Україна нарощує “видобуток” міді з телекомунікацій

У країні стрімкими темпами росте число крадіжок комунікаційного кабелю «мисливцями» за міддю. Ситуацію посилюють конкурентні війни провайдерів. Ринок вимагає посилити закони.

Не зважаючи на виснажливу літню спеку, Український союз промисловців і підприємців не дрімає, він серйозно перейнявся проблемою крадіжки на ринку телекомунікацій. Виявляється, в Україні для охочих відітнути пару кілограмів міді відкритий сезон полювання на телефонний кабель, який компанії використовують для надання послуг зв`язку, телебачення й Інтернету. Навесні цього року, мабуть, з гуманних міркувань, з Кримінального кодексу зникла стаття №188, яка була хоч якимсь стримуючим чинником для “видобувачів міді”. І без того складну ситуацію із захистом устаткування телеком–компаній погіршують кабельні війни між інтернет- і телепровайдерами. Зібравшись за “круглим столом” в УСПП, учасники ринку спробували виробити методи боротьби з цією напастю. Спектр пропозицій виявився на подив широкий.

«Вирізана» інвестпривабливість

Спершу кілька слів про практико-теоретичну підоснову проблеми і її глобальні наслідки для нашої економіки. На думку президента УСПП Анатолія Кінаха, зростання кількості крадіжок телекомунікаційного устаткування, окрім прямих збитків для операторів ринку зв`язку, завдає удару по інвестиційній привабливості України в цілому. Він переконаний, що нездатність держави на законодавчому рівні протистояти даній проблемі може відлякати зарубіжних інвесторів, готових вкладати в цей сегмент ринку.

Глава правління Інтернет-асоціації України (ІАУ) Тетяна Попова позначила дві складові даної проблеми.  «По-перше, - тривіальна крадіжка кабелю. Зокрема, в Одесі ми були змушені звертатися в прокуратуру з приводу пошкодження мереж одного з операторів співробітниками комунального підприємства. Аналогічні випадки були зафіксовані в Харкові і Вінниці. На жаль, вони починають набирати масового характеру. По-друге, - конкурентні війни між операторами. Що стосується крадіжки, то вона обумовлена, в першу чергу, зубожінням в умовах кризи українців, які проживають в депресивних районах країни. Конкурентні війни теж багато в чому спровоковані кризою, оскільки бурхливий розвиток телекомунікацій напередодні обвалу економіки в 2008 році змінився спадом, що привело до перенасичення ринку операторами», - відзначила глава ІАУ.

Законодавство: було дуже суворим, стало дуже м`яким

Аналіз українського законодавства у світлі обговорюваної проблеми приводить до невтішних висновків. «Для протидії крадіжкам телекомунікаційного устаткування в Україні є декілька статей Кримінального кодексу - 360, 361 і 362. Правда, 361-а і 362-а статті передбачають покарання за комп`ютерні злочини і не повною мірою можуть застосовуватися до випадків розкрадання кабелю. 360-а стаття «Умисне пошкодження ліній зв`язку», яка прийшла на зміну статті №188, може застосовуватися у нашому випадку, але передбачає дуже гуманне покарання. Ніхто з нас не проти гуманності, справді 188-а стаття КК передбачала дуже суворі покарання за крадіжку або псування кабелів телекомунікацій, аж до конфіскації майна і 15 років ув’язнення. Однак до цієї статті варто було додати ряд коментарів. Можливо, такі суворі покарання мали би захищати нас від таких загроз, як аварія на АЕС або інші техногенні катастрофи, спровоковані виходом з ладу комунікацій”, - відзначив віце-президент УСПП Іван Петухов.

