Промислові висновки року: старі проблеми нової індустріалізації

2022 рік приніс промисловості втрати, які поки що компенсувати не вдалося. Але 2023 рік показав, що є "драйвером" економіки під час війни. У виробництві лідером став ОПК, а у галузі послуг – ІТ. 2024 рік Україна зустрічає на етапі нової індустріалізації.

Від погляду на офіційну статистику промисловості може здатися, що все погано, і зростання немає. Але це не зовсім так. Просто головні зміни сталися не в об’ємах, а у структурі промисловості. Інакше, як країні вдалося випередити всі прогнози щодо зростання ВВП аж у 8 разів, про що ми писали раніше?

Правильно, відповідь потрібно шукати у найбільш таємничій галузі вітчизняної промисловості – оборонно-промисловому комплексі (ОПК). Крім того, вітчизняну економіку підтримала галузь послуг – ІТ, зокрема.

Наскільки все погано?

За даними Держстату, протягом 9 місяців 2023 року (останні на сьогодні дані) промисловість зросла лише на 2,4%. Після падіння на 36% за результатами 2022 року, цей показник виглядає вкрай недостатнім, хоча є близьким до "нормального" стану української промисловості. Зростання у діапазоні 1-3% зберігалося усі останні роки, окрім кризових 2015 (-14%) та 2020-го (-6%).

Міністерство економіки більш оптимістичне і вважає, що у ІІІ кварталі 2023 року обсяг промислового виробництва збільшився на 13,7% у реальному вираженні. Втім, у вересні 2023 року обсяг ринку промислових товарів досяг лише 68% від довоєнного рівня.

Вересень дійсно був успішним з показником зростання промисловості у 11% (за версією Держстату), що відображає як низьку порівняльну базу минулої осені, так і зростання завдяки "зерновому коридору". Тобто, занепад промисловості вдалось зупинити, але відновлення поки що невеличке і спостерігається лише в окремих секторах.

Традиційно, українська промисловість спиралася на "три кити" – металургію, видобування корисних копалин та аграрно-промисловий комплекс (АПК). "Старі" індустрії залишаються "ядром" української промисловості і важливим джерелом експортних прибутків, але вплив їх на економіку скорочується.

"Відновлення промислового сектору економіки України відбувається, насамперед, за рахунок нарощування обсягів виробництва продукції оборонного призначення. Український ОПК набирає обертів, ми вже можемо виробляти більше озброєння, ніж це передбачають чинні контракти", - відповіли на запит УНІАН у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості.

"Війна внесла серйозні корективи в структуру економіки. До прикладу, значно погіршилися показники підприємств гірничо‐металургійного сектору, хімічної промисловості України, дуже постраждала будівельна галузь, - вважає директор "Української бронетехніки" Владислав Бельбас. - Попри все, за офіційними даними, українська економіка демонструє зростання порівняно з 2022 роком. Велика кількість виробництв стабілізувалися, завершили процеси релокації, вибудували нові логістичні зв’язки та розпочали системне виробництво". 

На думку Владислава Бельбаса, окрім ОПК, найбільший внесок у відновлення економіки у 2023 році зробила аграрна галузь. Незважаючи навіть на втрату частини земельного фонду, проблеми з експортом та логістикою.

"Три старих кити"

Найбільш впливовою зі "старих" галузей зараз є аграрка. За даними асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), у 2023 році ми отримали великий врожай: 60,8 млн тонн зернових (+10% в порівнянні з минулим роком), 20,7 млн тонн олійних культур (+18%), 11,7 млн тонн цукрового буряку (+29%).  У тваринництві теж є мінімальне зростання – на 3%, хоча це все ще на 9% менше, ніж до російської навали. І така картина майже всюди – зростання є, але нижче рівня "мирного" 2021 року на 10-30%.

Станом на сьогодні в усьому аграрному комплексі промисловості лише цукровий буряк перевищив показники 2021 року. Через те, що на окупованих територіях його практично не вирощували. Всі інші аграрні галузі у "мінусі" в порівнянні з 2021 роком, але у "плюсі" на тлі 2022-го.

