означає, що хоча український медіа-ринок порівняно невеликий і непростий, але WAN-IFRA все ж робить ставку на його перспективність. Так що розвиватися українським ЗМІ доведеться за ринковими законами демократичного суспільства - коли за продукт читач голосує гривнею. У результаті на ринку залишаться тільки найцікавіші проекти з найкращим контентом і ефективним менеджментом. І які зможуть сформувати для свого читача унікальну торгову пропозицію, за яку той буде платити гроші.

Друковані медіа - ведуться запеклі бої за читача

Ринок друкованих медіа як в Україні, так і в світі нестабільний вже кілька років. Переживши світову фінансову кризу, видання ведуть затяжну «війну форматів», намагаються встигнути за новими технологічними проривами, вгадати переваги аудиторії і готові битися до останнього за неабияк схудлі рекламні бюджети.

*** В Україні у 1991 році виходило 2070 найменувань ЗМІ (1909 газет і 161 журнал). Перед кризою 2008 р. число видань подвоїлася до 4187 (2448 газет, 1739 журналів). У 2009 р. видавалося 4157 ЗМІ (2347 газет, 1810 журналів) - дані УАВПП.

Але чи правильно була обрана лінія поведінки конкретного видання, як потрібно змінитися газеті чи журналу, аби завоювати нових читачів, які перспективи ринку періодики та мегаактуальне сьогодні питання - як не програвати цифровим медіа боротьбу за аудиторію?

У польській Gazeta Wyborcza зараз найнижчі продажі за останні 18 років - менше 276 тис. примірників. Тим часом Уоррен Баффет прикупив газетний підрозділ компанії Media General (воно видає 63 газети!). І це при тому, що ще в 2007 році Баффет у своєму зверненні до інвесторів був налаштований вкрай скептично щодо «традиційних медіа». Напевно старий знає щось позитивне про майбутнє друкованих ЗМІ. Втім, не тільки Баффет сповнений оптимізму.

Ще один характерний випадок: в Мексиці цифрова газета, яка з 2006 року виходила виключно для інтернет-аудиторії, в кінці квітня 2012-го почала виходити в друкованому вигляді 5 разів на тиждень. Все це говорить про те, що у «традиційних медіа» є не лише майбутнє, а й перспективи розвитку. Їх видавцям потрібно лише грамотно позиціонувати себе і свій контент.

"Буква" і "цифра" - суміжні світи

Ще недавно була популярною теорія про те, що «цифра» як носій переможе всіх, інформація піде в інтернет, а лептопи, планшети, та інші гаджети вб'ють газету і папір як носій. Однак цього не відбувається. Частина аудиторії дійсно пішла від звичного "паперу" в інтернет. Проте всі вже переконалися в тому, що це не взаємовиключні формати.

*** В Україні - 14,7 млн інтернет-користувачів

Ми живемо в інформаційну епоху. Тобто всі рішення приймаємо на основі інформації. І вона нам потрібна - постійно, у великій кількості. Але при цьому - різна і різними каналами. Йдеться про зручність отримання тієї інформації, яка нам потрібна тут і зараз. І якщо це короткі новини, їх зручно читати на екрані смартфона або планшета. Але якщо мова йде про аналітику або пояснюючу інфографіку - її краще сприймають у друкованих ЗМІ. До друкованого слова найбільша довіра, з його допомогою можна детально пояснити людині простою мовою складні речі. І люди набагато більше можуть витратити часу на читання газети або журналу, ніж на перегляд новин по телевізору. Преса, в принципі. допомагає ефективніше жити, краще керувати своїм життям.

«Питань протистояння між виданнями і «цифрою» немає, є хіба потужна піар-кампанія з пропаганди певного каналу інформації», - підкреслює генеральний директор УАВПП Олексій Погорєлов. Для видавців при цьому важливо, по-перше, не робити інтернет-сайт свого видання дзеркалом самої газети (журналу) - тоді друкована версія стає непотрібною принаймні для частини аудиторії. А по-друге, необхідно виділяти унікальну інформацію, за яку користувач готовий заплатити. Схоже, що багато новин незабаром будуть безкоштовними. «Але персоналізовані новини, з якоюсь додатковою інформацією, з бек-граунд, які вже швидше аналітика, ніж просто новини - ось за них варто платити. В цьому напрямку і рухається видавничий світ», - зазначає Погорєлов.

Свіжу газету читачеві "доставлять" реклама і роздріб

Для зміцнення своїх позицій у друкованих ЗМІ є два тузи в рукаві. Однак для того, щоб вони "зіграли", потрібно докласти чималих зусиль.

Туз перший - реклама. Співвідношення витрат на рекламу до ВВП в Україні говорить про те, що ринок у нас недооцінений, він міг би бути в два-три рази більше. І є надія, що в міру відновлення економіки буде рости і ринок, і реклама. І хоча телебачення намагається активно конкурувати з виданнями за рекламодавця, у пресі є свої переваги. «Реклама на ТБ не може замінити розміщення в пресі. ТБ дає в першу чергу знання марки, преса - лояльність, більш глибоку залученість в комунікацію бренду. Може якісь окремо взяті клієнти змінювали свою стратегію, отримавши нижчий «поріг входу» на ТБ, але глобально, клієнти залишаються вірні ефективним носіям», - заявила в недавньому інтерв'ю «МедіаБізнесу» Наталія Бойко, координатор Експертної Ради УАВПП, директор з маркетингу UMH Publishing.

Туз другий - збут. За даними УАВПП, в нашій країні кількість роздрібних точок з продажу преси та іншої друкованої продукції (книг і т.д.) приблизно в 8 менше ніж у Польщі, і раз на 15 менше ніж у Європі. А це - суттєве фізичне обмеження збуту: людям не вистачає торгових точок, де вони могли б легко на шляху свого руху, побачивши привабливу обкладинку, підходити і здійснювати імпульсивні покупки.

Перешкод для розвитку мереж кіосків із пресою предостатньо. Це і майже 40 дозволів, що вимагають щорічного оновлення, і неврегульовані земельні питання, і боротьба з МАФами. Та й сама торгівля періодикою немислима без торгівлі з націнками на інший товар, наприклад, сигарети. Однак якщо законодавці не дозволять підняти торговельну націнку на «тютюн» (це питання планують незабаром обговорювати в парламенті), це ще більше погіршить економіку кіосків і призведе до подальшого скорочення мереж із періодикою. А якби держава підтримала реалізацію преси як соціальну функцію, тільки розвиток роздрібних мереж міг би збільшити продажі, а відповідно і тиражі газет та журналів в країні.

Юрій Пелих

*** Матеріал публікується в рамках інформаційного партнерства агентства УНІАН зі Світовим газетним Конгресом і Всесвітнім форумом редакторів

УНІАН в Google News