Неочікувані прогнози: на Заході вже не вірять у швидке зростання економіки України

Міжнародні інституції погіршують очікування щодо української економіки, але українські фахівці навіть такі прогнози називають "оптимістичними". Втім, експерти натякають на наші недооцінені "козирі", які ще себе покажуть.

Світовий банк розчарував українців своїм оновленим прогнозом щодо зростання вітчизняного ВВП, який виявився навіть песимістичнішим за урядові оцінки, закладені у проєкті бюджету-2026. Він його змінив у гірший бік – до 2% за підсумками поточного року, та ті ж 2% на наступний 2026-й. А ще у квітні аналітики інституції пророкували нам зростання на 5,2% у 2026 році… Тепер же ці омріяні 5% вони "перенесли" на 2027 рік.

Причина скепсису – збереження активних військових дій та інші негативні фактори. Втім, "світові банкіри" вказують і на позитивні фактори в українській економці, які втримають нас від падіння у прірву нової економічної кризи.

Прогноз "на око"

Безумовно, під час великої війни не може бути значного економічного зростання. Але й падіння бажано уникнути – і нам це останні роки вдавалося за підтримки партнерів. Особливо на тлі того, що ми свій обвал вже отримали – у 2022 році, а до того – у 2014-15 роках. І вже котрий рік намагаємося до тих старих показників ВВП повернутися. Тому показник зростання економіки важливий – він показує, чи ми ще відновлюємося, чи ми вже перевищили старі показники, чи "падаємо" ще нижче.

Це не робиться задля абстрактної цікавості – від цих розрахунків багато у чому залежить рівень підтримки від тих же донорів, які весь час "повномасштабки" тримають українську економіку "на плаву". І, ось, у жовтні Світовий банк (СБ) видав власні прогнози по Україні та іншим країнам. Для нас вони виявилися невтішними.

Так, у своєму огляді "Економічна ситуація в регіоні Європи та Центральної Азії: робочі місця та процвітання" Світовий банк прогнозує, що у 2025 і 2026 роках зростання ВВП буде лише по 2%, а раніше очікувані темпи у 5% на рік очікуються лише з 2027-го.

"Економічне зростання в Україні, ймовірно, сповільниться до 2% у 2025 році з 2,9% у 2024 році, оскільки тривале вторгнення Росії впливає на інвестиційну та ділову активність", - визнають аналітики банку.

Головними стримуючими факторами банк називає посилення активних військових дій і збільшення імпорту газу, на тлі зменшення власного видобутку через обстріли. А також зупинку "торговельного безвізу" з ЄС і, як наслідок, зменшення українського експорту до ЄС на 5%. Передусім страждатиме ключовий для України аграрний експорт.

"Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5% на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди спрямовується майже 60% поставок України за кордон", - окреслюють проблему у СБ.

Проте не забувають і про позитив. Світовий банк вважає, що головними факторами зростання економіки є і будуть ІТ-послуги, "модернізація сільського господарства", "розширення потужностей харчової переробки" та "підвищення продуктивності праці", що сприятиме "трансформації економіки".

Але що це за "трансформація" та чи можна довіряти таким прогнозам? Як взагалі Світовий банк робить розрахунки, якщо в умовах війни багато даних або неповні, або неточні?

"Уряд надає певну інформацію Світовому банку, але вони мають і власні спостереження. Проте я не зустрічав чіткого роз’яснення, де вони б розписали всі формули, розрахунки. Тому складається враження, що це дуже приблизно порахували. Вирішили, що зростання буде, але буде незначним – "ну хай буде тоді 2%". Якось так, - розмірковує над методологією Світового банку Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД).

Тобто вони просто на око прикинули, чи як?

"Жарти жартами, але виглядає як досить приблизний розрахунок у форматі "нам десь приблизно так здається". Хоча навряд це повністю "на око" - все ж якісь розрахунки там є у основі. Критики таких міжнародних інституцій, які, до речі, отримували Нобелівські премії, якраз на це й звертали увагу – що ці організації не дуже вдаються у розрахунки під час підготовки подібних прогнозів", - продовжує думку експерт.

"Філософія" аналітиків Світового банку, МВФ та подібних інституцій, як вважає економічний експерт, наступна – постійно прогнозувати завершення війни, а потім корегувати такі прогнози. Бо це цивільні організації, які не дуже розуміють як оцінювати ситуацію під час криз – під час війни, ковіду тощо.МФ

"Будь-який їх прогноз починається з фрази "через рік-два війна скінчиться". І коли цей період проходить, але війна не закінчується, то вони просто подовжують цей прогноз, - каже він. – Попередній проноз якраз і базувався на думці, що війна скоро скінчиться. Світовий банк та МВФ це фінансово-економічні аналітичні організації, а не військові, тому так. Оскільки війна продовжується, то вони погіршили прогноз".