Особливо депресивним був початок 2023 року, але цю ситуацію змінив старт "зернового коридору", який восени вийшов на обсяги у 10 млн тонн пропущених вантажів за 4 місяці, за підрахунками Мінінфраструктури. Це дозволило фермерам збільшити заробітки, зокрема і для купівлі землі, ринок якої розширюється наступного року..

Але і "коридор", і ринок землі дадуть справжні результати лише у 2024 році, коли буде остаточно подолана як морська блокада зі сторони РФ, так і "сухопутна" - на кордоні з Польщею та Словаччиною. І це стосується не лише АПК. Восени "зерновий коридор" став ще й "металевим", бо саме метали стали другою за обсягами категорією морських вантажів.

Металургія зазнала найбільшого серед усіх галузей української економіки удару від росіян, оскільки ключові підприємства знаходились на Сході та Півдні. Особливо болісною стала втрата Маріуполя та "Азовсталі". Через це у березні 2022 року галузь "впала" одразу на 53%. Падіння закінчилось лише наприкінці 2022 року. У поточному році динаміка була майже нульовою до літа-осені 2023 року, коли й запустили "коридор". А ось у вересні зростання досягло вже 46% у порівнянні з вереснем 2022 року.  

Втім, через "низький старт" початку року, виробництво в металургії та випуск готових металевих виробів впав на 3,6% за період січень-вересень. Тобто, завдяки "коридору" зростання є, але "відіграти" втрати минулого року поки що не вдається. Відновлення відкладається на 2024 рік.

Додає проблем ще й зниження попиту на метал у світі, через що продажі знижуються не лише у наших виробників. У Польщі, наприклад, виробництво сталі у листопаді впало на 9,7%. Тому у наступному році в українській металургії варто очікувати відновлення, але з меншою динамікою, ніж хотілося б.

Схожа ситуація у видобувній промисловості, де головні активи також знаходились на Сході та Півдні. Наприклад, за підрахунками Держстату, добування металевих руд за вересень становило лише 37% від показників 2016 року, кам’яного та бурого вугілля – 68%.

Обробна індустрія загалом складає 68% від показників вересня 2016 року і приблизно на третину менша від показників 2021-го. За оцінками Мінекономіки, найгірше становище у виробництві коксу та нафтопродуктів – лише 22% довоєнного рівня. Найкраще ж себе почуває нафтогазова промисловость з рівнем відновлення 92-93% від рівня 2021 року.

Якщо все так погано, то як наша економіка встояла біля прірви 2023-го? Лише завдяки Заходу? Не зовсім. Одним зі "стовпів" вітчизняної економіки під час війни стала галузь послуг.

"Незламний" український софт

За інформацією Мінекономіки, внутрішній товарообіг у вересні 2023 року досяг 93% довоєнного рівня, а протягом третього кварталу зріс майже на 20%. І це зростання продовжується зараз, що свідчить про зростання роздрібної торгівлі як галузі.

"ІТ-індустрія відіграє значну роль у структурі експорту України, яка за даними каталогу Incredible Tech складає 4.6% від загального об’єму експорту та майже 46% від всього експорту послуг. З 2010 року цей показник виріс у понад 20 разів", - розповідає Марія Шевчук.

Попри всі складнощі війни, ІТ-сектор виявив стійкість та втримав позиції на глобальному ринку. Втім, через зниження світового попиту та внутрішні ризики (зокрема, через мобілізацію) у 2023 році стан цієї галузі погіршився, і вона перестала рости вперше за декілька десятирічь.  

"Станом на минулий рік експорт ІТ-індустрії складав $7,34 млрд. До цього періоду експорт  щороку зростав у середньому на 20-30%. Падіння обсягів експорту ІТ-послуг у першому півріччі 2023 року на 9,3% можна сприймати як відображення впливу війни на певні аспекти бізнесу, - зазначає директорка Асоціації ІТ Ukraine, але вона не втрачає оптимізму. – Однак, той факт, що у 2023 році обсяг експорту зріс у порівнянні з довоєнним першим півріччям 2021 року, свідчить про високу адаптивність ІТ-бізнесу. Це також є позитивним сигналом про те, що ІТ-індустрія поступово адаптується до нових умов і відновлюється".

