Київ. 30 березня. УНІАН. Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у німецькому Бундестазі на даному етапі неможлива. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle заявив голова парламентського комітету у справах ЄС, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу Ґунтер Кріхбаум.
DW нагадує, що Угода про асоціацію і створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом готова до підписання і ратифікації. У п’ятницю, 30 березня, у Брюсселі керівники делегацій від України і ЄС, які узгоджували положення документу, парафують угоду. Коли постане питання про його ратифікацію парламентами країн ЄС, німецький Бундестаг голосуватиме після відповідної рекомендації парламентського комітету у справах Європейського Союзу.
Зокрема, на запитання «Чи можна говорити, що завершення роботи над документом – це особливий день для відносин між Україною і ЄС?» Ґ.Кріхбаум сказав: «Безумовно, відносини України і Європейського Союзу ставатимуть більш інтенсивними. Зрештою, Україна є учасницею Східного партнерства, яке Євросоюз підтримує зі своїми сусідами на Сході. Але якщо говорити про парафування Угоди про асоціацію, то йдеться про технічне завершення роботи над документом. Однак справа ще далеко не зроблена. Адже перш ніж угода набере чинності, її мають схвалити всі країни-члени ЄС. Утім, такої готовності наразі немає».
На запитання, чи він як голова профільного комітету Бундестагу, рекомендував би німецькому парламенту ратифікувати угоду, Ґ.Кріхбаум відповів: «На даний момент, звісно, ні. У Європейського Союзу є певні стандарти і цінності. Україна заявляє про своє прагнення дотримуватися цих цінностей. Йдеться про засади правової держави, демократії, дотримання свободи слова і багато іншого. Ми хочемо бачити відповідні зусилля і серйозний поступ, підтримку громадянського суспільства. Всього цього ми нині не бачимо. На жаль».
Як сказав Ґ.Кріхбаум, «на жаль, ми бачимо регрес у процесі реформ. Свого часу Україна вже була далі на шляху становлення демократичних структур. Коли ми говоримо про цінності Європейського Союзу, їх треба не лише поділяти, ними треба керуватися. Коли Україна здійснює реформи, вона робить це не на догоду Німеччині або Європейському Союзу, а на благо власних громадян. Тут ще багато роботи».
«Йдеться насамперед про розбудову незалежного правосуддя, структур правової держави, про свободу ЗМІ. Спроби залякування – неприпустимі, - наголосив представник німецького парламенту. - Має бути можливість вільного розвитку неурядових організацій і фондів. Я дозволю собі нагадати про інцидент, який стався з керівником представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні паном Ланґе. Його без будь-яких підстав не пускали в Україну за вказівкою СБУ. Безумовно, це було сигналом українським неурядовим організаціям - «ми не гребуємо чинити таке навіть з іноземними організаціями. Майте на увазі. Так може статися і з вами». Це неприйнятно».
За словами Ґ.Кріхбаума, «Україні просто спершу треба самій визначитися зі своїм шляхом. Якщо вона хоче їхати в Європу, то не варто вмикати задній хід. Треба прийняти цінності і стандарти, на яких стоїть Європа. Я хочу лише підкреслити позицію німецького уряду, який заявляє про неможливість підписання Угоди про асоціацію. До речі, без позитивного вотуму Бундестагу уряд не зможе схвалити цей документ».
Він відзначив, що Угода про асоціацію «несе великі шанси для обох сторін. Але Україна має ще краще розпізнати ці шанси. Українська влада має зробити так, аби парламенти країн ЄС могли ратифікувати цю угоду. Доки ми бачитимемо порушення засадничих цінностей ЄС, не можна говорити ані про підписання, ані про ратифікацію».
На запитання, чи можливе підписання Угоди вже на наступному саміті Україна-ЄС у листопаді у разі проведення парламентських виборів в Україні відповідно до європейських стандартів, Ґ.Кріхбаума відповів: «Ні. Проведення виборів у відповідності до демократичних засад – в інтересах самої України. Це має робитися не на догоду Європейському Союзу. Можливо, парламенти деяких країн ЄС вже незабаром ратифікують угоду з Україною. Німецький Бундестаг, безперечно, не належатиме до їхнього числа».
На зауваження журналіста, що «під час роботи над Угодою про асоціацію українські дипломати багато місяців билися за формулювання, яке би вказувало на європейську перспективу України. Зрештою у документі буде лише вказано на «європейську ідентичність» України. Наскільки це важливо з Вашої точки зору?», представник Бундестагу відповів: «Україна є учасницею Східного партнерства ЄС. До цієї ініціативи належать країни, які у найближчому майбутньому не зможуть вступити до ЄС. Україна хотіла би більшого, саме тому це питання і піднімалося на переговорах про угоду. Українському уряду хотілося би похвалитися «євроінтеграційними успіхами» напередодні виборів. Так само зараз український уряд хоче урочисто інсценувати технічний процес парафування Угоди про асоціацію з ЄС як політичний успіх. Для нас принципово інше: аби наші партнери дотримувалися стандартів правової держави. Але до цього ще далеко».