Але пан Ус наголошує, що прогноз, насправді, не змінено – він все ще "позитивний". Змінено лише динаміку по ньому.

"Важливо – вони погіршили динаміку прогнозу, але не сам прогноз. Зростання економіки як було, так і залишається у прогнозі. Лише обсяг зростання тепер очікується у 2%. І це вже не корекція після 2022 року. Економіка вже стабілізувалася, вона працює. І важливо у плюс працює, чи у мінус. Світовий банк вважає, що економіка працюватиме у плюс. Не прогнозують суттєвого падіння – ось це для мене головне, - продовжує він. –  Проте фінансове прогнозування це загалом справа невдячна. Достатньо подивитися на всі їхні прогнози з часів ковіду. Результати часто суттєво відмінні і від перших, і від других (вже уточнених) прогнозів".

Експерт також нагадує про "варранти Яресько", якими Україна колись реструктурувала свої борги, і які не дозволяють нам надто "розійтися" з економічним зростанням. Вони діють з 2015 і до 2042 року. Частину боргу нам списали, а на все інше випустили ці папери – варранти. Відповідно до них, якщо зростання ВВП буде понад 2,9% на рік, то Україна повинна сплачувати власникам цих варрантів 15% від зростання. А якщо зростання буде вище за 4%, то сплачувати доведеться вже 40% від зростання економіки.

"Це такий, як кажуть, "податок на зростання". Тому найліпший сценарій зараз, якщо в нас зростання буде до 2,9%. Так і зростання економіки в нас є, і ми нічого нікому не платимо, - посміхається Іван Ус. – З цієї причини я добре ставлюся до прогнозів, де зростання на рівні 2% ВВП. Якби прогнозували, наприклад, 0,5% - то це було б гірше, адже це показувало б невпевненість Світового банку, чи буде зростання, чи не буде. Особисто я погоджуюсь (з висновками банку, - УНІАН) і вважаю, що зростання за підсумками поточного року все ж таки буде".

Проте фінансовий експерт Андрій Шевчишин більш скептичний. Він вважає, що ці 2% відсотки це "найкращий сценарій", а сам він очікує гірших результатів за підсумками року поточного та на рік наступний, якщо активні бойові дії продовжаться.

"Є багато ризиків, які зараз вже реалізуються. Тому навіть ці прогнози Світового банку дещо оптимістичні. Проте додам, що всі ці прогнози дуже ситуативні і "сценарні". Для кожного сценарію, за якими відбуватимуться події, є свої фактори й залежності. Наприклад, є сценарій, по якому ми будемо "їхати" у 2026 році так, як ми "їхали" до вересня 2025-го. У цьому випадку дійсно є шанс, що ми отримаємо зростання у 2% ВВП наступного року", - вважає експерт з фінансів.

Зростання у 2% - "зрада" чи "перемога"  

Андрій Шевчишин наполягає, що ризиків зараз дуже багато, що й обмежує його позитивні очікування.

"Світовий банк змінює прогноз, бо вони закладали (у попередній прогноз, - УНІАН) зупинку бойових дій, або хоча б зниження інтенсивності боїв, але цього не сталося. Отже, реалізуються ризики, які не були раніше у прогнозі закладені. Плюс до цього – в результаті обстрілів в Україні 30% газової інфраструктури  та видобутку "вибито" (зважаючи на регулярні удари вже цей показник може бути суттєво вищим, - УНІАН). Також і "безвіз" товарний з ЄС завершився, а попередній прогноз спирався на те, що тут вдасться вийти на якусь переговорну позицію. Тому свій прогноз, де вони очікували 5% зростання ВВП, вони переглянули до 2%", - погоджується з висновками СБ фахівець з фінансів.

Чому саме 2%? За його приблизними підрахунками, "десь 1,5% зростання ВВП" ми втрачаємо через потребу імпортувати більше газу на піку сезону. Ще стільки ж – через втрату "торгового безвізу" з ЄС.