За її словами, більшість українських ІТ-компаній вже пристосувалися до сучасних реалій.

"34,3% відсотки компаній успішно адаптувалися, більше ніж 43% - прогнозували зростання обсягів бізнесу у 2022 та 2023 роках, а 61,3% - стверджували, що працюють стабільно, хоча подолали не всі виклики. 82% IT-компаній на 10% збільшили виплати у 2023-му році, - наводить пані Шевчук дані опитування асоціації. – На ІТ-спеціальності вступила рекордна кількість студентів – 58,5 тисяч. Тож, технологічну сферу можна вважати однією із тих, яка має всі шанси стати "драйвером" економіки й у 2024 році".

Подібні оцінки розділяє і Владислав Бельбас.

"ІТ-сектору вдалося зберегти високі економічні показники, але, за оцінками профільних асоціацій, за підсумками року вперше за 32 роки він не продемонструє зростання, - каже він, відзначаючи важливість ІТ для оборонно-промислового комплексу. – Саме завдяки вихідцям з цієї галузі ми сьогодні маємо багато нових компаній, які працюють в оборонному секторі. Більшість виробників безпілотників, виробників систем РЕБ – це вихідці з ІТ".

За його словами, айтівці - гнучкі, досвідчені у бізнесі, швидко будують операційно стабільні компанії, які вже мають налагоджені процеси, розуміють як розробляється і виробляється продукція.

"Це дуже важлива позитивна сторона, яку айтівці привносять в наш ОПК, - каже він, і нагадує, що лише ставка на інновації може дати Україні шанси на перемогу. – Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у статті для The Economist говорив, що нам треба "винаходити порох", винаходити щось нове і особливе. На мою думку, саме цим зараз займаються наші виробники, які постійно намагаються щось нове винаходити, пропонувати".

Як бачимо, головним трендом 2023 року було не зростання якоїсь окремої галузі (хоча друга половина року перевершила будь-які прогнози), а саме синергія та кооперація індустрій. ІТ та галузь послуг в цілому дали українським зброярам нової генерації досвід та ділову інфраструктуру, металурги та інші промисловці – матеріали, а завдяки аграріям виник "зерновий коридор". Картинка склалася. Залишається подивитися на здобутки зброярів.

Досягнення української "оборонки"

Синергія, діловий клімат – це все теорія. А які практичні здобутки 2023 року має український ОПК? Олександр Камишін, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, стверджує, що одним з таких здобутків є виробництво 50 тисяч FPV-дронів лише у грудні. План по всіх дронах на 2024 рік – 600 тис. одиниць, хоча президент вимагає 1 мільйон. З них мінімум 10 тисяч - ударні дрони середньої дальності і ще 1 тисяча – БПЛА великої дальності (понад 1000 км). Плюс боєприпаси до них.

"Ми зараз маємо більше 50 виробників боєприпасів для дронів, як державних, так і приватних, здатних виробляти боєприпаси вагою від 300 грамів до 10 кілограмів різних видів, - розповів міністр під час прес-конференції. – Боєприпаси для дронів повинні виготовлятися в заводських умовах, а не в окопах. І заводи до цього готові".

"Ці цифри реальні у контексті виробничих спроможностей. Таку кількість дійсно можна виготовити, якщо будуть замовлення, контракти та передоплата, - розповідають УНІАН у Мінстратегпромі. – За 2023 рік спроможності нашого ОПК виросли утричі (по деяким позиціям мова йде про десятки разів "плюсу"), а у 2024-му - виростуть у шість разів у порівнянні з цим роком".

На наше прохання Мінстратегпром зробив свій перелік досягнень галузі 2023 року:

- ефективне функціонування підприємств ОПК в умовах постійних обстрілів;

- реформування "Укроборонпрому" з державного концерну в акціонерне товариство, що дало змогу створювати спільні підприємства з іноземними партнерами;

- створення першого спільного підприємства з німецьким концерном Rheinmetall;

- старт виробництва власної далекобійної зброї;

- досягнення значних успіхів у переході від озброєнь радянського зразка до озброєнь стандарту НАТО;

- реалізація програми FrankenSAM як один із прикладів щодо попереднього пункту. Це виробництво ППО спільно з США шляхом створення гібридних рішень у поєднанні радянських та натовських елементів;

- нарощування виробничих спроможностей підприємств ОПК загалом.

