Щастя в грошах, але тільки якщо у твоїх сусідів їх менше, з`ясували британські вчені. Незважаючи на значне зростання життєвого рівня британців, відзначений за останні 40 років, матеріальна перевага над сусідами і друзями досі залишається головним мотивом для заробітку, пише газета The Daily Telegraph.
У гонитві за грошима люди все більше працюють, щоб виплачувати житлові позики і підійматися вгору по соціальних сходах. Проте машина, великий будинок і гарна робота роблять людину щасливою тільки у випадку, якщо навколишні його люди менш спроможні. У зв`язку з цим британці стали жертвами хронічної незадоволеності, з`ясував доктор Кріс Бойс, фахівець факультету психології Варвікського університету.
Британська комісія у справах домогосподарств протягом семи з гаком років опитала більше 10 тисяч людей про те, наскільки щасливими вони себе відчувають. Відповіді на ці питання порівняли з даними про їх доходи. Аналіз їх відповідей дозволив зробити висновок, що вище щастя - це бути багатшими сусідів.
Дослідження під назвою: "Гроші і щастя: відносний рівень доходу, а не його розмір, впливає на задоволення життям", було написано у співавторстві з професором факультету психології Варвікського університету Гордоном Брауном і доктором Саймоном Муром з Кардіфського університету та опубліковано в журналі Psychological Science.
"За останні 40 років наші машини стали швидше, але у наших сусідів - теж. Якщо в тебе не найбільший будинок або не найшвидша машина в окрузі, це не дає тобі такого високого емоційного заряду, як якщо б ні в кого більше таких не було ", - зазначив доктор Бойс. І навіть якщо ти заробляєш мільйон фунтів стерлінгів на рік, це не зробить тебе щасливим, якщо твої друзі заробляють по два мільйони.
Таким чином, люди, які деруться вгору по соціальних сходах, керуються бажанням не відставати від інших. Нескінченна гонитва за зростанням добробуту призводить до збагачення суспільства, але воно від цього не стає щасливішим. Так що щастя не в грошах і навіть не в їх кількості, а в перевазі над іншими. Тому дослідження ставить питання, чи корисно для країни постійне прагнення до економічного зростання.
