Пекін зіштовхнувся із жорсткою демографічною кризою, яку сам і спровокував пів століття тому.
Населення Китаю скорочується темпами, подібних до яких не було вже кілька десятиліть. Суттєво зменшилося зокрема населення працездатного віку, що в перспективі підвищить витрати на робочу силу та вартість промислових товарів.
В Китаї кількість працездатних осіб віком від 16 до 59 років скорочується вже багато років. В 2025 році їх залишилося приблизно 60,6% від загальної чисельності населення, порівняно з понад 70% десятиліттям раніше, пише Bloomberg.
Дана тенденція може підірвати довгостроковий потенціал зростання Китаю та зменшити ймовірність того, що його економіка перевершить економіку США, особливо з урахуванням прогнозованого збільшення населення Штатів.
Менша кількість людей, які створюють сім'ї, також негативно вплине на довгостроковий попит на житло, що матиме потенційні негативні наслідки для будівельної діяльності та залізорудної промисловості Китаю.
Водночас скорочення робочої сили ускладнить для уряду пошук коштів для його недофінансованої національної пенсійної системи, оскільки менше працівників сплачуватимуть внески до системи, тоді як кількість пенсіонерів продовжуватиме зростати.
Китай поступився титулом найнаселенішої країни світу на користь Індії у 2023 році. Вже у 2025 році Пекін зафіксував найстрімкіше щорічне скорочення населення з часів Великого голоду 1960 року за правління Мао Цзедуна. Зменшення кількості народжень та збільшення смертності скоротили населення країни на 3,39 мільйона людей.
В Китаї в 2025 році було зареєстровано 7,93 мільйона народжень, що є найнижчим рівнем принаймні з часу заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році. Народжуваність щороку знижується з 2016 року, за винятком незначного короткочасного зростання у 2024 році.
Коефіцієнт народжуваності в Китаї, або середня кількість народжень на одну жінку протягом життя, впав до 1,3 у 2020 році, що значно нижче за 2,1, необхідні для підтримки стабільності населення, без урахування міграції. Зовнішня міграція громадян країни зросла в останні роки, що ще більше погіршує демографічні проблеми.
За комуністичної влади населення Китаю з 1949 року різко збільшилося. До 1970-х років країна боролася з нестачею продуктів харчування та житла. Тож влада запровадила державну політику з красномовною назвою "Одна родина – одна дитина", яка діяла з 1979 по 2016 роки.
Політика часто мала примусовий характер. За даними Human Rights Watch, жінок змушували робити аборти. Дітям, народженим поза межами державного плану, відмовляли в хукоу – державній реєстрації, необхідній для доступу до державних послуг та інших пільг.
Деякі китайські сім'ї надавали перевагу синам і робили аборти, коли дізнавалися, що мають народити дівчинку. Це спотворювало співвідношення статей при народженні в попередні десятиліття. Хоча це співвідношення стабілізувалося на рівні близько 104 хлопчиків на 100 дівчаток в останні роки, в Китаї сьогодні все ще існує нестача жінок дітородного віку.
Загальна кількість населення Китаю становить 1,404 мільярда осіб і неухильно зменшується. Більшість сімей не можуть дозволити собі витрати на виховання дитини, які ще більше зростають на тлі економічного спаду в країні.
З початку цього року Китай вперше за три десятиліття ввів ПДВ на презервативи та інші контрацептиви серед іншого комплексу заходів для підвищення народжуваності.