"Власне виробництво дронів та роботизованих систем – наша сильна сторона, і ми бачимо, яку роль вони відіграють у цій війні. Саме дрони можуть змінити хід війни. І це один з пріоритетних напрямків для українського ОПК, - впевнені у стратегічному відомстві. – Процес нарощення потужностей триває з усіх напрямків роботи ОПК, пріоритети станом на зараз – виробництво боєприпасів, безпілотних систем та ракетного озброєння".

За інформацією міністерства, за три квартали 2023-го "Укроборонпром" збільшив випуск продукції на 62% порівняно з минулим роком.

"Ще більше виросли приватні виробники, як і загальна частка приватного бізнесу в ОПК - їх стало вчетверо більше", - кажуть нам у відомстві.

"Саме приватні виробники стали "драйверами" розвитку галузі", - вважає Владислав Бельбас. Бізнес штовхає державний сектор до змін.

Він також відзначає важливість FPV та морських дронів, як нових видів зброї, що змінили хід військових дій на суші і на морі. Саме завдяки цьому російські кораблі-ракетоносії втекли до дальніх гаваней, що знизило інтенсивність ракетних обстрілів по Україні, розвантажило ППО. Без дронів "зерновий коридор" просто не відбувся б. А дрони – не з’явилися б без кооперації держави та приватних виробників. 

Нові приватні індустрії

Приватний сектор ОПК дійсно стрімко розвивається під час війни.

"Вважаю дуже важливим для промисловості та ОПК проєкт "Армія дронів" від Мінцифри та Держспецзв’язку. Під нього була відповідна постанова уряду, яка надавала змогу виробникам отримувати 25% прибутку. І саме це спричинило зростання кількості виробників безпілотників у геометричній прогресії за дуже короткий період часу", - акцентує увагу директор "Української бронетехніки", оскільки раніше держава закуповувала зброю на межі рентабельності, без прибутку, який би можна було вкласти у розвиток виробництва.

"Виникає питання, чому така практика не застосовується до інших виробників зброї? Чому ми досі маємо всі ці проблеми з Державною аудиторською службою (ДАСУ), паралельні постанови Кабінету міністрів, які не можуть сформулювати, систематизувати стратегію реалізацію оборонних закупівель? – задає риторичні питання пан Бельбас. - Дуже сподіваюся, що успішний досвід цього проєкту в наступному році врахують і застосують до виробників боєприпасів чи іншої зброї".

Саме старт вітчизняного виробництва снарядів фахівець називає другим після дронів визначним досягненням 2023 року.

"В Україні ніколи не було виробництва боєприпасів, крім Луганського патронного заводу, який був втрачений ще в 2014 році. Організація розробки і виробництва снарядів - це і є велика заслуга 2023 року, - стверджує він. – Український ОПК організував і наростив значні обсяги виробництва боєприпасів. Це те, що є ключовою точкою докладання зусиль".

На третє місце у своєму рейтингу досягнень українського ОПК у 2023 році Владислав Бельбас поставив авіаційний "Нептун".

"Безперечно, знаковою подією стало використання ракет "Нептун" авіаційного базування. Наявність крилатих ракет такого типу - це досить суттєвий крок в системах озброєння країни", - каже він.

"До війни ми були сконцентровані на експортних контрактах. У тому числі робили спільно з КБ "Луч" комплекс "Вільха", які в достатній кількості змінили б хід війни. Головна задача, яка стояла перед "Українською бронетехнікою" на 2022 рік – стабілізуватися, релокуватися, реорганізувати виробництво, скомплектувати персонал. Ми з нею впоралися, - розповідає власний досвід директор "Української бронетехніки". – Задача 2023 року була запустити серійне виробництво кабіни до САУ "Богдани", масштабувати серійне виробництво "Новаторів" (український бронеавтомобіль – УНІАН). Зокрема, "Новатору-2", який розрахований на 10 місць для бійців".

За його словами, важливо, що у цьому році компанія вийшла на серійні обсяги виробництва мінометів і розпочала спільне виробництво боєприпасів з трьома країнами НАТО.

