ЄС обговорює створення нового механізму підтримки України – "репараційного кредиту" за рахунок заморожених активів РФ. Проте ця ініціатива вже стикається з опором. УНІАН дізнавався, чи має ідея такого кредиту шанс на втілення у життя.
Наближається четверта річниця повномасштабної війни Росії проти України. Вже не лунають прогнози щодо скорого завершення активної фази бойових дій. Навпаки, міжнародні партнери та донори вже погіршили свої прогнози щодо української економіки, припустивши, що війна триватиме увесь 2026 рік. І в цих умовах Україна продовжує потребувати фінансової та воєнної підтримки, які обіцяли допомагати "стільки, скільки знадобиться".
Фінансування України, як і закупівлі зброї для нас, лягли на плечі Європейського Союзу після заяв президента США Дональда Трампа про те, що будь-яка безкоштовна допомога Україні припиняється. Тому європейські партнери мусять шукати способи фінансування таких поставок в рамках зобов'язань підтримувати нашу державу.
Поки що для фінансування України використовувалися прибутки із заморожених активів РФ, але наразі розглядається і інший спосіб – так званий репараційний кредит.
"Все дуже просто: або ми використовуємо гроші агресора, або нам доведеться використовувати власні гроші (для допомоги Україні, - УНІАН). Не питайте мене, чому я віддаю перевагу", - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Іноземні ЗМІ ще наприкінці вересня повідомили, що Європейський Союз обговорює використання заморожених російських активів для надання "репараційного кредиту" Україні. Мета ініціативи – забезпечити стабільне фінансування Києва під час війни та спрямувати кошти на закупівлю озброєння в Європі.
Новий план запропонувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Згідно з ним, Україна почне погашати позику лише після отримання репарацій від Росії за збитки, завдані війною. Орієнтовний обсяг кредиту становитиме 140 мільярдів євро, а остаточний розмір узгодять із Міжнародним валютним фондом після оцінки фінансових потреб України на 2026–2027 роки.
Справа в тому, що більша частина російських активів на суму близько 210 мільярдів євро, що зберігаються в Європі, знаходиться в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. І 175 мільярдів євро вже досягли терміну погашення та перетворилися на готівку, яка може стати основою для кредиту.
На словах усе звучить добре і перспективно, проте, очікувано, ця ініціатива зіштовхнулася з опором ряду європейських країн. Як і завжди, причина – у страхах хронічно стурбованих європейців.
Так, на неформальному саміті лідерів Євросоюзу 1–2 жовтня у Копенгагені остаточного рішення щодо кредиту ухвалено не було. Франція та Люксембург висловили занепокоєння правовими наслідками, тоді як Бельгія наполягає на розподілі ризику між усіма країнами та правовому захисті від можливих позовів Росії.
Тим не менш, учасники саміту погодилися продовжувати роботу над цим питанням. Як зазначила Урсула фон дер Ляєн, зацікавлені країни "повинні набагато детальніше пропрацювати повну пропозицію".
Думає Європа також і над тим, як захистити цей крок від потенційного блокування з боку путінських посіпак – на кшталт угорського прем'єра Орбана, адже рішення ЄС вимагають одностайності у блоці. За словами Валдіса Домбровскіса, ЄС вивчає механізми, щоб санкції проти Росії не могли бути заблоковані рішенням окремих держав-членів.
Якщо країни все ж знайдуть можливість дійти згоди, одним із ключових питань стануть цілі – на що саме Україна зможе витратити ці гроші. А це ще одне питання, щод якого точаться основні дискусії та згоди поки що немає.
Лідери Європи схиляються до ідеї, що гроші будуть використані для закупівлі озброєнь у європейських виробників. Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляв, що кошти слід використовувати виключно для закупівлі зброї. Франція також наполягає, щоб ця зброя купувалася у європейських виробників. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що "частина цього кредиту" має піти на "закупівлі в Європі та з Європою".
Однак Україна вважає, що Київ має сам визначати, як витрачати кошти.
"Нам потрібна комбінація напрямків. Нам необхідно покривати дефіцит бюджету, а не тільки фінансувати витрати на безпеку та оборону. Це також соціальні зобов'язання українського уряду перед громадянами - такі як пенсії та зарплати працівникам бюджетної сфери", - сказав заступник міністра фінансів України Олександр Кава.
Станом на зараз відомо, що ЄС намагатиметься досягти політичної домовленості щодо використання цих активів на саміті лідерів у Брюсселі, що відбудеться вже 23 жовтня. Але це лише перший крок. І навіть якщо саміт завершиться результативно, додаткові гроші на наступний день не виділять. Однак, якщо лідери ЄС цього тижня подолають свої страхи і домовляться, ЄС розпочне роботу над юридичною пропозицією щодо механізму виділення грошей до другого кварталу наступного року.