На його думку, влада приділяє даній проблемі дуже мало уваги. «Для того, щоби зрозуміти важливість телекомунікаційних мереж, варто пригадати вислів «класика» - Володимира Леніна, який говорив, що насамперед потрібно узяти в свої руки телеграф, телефон і пошту. Сьогодні пошта, телеграф і телефон, а разом з ними і така важлива річ як Інтрнет-банкінг – наші телекомунікації. Варто тільки спуститися в кабельну каналізацію і провести декілька нескладних маніпуляцій для того, щоби паралізувати життя цілого міста», - відзначає експерт.

За даними УСПП, за останній квартал поточного року спостерігається могутній сплеск крадіжок і пошкоджень кабелів. Якщо раніше подібні випадки були одиничними і мали локальний характер, то в останні місяці кабель вирізується сотнями метрів, багатоквартирні будинки залишаються без зв`язку. І рахунок таким випадкам пішов на сотні, під ніж потрапляють такі ділянки мереж, якими здійснюється виклик швидкої допомоги, пожежників, міліції. Покарання за це – мізерні штрафи і умовні терміни.

*** Стаття №188 «Крадіжка шляхом демонтажу і іншим методом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку і їх устаткування» була вилучена з Кримінального кодексу України в квітні 2010 року. За відповідне рішення проголосували 238 народних депутатів. Законопроект про скасування статті був розроблений Міністерством юстиції на виконання зобов`язань України перед Радою Європи щодо гуманізації системи виконання покарань. Як тепер стає зрозуміло, гуманізація виявилася надмірною і спровокувала зростання злочинів в цій сфері.

Учасники круглого столу вирішили ініціювати доопрацювання законодавства відносно посилення покарань за крадіжку і псування телекомунікаційного майна. Такий шлях хоч і виглядає цілком логічним, але простим і коротким не буде. Провести законодавчі зміни до Кримінального кодексу через парламент – це вам не 10 метрів кабелю вирізати.

Інтернет-провайдери на стежці війни

Отож, основні типи злочинів у сфері телекомунікацій – у першу чергу, крадіжка мідних кабелів з метою їх подальшої здачі на металобрухт, крадіжка телекомунікаційного устаткування для продажу або установки на користь конкуруючих компаній, використання мереж або устаткування компанії її конкурентами і звичайний вандалізм, який також може бути направлений проти конкурента.

Як відзначив генеральний директор компанії "IPNet" Дмитро Грищук, «ще пару років тому моя розповідь звелася б до того, як важко протистояти зловмисникам, які крадуть кабель і дороге устаткування, і про те, скільки грошей йде на його відновлення. Але сьогодні я хочу говорити про інше. З 2005 року "IPNet" активно співпрацює з Державною службою охорони при МВС, тільки за 2009 рік і перше півріччя цього року оперативними нарядами УДСО було здійснено 727 виїздів за фактами розкрадання телекомунікаційного устаткування нашої компанії. За підозрою в здійсненні протизаконних дій затримано 29 чоловік, було відкрито 19 кримінальних справ, які закінчилися звинувачувальними вироками суду. Проведений компанією комплекс робіт дозволяє реагувати на будь-яке несанкціоноване втручання в наші мережі».

При цьому він констатував, що серед затриманих зловмисників неодноразово зустрічалися співробітники компаній інтернет-провайдерів. «Подібна практика, на жаль, існує – навіщо витрачати гроші на прокладку кабелю і установку устаткування, коли можна відрізати кабель комунікаційного ящика свого конкурента і акуратно під`єднати свій. Таким чином, крадеться і сама лінія, і послуга з підключення клієнтів», - додав гендиректор "IPNet".

Він закликав учасників ринку відкрито з`ясовувати стосунки в подібних ситуаціях, а не через кулуарні розбирання з погрозами і шантажем.

Д.Грищук також розповів про досить несподіваний прецедент. «Недавно в Києві співробітниками УДСО були затримані зловмисники, у яких  виявили більше 2 км. кабелю. Нашого, маркованого кабелю там було близько 80 м, інший належав іншим провайдерам. Проте жоден з них не зміг надати документи, які підтверджують право власності на цей кабель. У результаті справа була закрита через недостатню суми збитку, оскільки 80 м нашого кабелю було для цього недостатньо. Виходить, що в Києві прокладені тисячі метрів «нічийного» кабелю, який можна узяти і нічого за це не буде», - відзначив Д.Грищук.

