Вчені навчили 85 добровольців свідомо підвищувати активність системи винагороди мозку.
Вчені з’ясували, що люди, які одразу після вакцинації цілеспрямовано налаштовували себе на позитивні думки, виробляли більше захисних антитіл у крові у відповідь на щеплення. Як пише The Independent, попередні дослідження на тваринах показували, що система винагороди мозку, яка відповідає за мотивацію та очікування, може впливати на імунітет. Водночас залишалося незрозумілим, чи існує подібний зв’язок між мозком та імунною системою у людей.
Науковці припускали, що саме ця нейронна мережа може лежати в основі ефекту плацебо – коли фіктивне лікування призводить до реального покращення стану пацієнта. Краще розуміння цього біологічного механізму може відкрити нові способи підвищення ефективності вакцин.
У новому дослідженні вчені навчили 85 здорових добровольців свідомо підвищувати активність системи винагороди мозку – так званої вентральної тегментальної ділянки (VTA) – та спостерігали за цим процесом за допомогою сучасних методів нейровізуалізації.
Учасників навчали використовувати ментальні стратегії, зокрема згадувати приємні події, наприклад подорожі. Паралельно активність VTA відстежували за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Крім того, добровольці отримували зворотний зв’язок у реальному часі щодо ефективності своїх думок, що дозволяло їм коригувати ментальні стратегії для ще більшого підвищення активності цієї ділянки мозку.
Після цього учасникам зробили щеплення від гепатиту, а зразки крові брали до вакцинації та протягом чотирьох тижнів після ін’єкції.
З’ясувалося, що люди, які навчилися підтримувати вищу активність VTA, мали значно більший приріст рівня захисних антитіл у крові. Для цього вони використовували ментальні стратегії, пов’язані з позитивними очікуваннями, що, на думку авторів, може свідчити про прояв ефекту плацебо.
"Стійке підвищення активності VTA також було пов’язане з ментальними стратегіями, що включали позитивні очікування", – зазначили науковці.
Дослідження вказує на потенційний зв’язок між активністю конкретних мозкових шляхів, пов’язаних із мотивацією та очікуванням, і роботою імунної системи.
"Залишається невідомим, чи існує подібний зв’язок між мозком та імунітетом у людей і чи залучає він свідомі позитивні очікування", – зазначили автори у статті, опублікованій у журналі Nature Medicine.
За словами дослідників, ці результати можуть допомогти у пошуку біологічних механізмів ефекту плацебо у людей та розробці нових підходів до лікування.
"Наші дані свідчать про те, що свідомо сформовані позитивні очікування можуть задіювати систему винагороди мозку та впливати на імунну функцію", – підсумували вчені.
Водночас науковці наголошують на необхідності подальших досліджень із більшою кількістю учасників, адже в цій роботі оцінювали лише рівень антитіл, а не клінічну ефективність вакцини.
Нагадаємо, винахідник скандально відомої капсули для асистованої евтаназії Філіп Нічтке оголосив, що рішення про "психічну придатність" людини до вибору, як піти з життя, ухвалюватиме система штучного інтелекту. Тобто, ШІ виконуватиме роль своєрідного цифрового "воротаря" права на смерть – він має визначати, чи перебуває людина в адекватному стані для відповідного ухвалення рішення. Якщо ШІ визнає людину психічно спроможною, капсула активується й протягом 24 годин клієнт повинен скористатися пристроєм. Якщо цього не відбувається, процес автоматично припиняється.