"Приблизно на 3 мільярди доларів більше буде потреба по газу. А втрата "торгового безвізу" з ЄС також "коштує" близько 1,5% зростання. Таким чином, ми віднімаємо від 5% у попередньому прогнозі ці 3%.  І отримуємо "віртуальні" 2% у прогнозі, - рахує пан Шевчишин. – Проте навіть ці 2% можуть виявитися досить оптимістичними, на тлі агресивних атак РФ проти української енергетичної інфраструктури (у тому числі газу) й логістики (у тому числі портової). Такі атаки можуть ще більше погіршити негативний стан у економіці. Ми можемо й 2% не побачити на кінець цього року. Очікую 1,8%, а може й нижче".

Щодо наступного року фахівець теж не дуже оптимістичний, адже все теж буде залежати від інтенсивності бойових дій, обстрілів та спроможності нашої економіки встояти у поточних умовах.

"Спиратися ця спроможність буде, зокрема, на достатність трудових ресурсів – якою буде міграція. Бо холодні міста без опалення будуть провокувати міграцію, щоб десь перезимувати. В найгіршому випадку може навіть сформуватися новий потік біженців за кордон. Це також буде "вимивати" кошти з країни, адже зароблені в Україні гроші наші громадяни будуть витрачати за кордоном, а не тут", - окреслює ще більше "зради" Андрій Шевчишин, хоча й додає, що "це лише один зі сценаріїв". 

Цей негативний сценарій можливий, на його думку, якщо ми швидко не стабілізуємо енергетичну й логістичну кризи.

"Якщо ці кризи не буде вирішено, то ми будемо змушені значно наростити імпорт (передусім енергетичних товарів), на тлі зниження споживчого попиту. Скоро будуть голосувати у Раді бюджет-2026 – подивимося як він трансформувався на цьому тлі. Отака ситуація. Але, якщо інтенсивність війни спаде – скажімо, через перемир’я, то спрацює інший сценарій. Вивільняться кошти, які можуть бути направлені на інші потреби. Піде відновлення, підуть інвестиції. Але у наш час планування навіть з горизонтом у півроку, а не те що на рік, дуже важке. Останній обстріл енергетики це наочно показав", - завершує пан Шевчишин.

Іван Ус з песимістичними очікуваннями не погоджується, хоча й визнає ситуацію "складною". Все ж ці 2% і на 2025-й, і на 2026-й роки – це багато чи мало? Зокрема – у порівнянні з урядовими прогнозами, на яких базується проєкт бюджету, який вже незабаром планують голосувати народні депутати.

"2% на цей та поточний рік від Світового банку це нижче, ніж очікує уряд. В уряді прогнозують 2,4% зростання нашої економіки на наступний рік. Різниця, бо у Світовому банку не можуть просто скопіювати чужі прогнози – потрібно хоч якось відрізнятися. Тут головне питання взагалі доцільності таких прогнозів, бо економіка і без війни має різні тенденції, а зараз взагалі ніхто не знає, як ми пройдемо зимовий період", - зауважує дослідник з НІСД.  

Щодо згаданих у звіті СБ та Андрієм Шевчишиним ризиків, які будуть тиснути на нашу економіку, Іван Ус в цілому згоден, але робить інші акценти.

"В цілому, погоджуюсь зі Світовим банком. Але впливають на ситуацію не лише внутрішні фактори. Потрібно дивитися й на світову кон’юнктуру щодо експорту. Ми зараз відчуваємо скорочення експортних надходжень, наприклад, - надає експерт розрахунки. –  У грошах експорт за 8 місяців скоротився на 4%, а фізично він скоротився на 23%. Оце значно більше мене хвилює. Якщо у грошах експорт скорочується, а обсяги залишаються, то це не так страшно, адже не означає, що ми менше постачаємо. А ось якщо ми майже на чверть менше фізично постачаємо продукції на експорт, як у цьому році, то це провокує побоювання, як ми зможемо пройти наступний рік".

А щодо "торгового безвізу" з ЄС пан Ус наполягає, що падіння нашого експорту саме від цього фактору не настільки радикальне і вітчизняний бізнес навчився з цими обмеженнями працювати. Тим паче, що нещодавно ЄС розширив перелік експортних квот на ряд українських товарів.

"Проблеми з сусідами в нас почалися ще 2023 року, коли почали блокувати наш кордон. Зараз ЄС принаймні виходить на бачення майбутньої торгівельної угоди з Україною як доповнення до того, що було прийнято 2014 року. Бо діюча Угода про Асоціацію базується на розрахунках за 2010-12 роки, що було дуже давно і безумовно потребує оновлення", - продовжує науковець.

