В разі скасування авіарейсів в РФ втрати можуть сягати кількох мільйонів доларів за кожну годину простою.
Удари українських дронів по території Росії мають низку негативних ефектів для економіки країни-агресора - як прямих, так і опосередкованих. Про це розповів авіаційний експерт та член громадської ради при Державіаслужбі Богдан Долінце, йдеться у статті УНІАН.
"Можна говорити про цілу низку ефектів для РФ, як прямих, так і опосередкованих. У першу чергу, про так званий "Московський авіаційний вузол". Це основний авіаційний хаб у Росії, який обслуговує 2/3 всього російського пасажиропотоку. Це десь 65-70 мільйонів пасажирів на рік. Це до 1 тисячі рейсів на добу або близько 300 тисяч рейсів на рік, - розповідає він. – В разі його повної зупинки більше половини всіх російських пасажирів не зможуть здійснити або завершити переліт", - сказав експерт.
За його словами, це призводить до значних опосередкованих втрат. Наприклад, втрати можуть бути пов’язані зі скасуванням рейсів – як правило, у зв’язку з перенесенням рейсу компенсації пасажирам можуть сягати до 5 мільйонів на добу. В разі скасування рейсу, як зазначив Долінце, втрати можуть сягати кількох мільйонів доларів за кожну годину простою.
"Це все у частині відправлення літаків. А є ще частина на прийнятті рейсів. У разі створення "безпольотної зони" ці літаки можуть або курсувати на резервні аеродроми або знаходитися у відповідних зонах очікування у повітряному просторі, що коштує компанії, як правило, $8-15 тисяч за годину додаткового польоту. З урахуванням кількості рейсів, російські авіакомпанії у цьому разі втрачають щонайменше $1,5-2 мільйони за кожну годину закриття Московського авіаційного хабу", - пояснив авіаційний експерт.
Третьою складовою, на думку пана Долінце, є компенсації пасажирам за затримку рейсів, якщо ті залишаються на землі. Адже авіакомпанія має забезпечити пасажирів харчуванням та водою, розміщенням у готелях, надати фінансову компенсацію – як правило, 100 і більше доларів на квиток.
"Здається, що це невеликі гроші, але з урахуванням масштабів це досить помітно. Такі витрати можуть сягати $2-5 мільйонів. Загалом, якщо говорити про призупинення або суттєве порушення авіасполучення у Москві принаймні на добу, це може коштувати РФ 10-30 мільйонів доларів прямих економічних втрат. Але це фактичні оцінки. Бо досі аеропорти були зачинені лише певний час – до 4-6 годин на добу", - зауважує фахівець з авіації.
За словами Богдана Долінце, якби аеропорти не функціонували усі 24 години, то втрати були б на рівні $50 мільйонів та більше. Але такого тотального закриття наразі не відбувалося.
Щоб простіше було розраховувати фактичні втрати РФ, експерт наводить таку формулу – загальні втрати у перші години – це 1,5-2 мільйони за годину, але вже після 4-5 годин простою втрати зростають до 4-5 мільйонів за кожну наступну годину зупинки авіасполучення.
Тобто, ті 6 годин простою Московських аеропортів навіть лише за рахунок опосередкованих втрат були співставними або перевищували вартість використаних для цього українських БПЛА. І це без урахування витрат на зенітні ракети та збитки РФ у разі результативних влучань дронів (а там суми втрат можуть йти на сотні мільйонів доларів).
Експерт додає, що навіть якщо безпілотник ні у що не влучає, але його збиває ППО, то РФ все одно несе втрати. Для збиття таких дронів використовуються комплекси С-300, рідше – комплекси типу "Панцир". Вартість однієї протиракети до С-300 складає $100-300 тисяч, а до "Панциря" - у кілька разів дешевше, але це все одно кілька десятків тисяч доларів.
"Тактика "безпольотної зони" в цілому себе економічно виправдовує. Також ми можемо говорити про втрати до кількох мільйонів в разі влучання та у десятки мільйонів доларів в разі пожежі на російських виробничих потужностях навіть від одного влучання, - каже Долінце.
Він зауважив, що непрямі економічні втрати, звісно, дуже складно оцінити, але це і переривання ланцюжків постачання авіаційним транспортом, і затримка або зупинка бізнес-активності у вигляді подорожей.
За підрахунками експерта, "безпольотна зона" над Москвою може коштувати до 5-10% ВВП РФ, за умови, що такі наслідки будуть тривалими.
"Потрібна регулярність ударів – хоча б 2-3 рази на тиждень, щоб казати про суттєвий вплив на ВВП та значні непрямі втрати РФ. Тобто, з усіх боків така "безпольотна зона" - це економічно доцільно, адже завдає значно більше збитків, ніж витрачається на самі дрони", - наголосив Долінце.
На початку травня далекобійні дрони Служби безпеки України уразили два заводи вісйьково-промислового комплексу (ВПК) в російському тилу. Це, серед іншого, змусило росіян запровадити на території Московської області "план ковер", який передбачає закриття аеропортів, що створило транспортний колапс: авіакомпанії скасували сотні рейсів.
Після операції "Павутина" російські окупанти почали будівництво укриттів для своїх літаків. Це відбувається на військових аеродромах у Севастополі, Саках, Гвардійському та Кіровському після успішної операції СБУ зі знищення стратегічної авіації ворога.