Досягнення є як у державному, так і у приватному секторі. Але які є проблеми?

Старі хвороби нових індустрій

Як бачимо з попереднього розділу, навіть у оновлених індустрій залишаються старі проблеми – "кадровий голод", проблема дозволів від держави, складнощі з отриманням фінансування та тиск правоохоронних органів. А  також "перекіс" на користь імпорту, замість більшої підтримки вітчизняних виробників.

Владислав Бельбас відзначає, що зараз з боку держави надається завелика перевага імпорту, навіть у випадках, коли є українські аналоги.

"Простий приклад. Експлуатантові потрібна протидронна рушниця – привезли західну. Передали – немає ані супроводження, ані навчання. Зробили український аналог – приїхали представники розробника до військових, просиділи місяць в окопах, протестували, навчили. У разі потреби організували виїзне сервісне обслуговування. Звісно, експлуатантові другий варіант зручніший, бо забезпечує безперебійну роботу", - пояснює він.

Проблеми з кадрами, як каже топ-менеджер "Української бронетехніки", виникають у тому числі й через мобілізацію, коли персонал забирають з підприємств ОПК навіть попри систему бронювання та постанови Уряду. А з фінансуванням допомогло б створення програми на зразок "Доступні кредити 5-7-9", але саме для виробників зброї, чого досі не зроблено. Бізнесу дуже потрібні обігові кошти та інвестиції у виробництво.

Щодо регулювання галузі та дозволів, то він наводить у приклад Туреччину. 

"У Туреччині підприємства ОПК можуть безкоштовно отримати землю, гроші на будівництво та обігові кошти на запуск виробництва. Це, звісно, позика – вона повертається, - пояснює топ-менеджер. – На жаль, навіть на кінець другого року війни в Україні нічого такого нема. І дуже хотілося б, щоб у 2024 році ситуація змінилася".

Перевірки є ще однією проблемою під час війни.

"Хотілося б менше безглуздого тиску правоохоронців. Безперечно, контроль має бути, але він має бути розумним. Ми демократичне суспільство з можливістю вибудувати механізми цивільного прозорого контрою за закупівлями. Не обов’язково перетворювати все в правоохороний фарс. - каже директор "Української бронетехніки". – Яскравий приклад – ситуація з ДАСУ, яка продовжує "кошмарити" підприємства через отримання прибутку з держзакупівель, Я переконаний, майбутнє українського ОПК за приватним сектором. Але і приватне, і державне підприємство – це все ж бізнес, який створений з метою отримання прибутку".

Схожі проблеми, зокрема з мобілізацією, визнають  і в інших галузях.

"IT-галузь може стати "драйвером" відновлення економіки, але для цього потрібна підтримка як з боку держави, так і з боку приватного сектору. Зокрема, можливість тимчасового виїзду core staff (основного персоналу, - УНІАН) щоб утримувати існуючих та знаходити нових клієнтів, - описує ситуацію Марія Шевчук з ІТ Ukraine. – Є також потреба у бронюванні від мобілізації ключових співробітників. Процедура працює, але не досконало".

За її словами, на сьогодні в ІТ-індустрії заброньовано лише 1% від загальної кількості фахівців або 3500 осіб з 360 000, що працюють у галузі. Тісна співпраця з владою, на її думку, є основою для створення сприятливих умов з розвитку галузі.

Ці ідеї поділяють в Уряді, де налаштовані більш оптимістично щодо умов у приватному секторі.

"Мінстратегпром працює над підсиленням як державних, так і приватних виробників, над їх спільною роботою по виготовленню окремих видів озброєння, - кажуть нам у міністерстві, відзначаючи, що співпраця з приватним сектором вже є досить ефективною. – На початку повномасштабного вторгнення лише 20% оборонного сектору становили приватні компанії. Станом на зараз з близько 500 підприємств ОПК державних – лише п'ята частина".

У відомстві впевнені, що виробники готові до нових контрактів з Міноборони, щоб постачати більше озброєння для фронту.

"Наша головна задача тепер – забезпечити достатній рівень фінансування для закупівлі", - кажуть там, не уточнюючи де саме брати це фінансування.

Владислав Бельбас теж відзначає, що держава не відмовляється від діалогу.