Поділився сумним досвідом і директор Харківських телекомунікаційних систем Володимир Шульц. «Ринок телекомунікацій в Харкові украй перенасичений, ті компанії, які будували кабельні або інтернет-мережі, не до кінця оформили документи. У багатьох немає актів введення в експлуатацію мереж, чим користуються недобросовісні конкуренти. Типовий приклад – нашій компанії стало відомо, що наші ж абоненти одержують сигнал іншого провайдера. У нас почали зменшуватися платежі. Прийшовши на перевірку в один з будинків, ми з`ясували, що нашими мережами йде сигнал невідомої компанії, а врізання в нашу мережу було здійснене в 100 метрах від дому. Тобто, вони проникли в каналізацію «Укртелекому» і несанкціоновано підключилися до мережі. Провівши відповідну експертизу за допомогою Державної інспекції зв`язку, ми звернулися в СБУ. У результаті порушено кримінальну справу за статтею № 362 УК - незаконне втручання в роботу мережі, що привело до блокування сигналу», - розповів В.Шульц.

Зі всього вищесказаного можна зробити висновок – ефективно боротися з крадіжкою і «недобросовісними» колегами по цеху провайдери в змозі і без посилення законів. УДСО їм у за помічника...

Україна мідь не видобуває, проте, експортує

Одна з головних причин зростання крадіжок мідного кабелю полягає в тому, що після вступу України до СОТ (2008 рік) експортне мито на мідь буде знижене протягом 5 років з 30% до 15%. Як відзначає генеральний директор компанії «Кримтел» Марина Поваляєва, «в Україні існує єдине родовище міді у Волинській області, яке на сьогоднішній день не розробляється. Разом з тим, наша країна експортує мідь, і весь цей експорт здійснюється за рахунок лому. Хоча точних цифр не вдалося знайти, але ще до вступу України до СОТ, у 2007 році з країни було експортовано товарів мідної групи на суму 186 млн. дол. За даними експертів, останніми роками спостерігається зростання експорту з України необроблених мідних сплавів, іншими словами, переплавленого мідного лому», - підкреслила М.Поваляєва.

Ситуацію зі зростанням обсягів “видобутку” міді в Україні найяскравіше ілюструватимуть дані найбільшої телекомунікаційної компанії країни “Укртелекому”. За словами начальника відділу захисту майна компанії Віктора Яременко, за І півріччя цього року збитки «Укртелекому» від крадіжки мідного кабелю зросли більш ніж в два рази і склали 5,5 млн. грн. Якщо в 2009 році з мереж «Укртелекому» було викрадено 336 км. кабелю на загальну суму 4 млн. грн., то тільки за перші шість місяців поточного року вкрадено 497 км. кабелю. “Якщо динаміка І півріччя збережеться і надалі, то за 2010 рік збитки компанії від крадіжок кабелю збільшаться більш ніж удвічі. Сплеск розкрадань пов`язаний з ростом цін на мідь, яка коштує зараз в пунктах прийому кольорових металів близько 60 грн. за 1 кг Крім того, зростанню крадіжок сприяла безкарність зловмисників, оскільки їх рідко притягали до кримінальної відповідальності у зв`язку з невисокою вартістю вкраденого майна. Найбільша кількість випадків розкрадання зафіксована в депресивних районах Дніпропетровської, Донецької і Луганської областей», - уточнив В.Яременко.