Поки що ідея репараційного кредиту залишається на рівні обговорень, учасники яких мають чимало сумнівів і власних поглядів на способи і цілі використання російських коштів.
Одним із ключових факторів невизначеності лишаються побоювання європейських лідерів щодо майбутніх юридичних претензій Росії. Однак фахівці вважають їх необґрунтованими.
"Відповідь (чи зможе Росія подати позов на країни ЄС через мобілізацію чи навіть конфіскацію активів, або надання "репараційного кредиту" Україні, - УНІАН) - ні. І вона дуже просто пояснюється, тому що не існує жодного міжнародного договору, який би встановлював юрисдикцію міжнародного суду по відношенню до Росії стосовно такого характеру суперечки", - вважає експертка "Київської школи економіки" Анни Власюк.
За її словами, міжнародний суд ООН дуже уважно дивиться на кожну справу, яка приходить, і аналізує, чи може взяти її до розгляду, виходячи із положень конкретного договору.
"Є випадки, коли суд не приймає справу, навіть якщо є договір і положення, що відсилають в міжнародний суд ООН. Але конкретне питання, на думку суду, може не покриватися цим договором, тому він відхиляє розгляд цієї справи. Тому у нас навіть немає, відповідно до мого аналізу та аналізу інших колег, іншого договору, який хоча б приблизно давав Росії право позиватися до Міжнародного Суду ООН", - пояснила Власюк.
Американський адвокат Джеймісон Файерстоун також наголосив, що міфи про створення ризиків для фінансової системи ЄС через використання російських коштів є безпідставними.
Він пояснив, що нова пропозиція щодо репараційних кредитів не забирає готівку у Росії, а використовує готівку банку Euroclear, який зараз утримує заморожені активи. І, за його словами, пропонується замінити 176 млрд євро готівки Euroclear на облігації, які випустить ЄС або його країни-члени.
"Ми нічого не забираємо ні в Euroclear, ні в Росії. Баланс Росії в Euroclear залишається незмінним, як і баланс Euroclear. Ні в кого нічого не береться"", - підкреслив Файерстоун.
Він зазначив, що основною перешкодою для впровадження плану є вимога Бельгії та Euroclear щодо відшкодування збитків за ризик, який вони візьмуть на себе, проте експерт вважає, що цей план не створює додаткового ризику ні для кого.
У свою чергу, Брюссель дещо пом’якшив свою риторику щодо можливості надання "репараційного кредиту" Україні останнім часом, проте досі зі своїми побоюваннями розлучитися не може.
"Якби існувало просте рішення, що знімає всі ризики і дає надійні гарантії, що це хороше рішення, його вже б давно застосували. І не лише Бельгія, а вся міжнародна спільнота… Ми не опозиція, але ми звертаємо увагу на те, що використання російських активів має бути юридично бездоганним і не створювати ризиків для фінансової системи ЄС. Ми не повинні завдати більше болю собі, ніж агресору", - заявив посол Бельгії в Україні Люк Якобс 17 жовтня.
Партнери активно обговорюють механізми використання грошей Росії, проте Україна має свої погляди на майбутню позику. Ще б пак, зважаючи на те, що уряд підвищує усі бюджетні видатки у 2026 році, включно з соціальними, досі не маючи впевненості щодо джерел їхнього покриття. Складається враження, ніби при підготовці проєкту головного кошторису країни Кабмін вже зважав на те, що "російські" гроші будуть у нашій кишені.
Міністр фінансів України Сергій Марченко на засіданні G7 наголосив, що "репараційний кредит" має стати одним із основних інструментів забезпечення фінансових потреб України вже з наступного року.
За його словами, непокриті потреби у зовнішньому фінансуванні на 2026–2027 складають близько 60 мільярдів доларів. Основна причина такої "діри" - продовження активних бойових дій. Додатковий же тиск на фінансову систему створюють нещодавні російські атаки на енергетичну інфраструктуру.
"Механізм, який передбачає використання заморожених активів РФ, має стати одним із основних у забезпеченні фінансових потреб України у 2026-2027 роках. Важливо, щоб цей інструмент був безумовним для України та гнучким у визначенні напрямів спрямування коштів", - підкреслив міністр.
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра зазначила, що в разі погодження Європою репараційного кредиту Україна хоче використати ці кошти, у першу чергу, для фінансування оборонних потреб, відновлення енергетичної інфраструктури та виплат компенсацій постраждалим.