"Нещодавно в Міноборони відбулася нарада під головуванням міністрів Рустема Умерова та Олександра Камишіна, де задекларувалося кардинальна зміна стратегії. Вона передбачає, що, в першу чергу, будуть залучатися внутрішні виробники, а потім тільки імпорт. І це дуже позитивний сигнал", - ділиться враженнями директор "Української бронетехніки" і зазначає, що має великі очікування щодо співпраці з державою у 2024 році.

У передчутті нового року

У профільному міністерстві теж мають амбітні плани на наступний рік. Там очікують нових довготривалих оборонних контрактів як з державними, так і з приватними виробниками, що забезпечить функціонування вже розгорнутих виробничих потужностей.

"У 2024 році пріоритетними є напрямки виготовлення боєприпасів, безпілотних літальних апаратів, ракетного озброєння, - кажуть нам у Мінстратегпромі. – Прогнозуємо шестикратний ріст виробництва оборонно-промислового комплексу України у 2024 році проти 2023-го".

Владислав Бельбас сподівається на покращення бізнес-клімату в державі та розвиток співпраці з виробниками з-за кордону. Ця співпраця вже задекларована на форумі DFNC1, який відбувся ще у вересні, і який зібрав в Україні під час війни представників 252 оборонних компаній з 30 країн світу.

"Вже сформований напрям розвитку. Аналогічний форум, який пройшов в листопаді у США, свідчить про закріплення позицій, - пояснює він. – Ми можемо констатувати, що оборонна індустрія ЄС та США максимально налаштовані на співпрацю з нами, і це те, чого не було ані у 2022, ані в першій половині 2023 року. Прихід західних компаній на наш ринок може стати серйозним поштовхом до залучення коштів і технологій у наш ОПК".

Він вважає, що, попри песимізм у суспільстві, ситуація у ОПК та промисловості в цілому покращується у 2023 році, і це себе ще покаже. Бо підприємства розвиваються, є конкретні плани та контракти на 2024 рік.

"Ситуація кардинально відрізняється не тільки від 2022-2023, а й навіть від довоєнних 2019-2021 років, - каже топ-менеджер. – Ключовими проектами у 2024 році, думаю, буде розвиток артилерії. А саме, кількісне нарощення виробництва артилерійських систем, САУ "Богдана", мінометів і мінометних пострілів. Дуже сподіваюся, що у наступному році в Україні з’явиться власна система ППО".

Про свої очікування від 2024 року нам розповіли і айтівці.

"Проєкти, які можуть стати пріоритетними для українського IT, це – кібербезпека, EdTech,  MedTech, AI, машинне навчання, - перелічує плани на майбутнє Марія Шевчук. – Україна вже є лідером у GovTech – рішеннях для діджиталізації державних та муніципальних сервісів. Стрімко розвиваються напрямки E-commerce, Cyber Tech, Cyber Security, Health Tech. Україна продовжує нарощувати експертизу в найбільш трендових технологіях на світовому ринку: AR, Data science, BlockChain тощо. Війна додала нові пріоритетні напрямки з Defence Tech".

Українська промисловість (як "старі", так і "нові" галузі) досягли протягом 2023 року головного – стабільності. Занепад сповільнено, а подекуди йде зростання навіть у порівнянні з "мирним" 2021 роком. Таким чином, хоч і з втратами, але наші ключові галузі вижили під час найгострішої фази війни. Основне відновлення очікується саме протягом 2024 року.

Головною надією тепер є "нові індустрії", які вже себе оновили та адаптувалися до умов військового часу. Це, перш за все, державний та приватний ОПК. А також ІТ, яке за експортними показниками випереджає металургію, хоча й поступається аграрці. Але головне – саме "цифра" може оптимізувати інші галузі і дійсно створити нові промислові індустрії у вигляді синергії.

Втім, як бачимо, не лише війна стримує розвиток промисловості. Проблеми з дозволами та фінансуванням, тиск правоохоронців, а також складнощі зі збереженням кадрів – ось проблеми, які мають бути подолані протягом 2024 року щоб прискорити відновлення промисловості та всієї економіки.  

Андрій Попов

УНІАН в Google News