За його словами, завдяки спільним зусиллям «Укртелекому» і правоохоронних органів, динаміку зростання крадіжок вдалося сповільнити. «Проте для того, щоб ефективно протидіяти крадіжці, необхідно підвищити контроль пунктів прийому кольорових металів і на законодавчому рівні посилити покарання за крадіжку або псування кабелю. Не важливо, вирізали пару сантиметрів чи 500 метрів – кабель перерізаний, вода потрапила всередину і доводиться міняти сотні метрів кабелю. Таким чином, пошкодження рівносильне крадіжці», - відзначив представник «Укртелекому».

Він змалював досить невеселі перспективи учасників ринку. «Поки ви працюєте в обласних центрах і крупних містах, це ще квіточки, ви ще не вийшли на село. Там ви просто не зможете контролювати ситуацію», - підкреслив В.Яременко.

Злочин як покарання

Чим більша насиченість регіону підприємствами, тим більша кількість телекомунікацій, прокладених ще в радянські часи. Саме в такій місцевості «вміст» міді на один квадратний кілометр у рази вища, ніж в середньому по Україні.

Ріжуть мідний кабель і не в індустріальних областях, таких як Житомирська або Чернігівська, але масштаби все ж таки не ті. У той же час в індустріальних регіонах не тільки кабель залягає на значних площах, але і кількість тих, кому нічого не залишається, як здавати лом кольорових металів, теж різко збільшилося з початку кризи. Карати «видобувачів» необхідно. Але давайте на хвилинку замислимося про те, хто вони, ці зловмисники. Візьмемо, наприклад, місто Артемівськ Донецькій області, в якому розташований завод з обробки кольорових металів (АЗОЦМ). До речі, провідне підприємство України з виробництва продукції з міді. На початку 2009 року приблизно половина з 3,5 тисяч його працівників потрапили під скорочення. На АЗОЦМ різко впало виробництво основних видів продукції — мідного прокату, латунного прокату, мідної катанки і злитків. Залишилася, практично, тільки мідна катанка. 1,7 тис. звільнених поповнили ряди безробітних. У місті з населенням 30 тисяч осіб шанси знайти роботу рівні нулю. Хто з них став «видобувачем міді» - невідомо. Але подібних «виробничих історій» в Україні сотні.

Проте, основна увага представників телекомунікаційної індустрії зосереджена на посиленні законів. До обговорення проблеми залучили представника Генпрокуратури В’ячеслава Поляка. На його думку, одне з головних питань, неврегульованих на законодавчому рівні, – гранична вартість майна, при крадіжці якого наступає кримінальна відповідальність. «З минулого літа ця сума була знижена до 87 грн., тоді як раніше було 700 грн. Проте 87 грн. теж не є достатньо обґрунтованими, оскільки часто витрати держави на розслідування таких дрібних крадіжок у багато разів перевищують вартість викраденого майна. Зараз є законопроект, згідно з яким мінімальна вартість майна, за фактом розкрадання якого порушується кримінальна справа, має складати 1 неоподаткований мінімум, тобто, близько 400 грн. Зрештою, існує проблема замовчування місцевими органами міліції фактів дрібних крадіжок і відсутність їх реєстрації. Спільно з МВС ми працюємо над вирішенням цієї проблеми, і я хотів би, щоби представники телекомунікаційних компаній активніше повідомляли про подібні крадіжки саме в органи прокуратури», - підкреслив В.Поляк.

Дозволимо собі на закінчення одне явно крамольне побажання. Якщо на крадіжці або псуванні кабелю зловили співробітника телекомунікаційної компанії, то питати з нього варто максимально суворо. Але якщо людина від безвиході тягне мідний кабель в пункт прийому кольорових металів, то це зовсім інша справа. Усе-таки вирішення проблем телеком-компаній багато в чому залежать від здатності нинішнього керівництва країни забезпечити гідне життя своїх виборців. До того ж, було б не погано розібратися з пунктами прийому кольорових металів, які “кришують” місцеві органи влади. І вже в останню чергу мову варто вести про посилення покарань.

Антон Лосєв (УНІАН)

УНІАН в Google News