"Це практичний механізм тут і зараз, він дає нам змогу фінансувати критичні оборонні потреби, поки триває війна. Також це про майбутні компенсації для українців та всіх, хто постраждав. Адже Україна займає позицію, що частина "репараційного кредиту" має йти на військові потреби, на закупівлю зброї. Але частина має також забезпечити відновлення енергоінфраструктури і також виплати компенсацій постраждалим", - сказала Мудра, додавши, що наразі створюється правова база для виплати цих компенсацій, а компенсаційна комісія запрацює не раніше 2027 року.
Заступниця керівника ОП наголосила, що Україна повинна мати автономію у визначенні цільового використання цих коштів, адже ми краще знаємо потреби фронту.
На її думку, найближчим часом має бути розроблена поетапна модель використання активів, а також фіналізовані усі юридичні, економічні та політичні аспекти цього кредиту. Мудра вважає що залучити до процесу слід і країни поза межами ЄС: Канаду, Японію, Британію, Австралію, Швейцарію.
"Ми формуємо юридичний інструмент для того, щоб потім можна було змусити Росію виплатити компенсацію. Це буде як примусове виконання Росією свого обов’язку виплатити репарації за рахунок усього тіла російських активів", - додала вона.
Незважаючи на далекосяжні плани щодо "репараційного кредиту" і з боку України, і зі сторони ЄС, поки що ця ініціатива лишається лише на рівні дискусій через низку розбіжностей і побоювань серед партнерів. І поки що світла у кінці тунелю, попри оптимістичні заяви ряду чиновників, не видно.
Зокрема, песимізм щодо можливості отримання цих коштів випромінює економіст Олег Пендзин.
"Проти нього категорично виступає зараз Бельгія. А вона є основним тримачем заморожених активів РФ. Передбачалося, що Україні виділять 140 мільярдів євро з подальшим погашенням від майбутніх репарацій, які Росія теоретично може виплачувати Україні по закінченню активної фази бойових дій. На що бельгійці говорять, що питання репарацій є надзвичайно невизначеним", - каже Пендзин у коментарі УНІАН.
Експерт додає і щодо острахів бельгійців перед російськими позовами:
"Урсула фон дер Ляєн зазначає, що це не означає конфіскацію активів, а Бельгія відповідає, що взагалі немає механізму позасудової конфіскації, а суду немає. На сьогодні умовно є розгляд питання щодо трибуналу в Гаазі, але воно не швидке і з ним пов'язано багато юридичних моментів", - зазначив економіст.
Пендзин додав, що Франція теж виступає проти репараційного кредиту, натомість пропонує випустити для України облігації з нульовим купоном, які будуть розповсюджені серед країн ЄС і будуть погашатися за рахунок пошуку коштів у майбутньому або Україною після закінчення війни.
Ба більше, за нинішнім планом ЄС Україна не отримає ці кошти напряму, вважає економіст.
"Європейці мають знайти гроші для купівлі американської зброї для України в межах НАТО, і репараційний кредит мав би бути джерелом, що сформував би фінансовий пакет для купівлі зброї. В будь-якому випадку, ті гроші не прийшли б в Україну, вони прийшли б у вигляді воєнно-технічної допомоги", - сказав він.
Втім, попри наявні сумніви, у інвестиційній групі ICU впевнені, що затвердження репараційного кредиту стане ключовим фактором макрофінансової стійкості України. І за їхніми словами, в отриманні цих коштів майже впевнений український уряд.
"Українські урядовці переконані, що цей кредит буде затверджено, невизначеними залишаються лише часові рамки", - вважають у компанії.
Аналітики зазначили, що в разі підтвердження кредиту Україна отримає гарантії того, що її фіскальні потреби будуть повністю задоволені навіть у випадку несприятливого сценарію затягування війни. А ці гарантії нам конче необхідні. Також завдяки кредиту НБУ мав би можливість повністю контролювати валютний ринок та обмінний курс ще декілька років.
"Зворотна сторона кредиту - в тому, що російські активи планувалося використати на фінансування відбудови України після війни. Однак відсутність альтернативних джерел фондування сьогодні не залишає іншого вибору для України та ЄС, окрім як вже почати використання російських коштів", - додали в ICU.
…Незважаючи на юридичні складнощі та політичні суперечки, ідея репараційного кредиту може стати важливим механізмом підтримки України, хоча поки що - лише теоретичним. Він дозволить ефективно використовувати заморожені російські активи, в першу чергу, для закупівлі озброєння, відновлення енергетики та виплат постраждалим, формально залишаючи власність РФ і мінімізуючи ризики для ЄС.
Найважливіше зараз – аби європейські партнери нарешті відкинули властиву їм обережність, досягли згоди у цьому питанні, визначили пріоритети використання коштів і створили надійну правову основу. Саме цей кредит може стати реальним джерелом фінансування оборони та соціальних потреб України сьогодні і підготувати ґрунт для майбутніх репарацій від Росії.
Катерина Жирій