Іван Ус наполягає також, що не лише негатив є у звіті Світового банку. І Андрій Шевчишин тут з ним погоджується. Питання лише у тому, яким у результаті буде баланс – у "плюс", чи у "мінус" для вітчизняної економіки.

"Вибуховий" позитив

Як вище зазначалося, Світовий банк в якості "позитиву" вказує на ІТ-послуги, модернізацію аграрного й харчового виробництва, та на загальну "трансформацію" промисловості, маючи на увазі адаптацію до нових умов. Як це все оцінюють експерти? Андрій Шевчишин визнає, що ці фактори є, але все одно вкрай скептичний щодо їх позитивного впливу на загальну ситуацію.

"Я у цих галузях не бачу позитивних зворушень. По ІТ-сектору – я вже не можу сказати, що він у нас такий дуже класний. У цій галузі йде масштабна трансформація. У тому числі й через залучення штучного інтелекту, який заміняє все більше функцій (людини-програміста, - УНІАН). І є багато компаній, які релокувалися в інші країни через війну та мобілізацію. Переїхали, сховалися й сидять там, працюючи віддалено, - розводить він руками. – Сільське господарство – лише збіжжя займає майже 40% нашого експорту. Але тут вирішальним фактором буде врожай, а ніхто не знає яким він буде 2026 року".

Пан Шевчишин наполягає, що врожай матиме дуже значний – "можливо вирішальний" – вплив на економіку країни.

"Вважається, що врожаї йдуть циклами – якщо два роки врожаї погані, то на третій буде вже нормальний. А в нас якраз два роки врожаї погані. Тому у 2026 році можна очікувати виходу цього циклу на гарний показник. Але для гарного врожаю потрібні добрива, робочі руки, пальне-мастило й якісний посівний матеріал. Чи будуть аграрії всім забезпечені та якими будуть площі для посівів наступного року – подивимось. Як і на погодний фактор", - зауважує фахівець з фінансів.

І тут важливо згадати про інші фактори, які матимуть більший позитивний вплив на економіку. Передусім це державна підтримка, бо саме держава є розпорядником коштів, отриманих від донорів. Від того, на що саме та на кого – ІТ, аграрка, енергетика тощо – буде направлена державна підтримка, залежатиме дуже багато.

"Підтримати зростання ВВП зможе перерозподіл видатків через бюджет, для стимулювання економіки. Там вже закладається підвищення зарплат військовим та загалом по країні, інші бюджетні витрати теж збільшують, - пояснює фінансовий аналітик. –  Підвищення зарплат та загальне стимулювання з бюджету збільшуватиме платоспроможність населення й бізнесу. Вони використовуватимуть ці кошти всередині країни, що й підтримуватиме економіку. Плюс надходження коштів від наших партнерів, які теж перенаправлятимуться на споживання".

Ще один фактор – "відбілювання економіки". Мається на увазі робота уряду щодо виведення бізнесу та капіталів населення з "тіні".

"Багато законопроєктів буде направлено на "відбілювання" економіки. Подивимось на результати. А, ось, що насправді може стати ключовим фактором зростання економіки, то це MilTech – військово-промисловий комплекс. Президент спирається на цифри, що потенціал зростання галузі - вже 35 мільярдів доларів на рік. А наступного року MilTech теж буде зростати, - обнадіює пан Шевчишин. – У цьому році вітчизняна економіка покаже десь 200 мільярдів доларів номінального ВВП. На наступний рік ВВП очікується у 10,3 трильйона гривень або приблизно 225 мільярдів доларів за курсом 45 гривень за долар, зазначеному у пропозиціях до бюджету. Тобто галузь MilTech може сягнути 15% ВВП. Це реальний такий "буст" та посилення, який може підтримати економіку".

Проте для ВПК теж потрібна стабільна енергетика, логістика, достатність імпортних комплектуючих та інші фактори, від яких залежить його результативність. Тим не менш, експерт наполягає, що "саме MilTech виглядає як потенційний фактор для зростання".

Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, цілком з цим згодний, але пропонує не переоцінювати MilTech.

"Наша зброя отримує не теоретичні, а реальні виклики, що є кращою "рекламою". Ця війна обвалила вартість російського озброєння. Коли казали, що Київ Росія захопить "за чотири дні", а всю Україну "за 2 місяці" – це була саме ринкова оцінка наших та російських озброєнь. І тепер ринок каже, що, "так, те що є в Україні, більш ефективне". Ми б не хотіли такої "реклами", але все одно її отримали, - наполягає пан Ус. – Передусім мова про дрони, які є високотехнологічною продукцією, на яку є попит, передусім, у Європі, де відчувають російські провокації".

Західний бізнес, з його слів, вже прямо закликає свої уряди "вирішити питання з російськими дронами швидко й ефективно". А кращого засобу за співвідношенням ціна/якість, ніж українські "антидрони" зараз немає.

Іван Ус відмічає, що ми й раніше були присутні на світовому ринку озброєнь.

"Може не були "зірками", але рядовим гравцем точно були завжди. Проте "рекламу" нам робили хіба що скандали, як колись історія з українською "Кольчугою" у Іраку – це було коли США готувалися до війни з Іраком, - пригадує експерт. – Я проходив у 2004 році стажування у профільному комітеті Верховної Ради і мені там тоді пояснили, що лише завдяки тому скандалу світ взагалі дізнався, що в нас були оті гарні "Кольчуги". Це дійсно була непогана реклама для нашого озброєння, попри все. І зараз всі ці старі наробітки отримають "нове дихання" у експорті. Тепер вже всі захочуть мати українські озброєння".

Він вважає, що тепер українці будуть навчати європейців, а не навпаки.

"Якщо до 2022 року українці на навчаннях вчилися у натовців, то тепер українці самі стали лекторами для військових з країн НАТО. Проте навряд частка ВПК буде зараз провідною у нашому експорті, - додає трохи скепсису науковець. – Оцінити перспективи експорту озброєнь важко. Воно у звітах проходить як "93 стаття експорту", інформація за якою закрита".

Дійсно, а якою може бути частка експорту озброєнь? На піку своїх можливостей український ВПК мав обсяг експорту у 1 мільярд доларів на рік і після відновлення експорту зараз, як очікують фахівці з озброєнь, Україна швидко цей показник надолужить.

"Давайте порівняємо. За 8 місяців поточного року Україна експортувала товарів на 26 мільярдів доларів. Десь 35 мільярдів буде на момент завершення року. Виходить, що ми можемо розраховувати на 1/35 частку від експорту озброєнь, якщо ці прогнози про 1 мільярд доларів справдяться. Це не найгірший показник. З експортом сільськогосподарських і харчових продуктів, звісно, не зрівняється – ми отримали за них 14,6 мільярда доларів за 8 місяців. Але з деревообрбкою або навіть з металургією експорт ВПК цілком зможе посперечатися – там було 1 та 3 мільярди доларів відповідно", - рахує разом з УНІАН Іван Ус.

Тобто, саме експорт озброєнь навряд стане вирішальним чинником для підтримки економіки, проте внутрішнє виробництво на потреби війська неодмінно покаже себе більш потужно. Адже у 1991 році український ВПК оцінювали у 40 мільярдів доларів – і зараз ми фактично виходимо на ці ж показники. Хоча й долар з того часу теж вже втратив у ціні, це все одно дуже значний фактор, з чим погоджуються обидва експерти. Як і з тим, що Україна залишається потужним аграрним виробником, має розвинуту галузь ІТ та все інше, що згадує Світовий банк у своєму звіті.

"Цей весь позитив, безумовно, присутній. Україна лишається світовим лідером по експорту соняшникової олії, до прикладу. Так, зараз в нас частка 20% ринку, а не 40%, як це було у 2020 році, але ми все ще "країна №1" по соняшниковій олії у світі. А це вже продукт переробки", - завершує думку Іван Ус, натякаючи на те, що Україні все більше робить ставку на продукцію з більшою доданою вартістю (як у сільському господарстві, так і у промисловості – ті ж дрони).

Наприкінці 2025 року в українській економіці склалася не найкраща ситуація. Але й не катастрофічна. Принаймні, доки є підтримка від партнерів. А ця підтримка буде, бо якщо вона зупиниться й Україна перестане чинити опір, вся російська "орда" піде грабувати й руйнувати вже "ситу" мирну Європу.

На цьому тлі, погіршення Світовим банком прогнозів зростання ВВП до 2% на поточний та наступний роки не є гарною новиною. Але навіть найгірші на сьогодні сценарії не пророкують значного падіння економіки. Що, під час найбільшої війни на континенті після Другої світової, саме по собі є значним досягненням.

Зменшення прогнозу це не стільки "обвал" ВВП, скільки зміна підходів – від очікування швидкого миру до більш реалістичного прогнозу про продовження війни у наступному році. Це не "зрада" і не "перемога". Це констатація того, що все буде йти так, як йде, з усіма ризиками, але й без капітуляції.

УНІАН в Google News